|
| Написано: |
2021 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
20.06.2024 |
|
| Твір змінено: |
20.06.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(1.8 МБ)
|
|
| Опис: |
Моллаахмаді Дехагі Амірреза. Фемінний дискурс іранської прози XX –
початку XXI ст. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за
спеціальністю 10.01.04 «Література зарубіжних країн». – Київський національний
університет імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України, Київ,
2021.
Дисертацію присвячено аналізу іранської жіночої прози як цілісного явища
в літературно-історичному процесі. Розроблено наукові основи дослідження
гендерної проблематики творчості іранської письменниці Сімін Данешвар у
контексті іранської жіночої прози XX – початку XXI століття. Проведено аналіз
факторів та етапів зародження і розвитку жіночої прози як нової течії в сучасній
іранській літературі. Досліджено проблематику, ідейну спрямованість,
особливості стилістики іранської жіночої прози з точки зору її репрезентативності
для культурного процесу в цілому і творчої індивідуальності авторів. Визначено
типологію жіночих образів в іранській літературі.
Гендерна проблематика іранської літератури протягом ХХ ст. розвивається
в річищі загальносвітових тенденцій розвитку суфражизму, фемінізму та
гендеризму, і в цьому Іран не виглядає самоізольованим або відсталим.
До середини ХХ ст. жіночої літератури як цілісного явища зі своїми
особливостями та закономірностями в Ірані не існувало. Іранська проза ХХ ст.
(роман і коротке оповідання) – новий жанр, що з’явився на початку ХХ ст. під
впливом західної культури завдяки іранському просвітницькому рухові, але на
відміну від жіночої прози Європи та США, перська жіноча проза від початку і до
кінця ХХ ст. звертає мало уваги на феміністські тенденції, особливо у вигляді
радикального фемінізму. Жіноча література як цілісне явище, а точніше – жіноча
проза, засновницею якої можна вважати С. Данешвар – почала розвиватися в Ірані
лише з 40-х рр. ХХ ст. та відзначалася своїм відходом від реалізму у бік історичної
та міфологічної прози.
3
У першій половині ХХ ст. в Ірані разом із появою перших соціально-
побутових романів, серед яких були твори, присвячені тяжкому становищу
іранської жінки, вперше з’являються образи жінок нового типу: жінки-повії
(лаккате) та божественної, неземної жінку (асарі), спочатку в іранській прозі,
написаній чоловіками, а потім вони проникають і до жіночої літератури. Таке
протиставлення збереглося навіть у творчості С. Данешвар, яка зробила ці образи
багатоплановими і не такими однозначними. Новим поглядом на жінку в сучасній
літературі Ірану стала творчість Х. Мораді Керман, в творах якого з’являються
образи жінок похилого віку та маленьких дівчаток, які з дитинства формують свій
жіночий характер та є естетично важливими для подальшого розвитку
літературного процесу. Особливістю жіночих образів Г. Алізаде є певне відбиття
характеру й трагічної долі самої письменниці, освіченої та розумної, але
несприйнятої та непоміченої суспільством.
Для образу жінки Ш. Парсипур характерна безпорадність, безособовість,
самотність, перебування в постійному в пошуку, що згодом робить їх жорсткими,
цинічними, по-чоловічому сильними. Знаходячись в постійному пошуку свободи
вонии живуть у вічній боротьбі з нормами суспільства і релігійними традиціями.
Починаючи з другої половини 60-х рр. ХХ ст. провідне місце в прозі посідає
психологічний роман, а з 80-х рр., поряд із реалізмом, в іранській літературі
утверджуються й різні відгалуження модернізму, де найбільше жінки проявили
себе в прозі та в модерністським напрямах.
Сучасна ж іранська жіноча література дуже різноманітна за своєю
тематикою та проблематикою. Її представляють жінки різних соціальних груп, як
представниці вищих верств суспільства – самостійні та незалежні жінки із
власною справою, наприклад, Шахла Лахіджі і Сохейла Бескі, так і найбільш
освічені та найбільш патріотично налаштовані представниці сучасного середнього
класу (Фаріба Вафі, Белкейс Солеймані, Масуме Абад, Мітра Баяті). Багато з цих
жінок присвятили свої твори ірано-іракській війні (Шива Арастуі, Масуме Абад,
Маніже Джанкулі).
