|
| Написано: |
2023 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
26.11.2023 |
|
| Твір змінено: |
26.11.2023 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(2.1 МБ)
|
|
| Опис: |
Афтанас А. А. Економічна політика нацистського окупаційного режиму в
дистрикті Галичина. – Кваліфікаційна праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за
спеціальністю 032 “Історія та археологія” (03 Гуманітарні науки). – Львівський
національний університет імені Івана Франка, Львів, 2023.
Дисертаційна робота присвячена вивченню головних напрямів
нацистської економічної політики на теренах дистрикту Галичина, який у роки
Другої світової війни входив до складу Генеральної губернії – адміністративно-
територіальної одиниці, створеної гітлерівським урядом.
Аналіз історіографічного доробку як вітчизняних, так і зарубіжних
учених свідчить про відсутність комплексної праці, яка характеризувала б
найважливіші аспекти пропонованої теми дослідження. У відображенні
особливостей нацистського окупаційного режиму, вивчення якого розпочалось
одразу ж після завершення Другої світової війни, простежувались відмінності
між методологічними підходами радянської та зарубіжної історичних наук.
Встановлено, що з утвердженням незалежності України вітчизняні вчені почали
переймати теоретичні й концептуальні зразки європейської історіографії,
популяризувати й розвивати нові дослідницькі напрями. Окреслені позитивні
тенденції сприяли появі низки ґрунтовних праць, тематика яких у радянську
добу була табуйованою або піддавалась суворій цензурі. Попри те, що
проблематика історичних студій щороку розширювалась, цілісна розвідка про
специфіку господарського становища краю в роки нацистської окупації досі
відсутня. Узагальнюючі праці як зарубіжних, так і вітчизняних учених
охоплювали лише частину проблем, закладаючи таким чином основи до
написання комплексного дослідження, актуалізованого сучасною суспільно-
політичною ситуацією.
3
Джерельна база дисертації представлена значним обсягом документів
українських і німецьких архівосховищ, потужний інформаційно-фактологічний
потенціал яких уможливлює неупереджену, всебічну й об’єктивну оцінку
особливостей нацистського управління господарством галицького дистрикту.
Водночас залучено корпус мемуарної літератури, матеріалів преси,
усноісторичних свідчень, які розкривають різні аспекти окресленої
проблематики.
Розглянуто особливості становлення й поступу німецької колоніальної
політики на зламі ХІХ–ХХ ст. Визначено місце українських земель у планах
кайзерівської Німеччини та вищого державного керівництва Третього Райху.
Окремо розкрито ідеологічні засади нацистського концепту “життєвого
простору” (Lebensraum). Констатовано, що оволодіння промисловим, аграрним
й трудовим потенціалом українських територій посідало одну з чільних ролей в
успішності встановлення й функціонування нацистського “нового порядку”.
Простежено етапи підготовки гітлерівської Німеччини до розв’язання
збройного конфлікту.
Окупаційна політика, яку проводила цивільна адміністрація галицького
дистрикту, зводилась до встановлення ефективної системи господарської
експлуатації краю. Зважаючи на специфіку економічного устрою щойно
зайнятих теренів, найперспективнішою галуззю залишалась аграрна.
Здійснення безперервного постачання сільськогосподарської продукції до
Німеччини та забезпечення потреб Вермахту були пріоритетними завданнями
представників чиновницького апарату. Для досягнення поставлених цілей
окупаційна влада використовувала різноманітні підходи. Протягом перших
місяців певний вплив на населення чинила нацистська пропаганда, яка
намагалась формувати суспільну думку таким чином, щоб не виникало жодного
сумніву у трактуванні Німеччини як країни-визволительки від більшовицького
ярма. Через засоби масової інформації поширювались гасла відновлення
стабільного й мирного життя, декларувалось повернення попереднім власникам
їхньої землі й майна, конфіскованих радянським режимом.
