| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
Анатолій Стожук. Гесіод наших днів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3
Віктор БОЙКО
«Глибокі села в приспаних полях...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7
«Стрілки відведено в бік чорнобривців...». . . . . . . . . . . . . . . . . . 7
«Ми втрьох на городі: дві пташки і я...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8
«Соняхи порушують кордон...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9
«Дунай чи Лопань, — утіка водиця...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9
«Народ — не той, що в мітлах і кочергах...» . . . . . . . . . . . . . . . 10
«В давнину цю річку звали Мож...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11
«Циганське тіло проти неба світить...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11
«Святковий день чи був, чи щез...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12
«Гілки вишневі не пручались...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 12
«Цей хлопчик у веснянках, саме він...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13
«Лишились Біблія і Ти...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 14
«Я дивувавсь: нащо раби всесильним?..». . . . . . . . . . . . . . . . . . 15
Вертеп . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15
«Обезвожділи майдани...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16
«Я народивсь в непевному кублі...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17
«Житейське море, звісно, — не без хвиль...». . . . . . . . . . . . . . . 18
«А бомжі й з ними пси — мої сусіди ґречні...» . . . . . . . . . . . . . 18
«Якби був коник, смикнув я б віжки...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19
«Не вберегтись паперу від пера...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19
В’ячеслав РОМАНОВСЬКИЙ
Фіалки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21
«Провесінь. Усе в обнові...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21
«І щось мене ранком у лісі травневім водило...» . . . . . . . . . . . . 22
«Вітер одцвіття розвіє, неначе того й не було...» . . . . . . . . . . . . 22
Місячної ночі. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23
Волошечка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24
162
«Осонцено мліють щедротні сади...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24
«Темнавий сад, глухий, забутий...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25
Повернення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 25
Співаю з мамою . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 26
«Могилу риють п’яні копачі...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27
Вечір на Осколі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27
У князівстві любові . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28
«Туман у лузі аж до гаю...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28
«Хрумко хруснуть сизогруді капусти...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . 29
«Утікати? Якби тілько знати куди?..» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30
Борова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30
«Не пам’ятник залишу — пам’ять...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 31
Диво . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32
«Трамваї, тролейбуси в парку дрімають давно...» . . . . . . . . . . . 32
Олександра КОВАЛЬОВА
Знизування роси
Зимові дуби . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34
Знизування роси . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 34
«Я — той метелик впертий, що на вістрі...» . . . . . . . . . . . . . . . 35
«Замріяного вмить збивають з ніг...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36
Птахи місячної ночі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36
Метаморфози. Степ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37
Метаморфози. Ящірка
1. «Вона на небо дивиться з трави...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37
2. «Чи щось лишилось в ній від тих часів...» . . . . . . . . . . . . 38
3. «Це ящірка з відкинутим хвостом...» . . . . . . . . . . . . . . . . 38
«Є в Бога видиме добро...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 38
Полювання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39
«Ранок озвався мовою мальв...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 40
«Це я за коником біжу...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 40
Сім німецьких сонетів
1. Місячна ґотика . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41
2. Вальтер фон дер Фоґельвайде . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41
3. Райхенау . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 42
4. Альб . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 42
5. Ляйпціґ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 43
6. Буковий ліс, гриби (Buchenwald) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 44
7. У старому Нюрнберзі. Пеґніц. Каченята . . . . . . . . . . . . . 44
163
Октави Ізюмської сакми
1. «Торкнеться тихих струн мій тихий край...» . . . . . . . . . . 45
2. «В октаві можна поселити все...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45
3. «І все ж таки ми сакмою назвем...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . 45
4. «Ця сакма не пряма, бо не стріла...» . . . . . . . . . . . . . . . . . 46
5. «Далекі таборища кочові...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 46
6. «Ці жорна — вічний відгомін грози...» . . . . . . . . . . . . . . . 46
7. «Гей всі, кому прослалася до ніг...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . 47
8. «А хто покинув? Як йому тепер?..». . . . . . . . . . . . . . . . . . 47
9. «Ліщина, терен, вільха, верболіз...». . . . . . . . . . . . . . . . . . 47
10. «Донець, як і раніш, тече внизу...». . . . . . . . . . . . . . . . . . 47
Анатолій ПЕРЕРВА
«А два на два не ділиться, братове...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49
«Тепла осінь — ні сплеску, ні руху...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49
«Я плачу за Вами, як тужать за літом...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . 50
Багаття . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 50
Водохреще . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51
«Впадаю в дитинство, як море впадає в Дніпро...» . . . . . . . . . . 52
