Ярослав Андрусяк » Роль та функції органів станового представництва у чеських землях за правління династії Ягеллонів (1471–1526 рр.)
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Роль та функції органів станового представництва у чеських землях за правління династії Ягеллонів (1471–1526 рр.)
Стаття
|
|
|
| Написано: |
2015 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
03.11.2016 |
|
| Твір змінено: |
03.11.2016 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(364.2 КБ)
|
|
| Опис: |
Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. — Запоріжжя: ЗНУ, 2015. — Вип. 42. — 348 с.
Протягом XIV – XV ст. відбувалося формування королівської ради. Вона стала головним органом
державного управління у Чеському королівстві в період правління династії Ягеллонів (1471 – 1526).
Велику роль відігравали і земські з’їзди. Окрім земського з’їзду діяли і територіальні з’їзди. Кожна
територія мала свої особливості. Наступним важливим державним органом був Земський суд.
Більшість посад займали пани, рицарі мали право обіймати лише посаду найвищого земського писаря
та бургграфа Градецького краю. У Моравії найвищу посаду обіймав земський гетьман. У Лужицях –
фойт (fojt – васал короля наділений повноваженнями), а у Силезії королівський гетьман. Щодо
королівських міст, то вони керувалися міським правом. Відмітимо, що далі рада розділялася на вужчу і
розширену. Таким чином, основною рисою органів станового представництва було обмеження
королівської влади і надання великого значення королівським з’їздам на яких досить вузьке коло вищої
шляхти вирішувало фінансові, внутрішньо та зовнішньополітичні питання.
Ключові слова: Ягеллони, Чеське королівство, Моравія, Силезія, Лужиці, станова монархія, органи
станового представництва, королівська рада, з'їзди, права, привілеї. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
