Ірина Азарх » Оптанти на території Рівненщини: від демократії до тоталітаризму
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Оптанти на території Рівненщини: від демократії до тоталітаризму
Стаття
|
|
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
05.01.2025 |
|
| Твір змінено: |
05.01.2025 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(265.3 КБ)
|
|
| Опис: |
Сторінки воєнної історії України: Збірник наукових статей / НАН України. Інститут історії України. – К., 2023. – Вип. 26.
Актуальність теми даної статті визначається процесами, що відбуваються в умовах російсько-української війни на тимчасово окупованих територіях, а саме запровадження моделі міграційних маніпуляцій з українським населенням. Під виглядом евакуації із зони бойових дій рашисти депортують дітей і дорослих на територію Російської Федерації. У роботі висвітлюються наслідки здійснення однієї з ланок депортацій, ініційованої радянським урядом після завершення Другої світової війни. В ході повоєнного чехословацько-радянського взаємного обміну населенням в контексті двох так званих опціонних угод, укладених урядами Чехословаччини та СРСР у 1945–1946 рр., на територію Рівненської області переселились понад дванадцять тисяч етнічних українців, котрі проживали на території Словаччини, займалися в переважній більшості землеробством і сільським господарством. Завдяки активній роботі радянських агітаторів з обіцянками права і вільного життя під керівництвом комуністичної партії, вони почали подавати заявки на добровільне переселення до УРСР. Так звана оптація, законодавчо закріплена як вільний вибір громадянства, насправді стала депортацією, здійсненою радянською владою.
Метою статті є дослідження впливу конфлікту інтересів переселенців з Чехословаччини з провладними структурами і місцевим населенням на усвідомлення ними втрати демократичних свобод. Зумовлені метою дослідницькі завдання полягають в реконструкції повсякденного життя етнічних українців з Чехословаччини після їх переселення до УРСР. Джерелами дослідження стали матеріали Рівненського державного обласного архіву, спогади оптантів і їх нащадків.
Методологія поєднує підходи історії повсякдення та соціальної антропології.
Наукова новизна полягає в постановці дослідницького завдання. Зазвичай дослідження порівняно невеликої групи переселенців з Чехословаччини розглядається переважно в контексті їх побутового облаштування, соціальної адаптації і міжнаціональних конфліктів. В даній статті зроблена спроба виокремлення мотивів радянської влади здійснення оптації у західноукраїнські села.
Доведено, що в ході переселення словацьких українців у контексті опціонних угод радянським керівництвом було здійснено порушення законодавчих норм, що призвело до наростання соціальної напруги. Процес оптації замість заявленого свідомого вибору громадянства став однією з ланок депортацій, здійснених радянською владою після Другої світової війни, що призвело до втрати етнічними українцями демократичних свобод і виникнення в їхньому середовищі рішучого опору й вимоги реоптації. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
