| Опис: |
Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Історія. Політологія. – 2014. – Вип. 9.
У статті розглянуто повсякденне життя жінок в грецьких селах Північного Приазов’я. Встановлено, що перші роки свого життя дівчинка проводила на софі, а з п’яти – шести років її починали долучати до роботи. З’ясовано, що за виховання дочки відповідала мати, яка виконувала функції збереження та передачі традицій з покоління в покоління. В обов’язки грецької жінки входило дотримання народних обрядів, організація родинних свят, в результаті, діти з народження росли в атмосфері, наповненій етнічними традиціями. Будь-які порушення чи недотримання обрядів жорстко засуджувалися грецькою громадою, до такої родини ставилися як до негідної, а винною в цьому, в першу чергу, вважалася жінка, тому кожна грекиня строго виконувала покладені на неї зобов’язання.
Показано, що наприкінці XIX ст. школи відвідувало не більше 10% дівчаток. Тільки на початку XX ст. ситуація змінилась – кількість учениць в початкових училищах склала близько 1/3 від загальної кількості учнів. Таким чином, тільки не значна частина жінок володіла російською мовою, тому вони були своєрідними берегинями грецької мови.
Відзначено, що в результаті життєдіяльності традиційне грецьке суспільство виробило певні норми, які жорстко регламентували поведінку жінок, тому допускалася лише така форма особистої ініціативи грекинь, що укладалася в ці норми. У зв’язку з тим, що дівчатка з раннього дитинства знали основи поведінки і виконували їх, в майбутньому, вже при вихованні своїх дітей, вони суворо стежили за тим, щоб ті вели себе відповідно до встановлених правил і виконували всі основи етикету, прийняті в грецькій громаді. Таким чином, жінка грала роль берегині основ традиційної поведінки.
Визначено, що родина була осередком суспільства, що на мікрорівні зберігала етнічну самобутність грецьких переселенців в іноетнічному оточенні, а виконувала цю функцію в сім’ї, в першу чергу жінка. Більшість греків Північного Приазов’я на початку XX ст. зберегли ендогамію. Шлюби укладалися в основному усередині своєї групи для збереження етнічної однорідності родини.
Доведено, що основними обов’язками жінки в грецькому суспільстві були продовження роду, адаптація та збереження грецької самобутності, дотримання народних обрядів, організація і проведення традиційних сімейних свят, таким чином, грекиня відігравала провідну роль у підтримці та передачі досвіду і етнічних традицій попередніх поколінь наступним поколінням. Жінки були тим консервуючим елементом в суспільстві, завдяки якому зберігалась етнічна самосвідомість, традиційні особливості культури та побуту греків Північного Приазов’я. |