«Потрібно мало. Тільки, щоб любили...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . 52
«Не чекаю від тебе ні слова...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53
«Ні образи. Ні віри. Ні мсти...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53
«Після прощання усе починається знову...» . . . . . . . . . . . . . . . . 54
В білий безмір . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 54
Лист . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 55
«Чорні хмари розхитують хату...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 56
«Невідступно, невідкупно...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 57
«На пружні хвилі трав під мідними дубами...» . . . . . . . . . . . . . 57
«Мені жаль не життя: що за втіха у ньому...». . . . . . . . . . . . . . . 58
Політ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59
Іменем Івана Виргана . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59
«Минули терміни і дати...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 60
«Обважніла душа від провин...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 61
До Янгола . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 61
«Віз пам’яті везу до небокраю...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 62
Леонід ТОМА
Пропаща сила . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 63
«Що мені скаже ніч?..». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 63
164
«Картину світу змінює людина...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 64
«В печеру увійшов, послухав...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 64
Гора й Дух . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 65
Кінець і Початок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 65
«Як страшно жить, коли вмирають ті...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . 66
«Ми ще недавно думали, що знали...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 67
«Прийду до хати...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 67
«Тремтять магнітні полюси...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 68
Останні слова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 69
Шевченко: «Груз 200». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 70
«Солдат Шевченко... під московським караулом...» . . . . . . . . . 70
«Шевченко! Єсть! І слава Україні...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 71
«Вже двісті років чуєм глас Пророка...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . 72
«Як глухо в небі літаки гуркочуть...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 73
«Іще впізнає сина сивий батько...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 74
Наталка МАТЮХ
«Мамо-матусенько, сива іконо...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 75
«Сьогодні мама снилася мені...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 75
«Притулитись до тебе наївно, дитинно, невинно...» . . . . . . . . 76
«Із вузликом білим в маленькій красивій руці...» . . . . . . . . . . . 77
«— Тату, а в мене перша «п’ятірка», тату!..» . . . . . . . . . . . . . . . 78
«— Цей Ваш старий рушник в передпокої...» . . . . . . . . . . . . . . 79
Слово про рідну мову . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 80
«Ще двір дрімав — якраз була субота...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81
«Цікаво, чи ти думаєш про мене...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 82
«Якщо і ти в цю мить не спиш...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 82
«Наворожу собі морський прибій...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 83
«Ну ось і все. І потяг вируша...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 84
«Це нічим пояснити не можна...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 85
«Знов нічого не вийшло у грому...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 85
«Розбуди мене завтра, о шостій...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 86
«Отой перон на гойдалці дощу...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 87
«...І лиш переїжджаючи Дніпро...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 88
«Вже продають для маринадів кріп...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 89
Володимир НАУМЕНКО
В ніч з 31 серпня на 1 вересня . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 91
«Тікаєм, тікаєм... А місяць за нами. Учеписто, німо...» . . . . . . 92
165
«Пасуться коні. Десь півні піють...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 92
«Комусь би в риму, комусь — до Риму...» . . . . . . . . . . . . . . . . . 93
«Везуть мою маму, як панну...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 94
«По білій хмарі...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 95
Ескіз із лелеками . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 95
Молодильний сад . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 96
Балада віри . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 96
«Мій дощику, мій беручкий...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 97
Глина . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 98
Птахи спочивають . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 98
«Синявий хутір. Крайнебо рахманне...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . 99
Олексій КОВАЛЕВСЬКИЙ
«І от створити солов’я...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 101
Розкажи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 101
Сартр . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 102
«Басмачі звиваються вужами...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 103
«У Суботові цім субота...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 103
«Вірші мої, вівці...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 103
«І ось летить воно, летить...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 104
«Я хвалю ті сливи, що казали...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 105
«Прекрасні хмарки понад чаном...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 105
Мауглі. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 106
«І книга виття — до ісходу...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 106
«Горобці примовкли в стрісі...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 107
«Володько, одімкни багнета...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 108
«Там кориди, мов у підземеллях...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 109