4
С. Данешвар, перша жінка-прозаїк, яка має істотніше значення для історії
літератури Ірану. Слід зазначити, що на творчість С. Дашевар неабияк вплинули
перебування за кордоном, знайомство з іншими традиціями, літературою та
культурою, публікації в американській пресі англійською мовою та переклади,
особливо творів А. П. Чехова, у якого вона запозичила свій творчий метод. Вона
вдалася навіть не до перекладу творів А. П. Чехова, а до їх переспіву як до
своєрідного художнього прийому. Помітний чеховський вплив і у романі
«Сувашон», крізь призму імен, в яких, як і в А. П. Чехова, закладено додаткову
інформацію.
Вдалим прийомом С. Данешвар у романі «Сувашон» є трактування
традиційних міфів по-новому, свідомо поєднуя в одному образі головного героя
Юсуфа доісламські міфи та міфи-інтерпретації тих глибинних смислів, що
закладено у текстах Корану. Використання загальноіндоєвропейських міфів є
частиною складного композиційного задуму роману «Плач за Сіявушем»
(«Сувашон»). Трансформуючи давні міфи, С. Данешвар поєднує іранську та
європейську цивілізації. За її задумом ідеї, втілені в давніх міфах, повинні
продемонструвати істинну, загальнолюдську спорідненість різних цивілізацій:
християнської, європейської, та ісламської, іранської.
Роман «Плач за Сіявушем» («Сувашон») – це роман насамперед про право
свідомого вибору. До теми вибора як проблеми релігійно-філософського та
морально-етичного характеру письменниця йшла усе своє життя. Роман можна
визначити як взірець соціалістичного реалізму (слідом за К. Талаттофом) з
елементами магічного реалізму та літератури «потоку свідомості», який не є її
творчим методом, а лише виступає стильовою особливістю її прози.
В романі «Сувашон» С. Данешвар застосувала багато новітніх художніх
прийомів, які в подальшому були запозичені іншими письменницями. Зокрема це:
1) кінематографічна композиційна побудова, що викликає яскраві зорові образи і
розрахована на подальшу екранізацію; 2) зміщена фокалізація; 3) поєднання
комізму та трагедії в одному творі.
5
Література іранських емігрантів в основному орієнтована на країну та мову
їхнього перебування. Тому особливого впливу на літературний процес в Ірані така
література не має: її тематика, проблематика, стиль, образна побудова чужа
іранцям, які живуть в своїй країні, і може викликати тимчасовий і нетривалий
інтерес, як екзотика. Отже, твори представників іранської еміграції, зважаючи на
всі їх переваги і недоліки, зважаючи на значний резонанс у середовищі емігрантів,
не є фактом іранської культури. Вони належать до зарубіжної культури.
Характерною особливістю сучасної іранської жіночої прози є
гумористичний погляд на світ. Навіть у серйозних і складних творах, які
стосуються глобальних проблем, у іранок переважають світлі тони, посмішка і
легкий гумор. Насамперед це стосується творчості С. Данешвар, М. Раваніпур,
М. Аміршахі, Г. Тарагі, З. Пірзад.
В цілому сучасні іранські автори, подібно до Ф. Вафі, часто на сторінках
своїх творів ведуть між собою полілог, вільно висловлюються, полемізують або,
навпаки, підтримують чиїсь погляди, при цьому традиційним залишається
використання загальної символіки, звичних та впізнаваних художніх прийомів.
Іранські письменниці також легко запозичують методи і прийоми художнього
зображення, властиві європейській літературі, вільно адаптуючи їх до
тисячолітньої перської художньої традиції.
Окремою ланкою жіночої прози Ірану є література іранських емігрантів, яка
в основному орієнтована на країну та мову їхнього перебування. Тому особливого
впливу на літературний процес в Ірані така література не має: її тематика,
проблематика, стиль, образна побудова чужа іранцям, які живуть у своїй країні, і
може викликати тимчасовий і нетривалий інтерес, як екзотика. Тому, твори
представників іранської еміграції, зважаючи на всі їх переваги і недоліки,
зважаючи на значний резонанс у середовищі емігрантів, не є фактом іранської
культури. Вони належать до зарубіжної культури.
