Ярослав Антонюк » Мелетій Семенюк: життя у боротьбі
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Мелетій Семенюк: життя у боротьбі
Стаття
|
|
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
18.12.2025 |
|
| Твір змінено: |
18.12.2025 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(1.7 МБ)
|
|
| Опис: |
"З архівів ВУЧК–ГПУ–НКВД–КГБ" №1 (63) 2025
Мета – дослідження життєвого шляху повстанця, громадського діяча, засновника Братства вояків ОУН-УПА Волинського краю імені Клима Савура Мелетія Семенюка.
Методологія ґрунтується на принципах історизму, науковості, об’єктивності та усебічності. Для реалізації мети були застосовані проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний, історико-генетичний та конкретно-пошуковий методи, а також герменевтичного і джерелознавчого аналізу.
Висновки. Життєвий шлях Мелетія Семенюка розкриває кілька епох української визвольної боротьби, засвідчує їх взаємозв’язок та безперервність супротиву. Розпочався він на підконтрольній тоді полякам Горохівщині у колишнього військовослужбовця армії УНР. Закладені у дитинстві принципи стали підмурком незламної вдачі Мелетія. Його діяльність в УПА має дві версії. Одна – опирається на власні свідчення М.Семенюка і не підтверджується документами. Інша, ґрунтується на матеріалах архівно-кримінальної справи. У ній М.Семенюк постав рядовим вояком сотні УПА «Павла», який потрапив у підпілля випадково і перебував там близько одного місяця. За незначну провину його у жовтні 1944 р. засудили до розстрілу, але вирок замінили на 15 років виправно-трудових таборів. У неволі яскраво проявився безкомпромісний характер М.Семенюк. Лише упродовж січня 1951 р. – березня 1953 р. його за порушенням режиму десять разів відправляли до штрафного бараку (на 18 місяців) та карцеру (на 30 діб). Він брав активну участь у роботі табірного підпілля, організовував акції непокори, робив підкопи, всіляко відстоював інтереси своїх побратимів. Після звільнення у червні 1956 р., він не припинив супротиву. Оселившись у Львові, він знайшов однодумців та разом з ними намагався відновити роботу підпілля. Його у квітні 1959 р. засудили до 8 років позбавлення волі. Підставою наступного ув’язнення у вересні 1977 р. стали сфабриковані КДБ розтрати державних коштів, а насправді – зв՚язок з дисидентами. Третій арешт і новий вирок – п’ять років ув’язнення з конфіскацією особистого майна. Після звільнення у вересні 1982 р. він відновив зв’язки з дисидентами, став членом Української Гельсінської спілки, писав твори «самвидаву» про боротьбу повстанців з німцями, брав активну участь в громадському житті, у вересні 1990 р. заснував та очолив Братство вояків ОУН-УПА Волинського краю імені Клима Савура. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
