| Опис: |
Перша на пострадянському просторі антологія сучасної світової квір-літератури містить українські переклади творів 30 авторів різних ґенерацій із п’ятнадцяти країн Европи й Америки (крім України, запрошено також письменників з Австрії, Білорусі, Великої Британії, Греції, Іспанії, Німеччини, Польщі, Росії, Словенії, США, Угорщини, Узбекистану, Чехії, Швейцарії). Зініціювали проєкт і впорядкували антологію троє українських поетів – киянка Ірина Шувалова, львів’янка Альбіна Позднякова та запорожець Олесь Барліг. Іншомовні тексти, крім упорядників, переклали як знані українські літератори – зокрема Сергій Жадан, Дмитро Лазуткін, Остап Сливинський, стронґовський (котрий також здизайнував книгу), Віталій Чернецький та інші, так і молоді перекладачі. Долучилися також поет і есеїст Андрій Бондар, який написав переднє слово, та відомий фахівець із ґендерної проблематики і квір-студій д-р Марія Маєрчик – авторка ґрунтовної аналітичної післямови. Напозір епатажний заголовок «120 сторінок содому» пародіює масову нетолерантну візію лесбі-ґей культури та цілого явища гомосексуальности. Водночас суто описовий підзаголовок – «Сучасна світова лесбі/ґей/бі література» – відбиває нормативне уявлення ЛҐБТ-спільноти про себе, використовуючи три з чотирьох складників, що лягли в основу цієї абревіятури (текстів, присвячених проблемі трансґендеру – літері «Т» зі скорочення «ЛҐБТ», – антологія не містить). Натомість жанрове означення «квір-антологія» не лише фіксує експериментальний характер самої збірки, а й упроваджує у вітчизняний обіг новий, постмодерний, артистичний і академічний спосіб витлумачення цього типу культури. Отож трирівневий заголовок вичерпно описує явище, що його представляє антологія, в трьох головних вимірах його сучасного сприйняття і потрактування. Поза тим видання не претендує на повноту охоплення сучасної квір-літератури, це радше спроба продемонструвати розмаїття жанрів, стилів і підходів, що вільно співіснують в умовних межах певного напрямку. Головна місія проєкту – не тільки відкрити українському читачеві нові для нього імена, теми і способи письма та ближче познайомити його зі здобутками квір-культури кінця XX – початку XXI століття, але й сприяти поширенню в Україні навичок сучасного толерантного мислення, вміння чути і розуміти Іншого, цінувати інакшість і давати собі раду в світі, де множинність ідентичностей, норм та істин стає леґітимною, звичною і побажаною. Цільовою авдиторією антології, отже, є не тільки і не стільки ЛҐБТ-спільнота, але, як наголошують упорядники, будь-який неупереджений читач. |