Ключові слова: іранська жіноча проза, гендерна проблематика, Сімін
Данешвар, «Сувашон», генеалогія та типологія жіночого образу. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
АНОТАЦІЯ ……………………………………………………………… 2
SUMMARY ………………………………………………………………. 6
ЗМІСТ ……………………………………………………………………. 12
ВСТУП …………………………………………………………………… 15
РОЗДІЛ 1. ІРАНСЬКА ПРОЗА ЧАСІВ ПРАВЛІННЯ ПЕХЛЕВІ
(ПЕРША ПОЛОВИНА ХХ ст.): СТАНОВЛЕННЯ
ГЕНДЕРНОЇ ПРОБЛЕМАТИКИ …………………….. 23
1.1. Гендерна проблематика та жіноча проза. Іранська жіноча
література в контексті світової літератури ………………………. 23
1.2. Історико-культурні фактори, що сприяли розвитку нової прози
Ірану та жіночої прози як її складової ……………………………. 36
1.3. Становлення жіночої емансипації в Ірані (школи, жіноча
публіцистика, перші паростки іранської жіночої прози) ………... 39
1.4. Актуалізація жіночої теми в іранському романі 20-40 рр. ХХ ст.
……………………………………………………………………….. 45
1.5. Розвиток іранської прози 50-60-х рр. ХХ ст. …………………….. 52
1.6. Образи жінок нового типу в сучасній іранській прозі, написаній
чоловіками ………………………………………………………….. 56
Висновки до першого розділу ………………………………………… 66
РОЗДІЛ 2. СІМІН ДАНЕШВАР ЯК ЗАСНОВНИЦЯ НОВОГО
НАПРЯМУ В СУЧАСНІЙ ЛІТЕРАТУРІ ІРАНУ –
ІРАНСЬКОЇ ЖІНОЧОЇ ПРОЗИ ……………………… 68
2.1. Витоки творчого методу та стилю Сімін Данешвар …………….. 68
2.1.1. Перекладацька діяльність Сімін Данешвар …………….. 73
13
2.1.2. Гендерна трансформація міфу в романі «Плач за
Сіявушем» («Сувашон») …………………………………. 82
2.2. Система образів роману «Плач за Сіявушем» («Сувашон») …… 89
2.2.1. Жіночі образи в романі …………………………………... 90
2.2.2. Чоловічі образи в романі ………………………………… 101
2.3. Антивоєнна спрямованість роману «Плач за Сіявушем»
(«Сувашон») та інших творів Сімін Данешвар …………………... 107
2.4. Вплив літератури «потоку свідомості» на ідіостиль Сімін
Данешвар …………………………………………………………… 114
2.5 Збірка оповідань «Вибір» як творчий заповіт Сімін Данешвар
……………………………………………………………………….. 124
2.6 Жанрово-стильові особливості творів Сімін Данешвар та зміна
її творчого методу як реалізація гендерної віднесеності ………... 131
Висновки до другого розділу …………………………………………... 137
РОЗДІЛ 3. ФЕМІННИЙ ДИСКУРС ІРАНСЬКОЇ ПРОЗИ
КІНЦЯ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ ст.: РОЗВИТОК
ФІЛОСОФСЬКИХ ІДЕЙ ТА ХУДОЖНІХ
ПРИЙОМІВ СІМІН ДАНЕШВАР У ТВОРЧОСТІ
ПИСЬМЕННИЦЬ НОВОГО ПОКОЛІННЯ ………… 140
3.1. Іранська проза 70-80-х рр. Місце жінок-письменниць у
літературному процесі …………………………………………….. 140
3.2. Іранська проза 90-х рр. ХХ ст. – початку ХХІ ст. (особливості
розвитку, проза Ірану та письменників діаспори) ……………….. 142
3.3. Творчість іранських письменниць нового покоління …………… 148
3.3.1. Антикомунізм Маніже Арамін ………………………….. 150
3.3.2. Втілення ідей фемінізму в творчості Ґолі Тараґі та
Моніру Раваніпур ………………………………………… 151
3.3.3. Реалізація ідеї патріотизму в творчості Фаріби Вафі ….. 156
3.3.4. Суперечливість ідей Сари Ерфані ………………………. 159
14
3.4. Творчість іранських письменниць нового покоління в еміграції
………………………………………………….................................. 160
3.4.1. Творчість Шахрнуш Парсипур та Ґазале Алізаде як
представниць модерністського напряму ……………….. 164
3.4.2. Зоя Пірзад як виразниця культури вірменської діаспори
в Ірані ……………………………………………………... 171
Висновки до третього розділу ………………………………………… 194
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ………………………………………………. 196
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………….. 201
|
|
|