4
Попри чималі зусилля, які докладав відділ пропаганди у конструюванні
позитивного образу нової влади, ступінь лояльності населення краю до неї
неухильно знижувався. Це було зумовлено жорсткою окупаційною політикою у
сільськогосподарській сфері. Передусім йшлося про обов’язкову здачу
натурального податку – контингенту, обсяг якого щороку зростав. За
невиконання планів заготівлі сільськогосподарської продукції передбачались
різні покарання. Вони накладались як на керівників громад, так і окремих
сільських господарів. Не впливали на показники контингенту й стихійні лиха
(повені), які були частим явищем для галицького дистрикту.
Окремо проаналізовано роль місцевої кооперації в контексті реалізації
кампанії заготівлі аграрної й тваринницької продукції. Доведено, що
відновлення діяльності кооперативних спілок відіграло важливу роль у
налагодженні товарообігу в межах дистрикту. Спираючись на розгалужену
мережу кооперативних об’єднань, окупаційна адміністрація здійснювала збір
натуральних податків й преміювання населення. Проаналізовано важливі
аспекти кадрової політики керівництва кооперативного руху, зокрема
процедуру підготовки, вишколу й перекваліфікації працівників окружних і
повітових товариств. Розглянуто напрями харитативної діяльності
кооперативних спілок.
Нацистська політика у сфері промисловості характеризувалась
відсутністю чітких планів щодо розвитку згаданої галузі в дистрикті Галичина.
Це спричинило певну дезорганізацію, яка мала місце на початковому етапі
окупації. Відновлення діяльності енергетичного сектору, підприємств
оборонно-промислового комплексу розглядались владою як пріоритетні кроки.
З’ясовано, що зміна ситуації на фронті зумовила перегляд попередніх підходів
до управління галуззю. Поряд з відновленням роботи низки невеликих
підприємств, простежувалось проникнення в галицький дистрикт потужних
німецьких концернів, які монополізували управління найважливішими
промисловими секторами.
5
Кадрова проблема залишалась однією з найгостріших протягом усього
періоду нацистської окупації краю. Відсутність кваліфікованих управлінців,
працівників не дозволяла повноцінно використати промисловий потенціал
дистрикту. Відчувався помітний дефіцит фахової робочої сили передусім на
стратегічно важливих підприємствах нафтової та оборонної галузей.
Непослідовна політика використання трудового ресурсу краю проявлялась у
масштабних депортаційних акціях та необхідності залучення все більшої
кількості працівників на місцеві підприємства. У зв’язку зі згаданими
розбіжностями посилювалась експлуатація робітників, яких скеровували на
фабрики й заводи. Суворі покарання, які застосовувались до порушників
дисципліни й саботажників, неналежне матеріально-технічне забезпечення,
важкі умови праці підживлювали негативне ставлення населення до
окупаційної влади.
Погіршення ситуації на фронті спричинило раціоналізацію управління
економікою Третього Райху й окупованих ним територій. У рамках згаданих
процесів здійснювались ретельні перевірки підприємств дистрикту Галичина на
предмет важливості їхньої діяльності для потреб фронту. Комісії, які
опікувались загальними питаннями, ухвалювали рішення про закриття багатьох
організацій, виробничі потужності яких не використовувались в інтересах
війська. Водночас здійснювалось вивезення “непотрібного” й “надлишкового”
обладнання з низки підприємств. Окреслене устаткування транспортували на
фабрики й заводи оборонної галузі, які здебільшого знаходились поза межами
галицького дистрикту. Відступ німецьких підрозділів призвів до
пришвидшення евакуаційних заходів, під час яких проводилось організоване
вивезення техніки й персоналу зі стратегічно важливих підприємств.
Обладнання, яке не вдалось транспортувати, руйнували чи виводили з ладу.
