|
| Написано: |
2017 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
10.07.2017 |
|
| Твір змінено: |
03.05.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(1.5 МБ)
|
|
| Опис: |
Метою дисертаційного дослідження є формулювання теоретично обґрунтованих висновків щодо нерозривного зв’язку ідеї ґендерної рівності з інтелектуальним, культурним, економічним, соціальним та національним розвитком українського народу, її присутності у всіх прогресивних національно-демократичних програмах, поглядах українських громадських, культурних та політичних діячів другої половини ХІХ ст., коли в українській правовій думці починає зароджуватися та розвиватися сучасне розуміння правової рівності, свободи та справедливості.
Зазначена мета зумовила постановку і розв’язання таких завдань:
– узагальнити здобутки української історіографії з проблемами зародження і розвитку ідеї ґендерної рівності в українській правовій думці;
– проаналізувати місце і значення ідеї ґендерної рівності в сучасних міжнародно-правових актах та діяльність міжнародних інституцій, спрямованих на утвердження ґендерної рівності в усіх аспектах суспільного життя;
– визначити зміст та співвідношення дотичних понять «ґендерна рівність» та «емансипація жінок», «жіноче питання», «права жінок», ґендерної рівності та жіночих прав;
– схарактеризувати місце ідеї ґендерної рівності в програмних засадах українського національно-визвольного руху другої половини ХІХ ст. і творчій спадщині його ідеологів: Тараса Шевченка, Миколи Костомарова, Пантелеймона Куліша, Михайла Драгоманова, Івана Франка, Михайла Павлика, Володимира Барвінського, Олександра Огоновського;
– розкрити зміст та складові ідеї ґендерної рівності у зазначений період, напрями її утвердження в суспільній свідомості українського народу, закріплення як цілі і завдання політичних та громадських організацій;
– з’ясувати значення і вплив ідеї ґендерної рівності на духовний, інтелектуальний та культурний розвиток українського народу в другій половині ХІХ ст. у поглядах Ганни Барвінок, Марка Вовчка, Олени Пчілки, Олександри Єфименко, Софії Русової, Христини Алчевської;
– показати специфіку формування ідеї ґендерної рівності в програмних документах українського жіночого руху, теоретичних розробках його організаторів: Олени Доброграєвої, Наталії Кобринської, Анни Павлик, а також його значення для утвердження ідеї ґендерної рівності як складової прогресивного і демократичного розвитку суспільства;
– виявити зв’язок між ідеями соціальної справедливості, демократичного правління, прав і свобод людини, національного визволення та ґендерної рівності в українській правовій думці другої половини ХІХ ст.;
– з урахуванням національного досвіду зазначеного періоду сформулювати практичні рекомендації щодо усунення ґендерних стереотипів та ґендерної дискримінації, розроблення ефективних механізмів утвердження ідеї ґендерної рівності в суспільній свідомості та практиці сучасного українського суспільства. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ВСТУП……………………………………………………………………………… 3
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЯ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА ІСТОРІОГРАФІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1 Теоретико-методологічні засади дослідження історії ідеї ґендерної рівності…………………………………………………………….. 14
1.2 Джерельна база історії ідеї ґендерної рівності в українській правовій думці другої половини ХІХ ст. …………...…………………….……... 25
1.3 Історіографія дослідження……………………………………………………. 48
Висновки до розділу 1…………………………………………………………….. 66
РОЗДІЛ 2. ҐЕНДЕРНА РІВНІСТЬ ЯК ПРАВОВА КАТЕГОРІЯ ТА ЮРИДИЧНЕ ПОНЯТТЯ
2.1 Співвідношення ґендерної рівності та жіночих прав…………………….…. 68
2.2 Історія формування поняття «ґендерна рівність».…...…………………...… 77
2.3 Ґендерна рівність та її нормативне закріплення в міжнародно-правових актах та чинному законодавстві України……………… 85
Висновки до розділу 2…………………………………………………………….. 90
РОЗДІЛ 3. ПОЯВА І РОЗВИТОК ІДЕЇ ҐЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ В УКРАЇНСЬКІЙ ПРАВОВІЙ ДУМЦІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТ.
3.1 Ідея ґендерної рівності як складова національного розвитку українського народу в поглядах Тараса Шевченка, Миколи Костомарова, Пантелеймона Куліша, Михайла Драгоманова, Івана Франка, Михайла Павлика, Володимира Барвінського, Олександра Огоновського.………………...………. 93
3.2 Ґендерна рівність як умова духовного, культурного та інтелектуального розвитку українського суспільства у поглядах Ганни Барвінок, Марка Вовчка, Олени Пчілки, Олександри Єфименко, Софії Русової, Христини Алчевської 138
3.3 Олена Доброграєва, Наталія Кобринська, Анна Павлик – організаторки українського жіночого руху та їхня роль у розвитку ідеї ґендерної рівності...161
Висновки до розділу 3………………………………………………...…………. 188
ВИСНОВКИ ……………………………………………….……………………. 195
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………………. 199
|
|
|