«Ох, Осипе, ми хлопчаки...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 109
«Про білі гори Білолуцька...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 110
«Тиша гуха, торсає, колошка...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 110
«Шротом зранена пісне-небого...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 111
«Край напивається і мука...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 111
«Наснилися — Сковорода...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 112
«І пройде все, і прийде все...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 112
«Ромен-трава світитиме в чорнозем...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . 113
«Не треба думати, що ці...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 113
«Тихо так, наче світлі мадонни...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 114
«Гуцай, моє гуцало, по спинах...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 114
«Знов Хрещатик наче хресна рана...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 115
166
Ольга ТАРАНЕНКО
Із книги «Вересень»
«Усе те не наше...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 116
«Намалюю квіточку і хату...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 117
«У землі наші мами порпаються...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 117
«Десь об тишу б’ється море...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 118
Із циклу «На етюдах»
2. «Блискавка засніженої гілки...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 118
Із збірки «Простий сюжет»
«Дитина плаче — молоко біжить...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 119
«Золотою ордою — вересень!..» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 119
«А ти пішов, дверей не причинив...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 120
«Хочеться торкнутися стіни...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 121
Із збірки «Приватний сектор»
«Під шкірочкою криги...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 121
Отакий happy end . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 122
«Давно живу через “не можу”...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 122
«Носити сіно, носити сіно!..» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 123
«Так геніально пахне кавуном...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 123
Пісенька . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 123
«Можна око твоє тримати у склянці...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . 124
«У кожного свої — і музика й слова...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . 125
Марія й Марфа . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 125
«І жодної надії на спасіння!..» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 126
«Мене, як хліб, вмочають в Божу кров...» . . . . . . . . . . . . . . . . 127
«Маріє, радій!..» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 128
«Я шукала тебе у кожнім, бо хотіла, аби Ти стрівся!..» . . . . . 128
«Помолилась. Лягла. Очі у стелю...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 129
«Я сьогодні собі не вірю, що вірю Тобі...» . . . . . . . . . . . . . . . . 129
«Прокидаєшся по-різному...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 129
«Муравським шляхом до Сковороди...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . 130
«Як протяг неначе в серці...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 131
Володимир ВЕРХОВЕНЬ
Сила небесна і слово святе
Поет . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 132
«Слова сухі деруть у горлі...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 132
«Туркочуть спозаранку голуби...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 133
Час . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 133
167
Без страху . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 134
Кров . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 135
«Над виром життєсмерті гострий скрик...» . . . . . . . . . . . . . . . 135
«Шабля, мов дівчина...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 136
«Задніло у мені...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 136
«З мозку землі вислиза...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 137
«А вже весна!..» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 138
Весна . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 138
«До мене сни злітаються, як птиці...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 139
«Де зітхає морква за борщем...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 139
«Нема тепла — було ще вчора!..» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 140
«Вітер подує в холодну сурму...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 140
Ліс . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 140
«Ранок...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 141
Зима . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 142
«Натягуєм на себе маску...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 142
«А що — за нами?..» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 142
Ірина МИРОНЕНКО
«Повернуться зірки і їжаки...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 144
«Чорноглазівська волость. Волала волам залізниця...». . . . . . 145
«Чорнити копита...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 145
«Кримські свіжі устриці, панове!..» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 146
«Тут панські дачі з парком і купанням...». . . . . . . . . . . . . . . . . 147
«Кабінети душевних хвороб...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 148
«Тут хочеться довгих, як доля, повільних рядків...» . . . . . . . . 149
Грайворон . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 150
Старий Салтів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 151
«Вулиця Червоних... Друкарів...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 152
«Хто зрізав березу у центрі Ізюма...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 153
«Сто тринадцять тюльпанів довкруг полуниць...» . . . . . . . . . 153
«Сім сумок огірків Холодної гори...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 153
«Ночви для тіста, прання, полуниць...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . 154
«Чорний кіт на синьому ставку...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 155
Про авторів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 156
|
