Ірина Азарх » Соціально-економічний стан і стратегії виживання населення північно-західного регіону України на завершальному етапі війни та в перші повоєнні роки (1944–1950)
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Соціально-економічний стан і стратегії виживання населення північно-західного регіону України на завершальному етапі війни та в перші повоєнні роки (1944–1950)
Стаття
|
|
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
05.01.2025 |
|
| Твір змінено: |
05.01.2025 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(306.8 КБ)
|
|
| Опис: |
Сторінки воєнної історії України: Збірник наукових статей / НАН України. Інститут історії України. – К., 2022. – Вип. 25.
Мета: дослідити соціально-економічний і політичний вимір повсякдення і стратегії виживання населення північно-західного регіону України на завершальному етапі війни та в перші повоєнні роки (1944–1950) в контексті другої спроби радянізації краю; переосмислити рефлексії восьмидесятирічної давності в контексті сучасної російсько-української війни. Зумовлені метою дослідницькі завдання полягають в реконструкції подій завершального етапу Другої світової війни і перших повоєнних років у північно-західному регіоні України та їх впливу на повсякдення пересічних селян.
Актуальність цієї статті лежить у кількох площинах. Наразі триває війна, не менш жорстока, ніж Друга світова. Її завершення рано чи пізно настане і правдиве висвітлення тогочасних подій дозволить виокремити не лише етапи встановлення миру на теренах України, а й ті кроки радянської влади, які десятиліття потому призвели до російсько-українського збройного протистояння, ціною яких стала втрата десятків тисяч життів та руйнування міст і сіл, інфраструктури, культурного і мистецького надбання. Актуалізує дослідження й феномен сучасної колаборації. У даному випадку мова йде про наших співвітчизників, новітніх яничар, котрі за різних обставин набули громадянства РФ і всіляко підтримують політику Путіна. Маємо на увазі тих, котрі, окрім російського, мають наш, український паспорт. Після 2014 р., щоб убезпечити собі безперешкодний перетин кордону України, вони потурбувалися про отримання паспорта з тризубом. Цілком очевидно, що совєтське насіння, посіяне у шкільні роки в їхні душі, проросло несприйняттям поступу до свободи й перетворило прямих нащадків борців за національну ідею у поборників рашизму. Наразі можна констатувати, що радянське виховання вкупі з добірною російською пропагандою нівелювало історичну пам’ять у багатьох наших земляків, народжених на теренах, де століттями проливалася кров за самостійну Україну.
Методологія поєднує підходи дослідження історії повсякдення та соціальної антропології.
Наукова новизна полягає у висвітленні повсякденного побуту сільського населення вказаного регіону в контексті основних політичних і соціально економічних трансформацій перших повоєнних років.
Опираючись на документальні дані щодо життєдіяльності населення одного із районів доведено, що соціально-економічний стан населення північно-західного регіону України на завершальному етапі війни та в перші повоєнні роки (1944–1950) перебував у цілковитій залежності від тогочасної політичної ситуації. Запровадження у життя повторного проекту радянізації краю зіткнулося з відчайдушним спротивом націоналістично налаштованого населення. Підрозділи НКВС здійснювали тотальний контроль за будь-якими переміщеннями в зоні перебування підрозділів українських націоналістів, які намагалися перешкодити відродженню радянської адміністрації і колгоспів. Посилення опору насильній колективізації змусило керівництво області легітимізувати в регіоні інститут десятихатників, скориставшись успішними результатами його дії у Східній Україні на початку 1930-х років. Саме після закінчення Другої світової війни розпочалася масова русифікація, нівелювання демократичних основ суспільства і повальне зрадянщення тогочасного молодого покоління, наслідки якого набули прояву в умовах російсько-української війни. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