Політика працевикористання місцевого населення окупованих
Німеччиною територій пройшла певну еволюцію. Корективи, які вносило
керівництво країни, зумовлювались обставинами на фронті, тотальною
мобілізацією чоловічого населення до війська. Брак трудових ресурсів в
6
економіці визначив долю мільйонів людей, яких депортували до Третього
Райху із зайнятих Вермахтом земель. Виїзд на працю до Німеччини мав певну
специфіку. З’ясовано, що протягом перших місяців окупації галичани
вирушали здебільшого добровільно, що пояснювалось історичною традицією
трудової міграції вихідців краю у попередні десятиліття. Згодом переважила
практика примусової депортації населення. Це зумовлювалось зниженням
потоку добровольців із галицького дистрикту. Детально проаналізовано роль
різних гілок цивільної адміністрації, інституцій, які здійснювали пошук робочої
сили, висвітлено ступінь залучення поліційних структур до кампанії,
розглянуто ставлення мешканців краю до посилення мобілізаційних
контингентів. Ці та інші чинники впливали на обрання стратегії уникнення
вивезення до Німеччини. Населення намагалось врятуватись від депортації як
легальними, так і незаконними шляхами. Останні викликали жорстку реакцію з
боку карально-репресивних органів влади.
Окупаційна адміністрація залучала чималу кількість галичан до
виконання трудової повинності. Їй підлягали усі без винятку етнічні групи, які
проживали в дистрикті. Так, для українського населення було створено окрему
організацію – “Українську службу Батьківщині” (Баудінст). До неї скеровували
здебільшого молодь, яка займались будівництвом, ремонтом шосейних доріг,
здійсненням меліораційних робіт, спорудженям укріплень тощо. Спираючись
на широку джерельну базу, вдалось проаналізувати особливості
функціонування окреслених підрозділів, визначити умови побуту й праці тих,
кого рекрутували до Баудінсту. Окремо висвітлено роль та місце карних таборів
у системі контролю за втікачами й порушниками дисципліни у згаданих
формуваннях.
Найжорстокішим було ставлення до представників єврейської громади,
що відповідало нацистським расовим переконанням. Галицьких юдеїв залучали
до найважчих фізичних робіт, що у поєднанні з важкими умовами життя
спричиняли високі показники їхньої смертності. Кваліфікованих євреїв
відправляли на стратегічно важливі підприємства, установи цивільної влади,
7
зайнятість у яких бодай тимчасово дозволяла уникнути транспортування до
фабрик смерті чи розстрілу.
Практичне значення дисертаційного дослідження полягає у тому, що
відомості про особливості реалізації нацистської економічної політики на
теренах дистрикту Галичина можуть бути використані для написання
узагальнюючих праць з історії становища й розвитку господарства українських
земель в роки Другої світової війни, розробці спеціальних курсів і дисциплін
для студентів університетів.
Ключові слова: Україна, Друга світова війна, Генеральна губернія,
дистрикт Галичина, нацистський окупаційний режим, тоталітаризм,
пропаганда, селянство, контингент, кооперативний рух, промисловість, трудова
мобілізація, Баудінст.
|
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ............................................................... 15
ВСТУП ................................................................................................................... 16
РОЗДІЛ 1. ІCТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА ТЕОРЕТИКО-
МЕТОДОЛОГІЧНА ОСНОВА ДОСЛІДЖЕННЯ........................................... 22
1.1. Стан наукової розробки проблеми ............................................................ 22
1.2. Характеристика джерельної бази .............................................................. 43
1.3. Методологія дослідження ......................................................................... 56
РОЗДІЛ 2. СТАНОВИЩЕ НІМЕЧЧИНИ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД ...... 61
2.1. Підготовка до війни: соціально-економічний та ідеологічний аспекти .... 61
2.2. Дистрикт Галичина в планах нацистської Німеччини ............................... 71
РОЗДІЛ 3. ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ОКУПАЦІЙНОЇ
АДМІНІСТРАЦІЇ ДИСТРИКТУ ГАЛИЧИНА ............................................... 82
3.1. Аграрна політика .......................................................................................... 82
3.2. Політика у сфері промисловості ............................................................... 111
РОЗДІЛ 4. НАЦИСТСЬКА ПОЛІТИКА У СФЕРІ ПРАЦІ Й ТРУДОВИХ
ВІДНОСИН ......................................................................................................... 131
4.1. Формування адміністративного апарату ................................................... 131
4.2. Трудова мобілізація місцевого населення ................................................ 140
4.3. Депортаційні акції нацистської влади ....................................................... 160
ВИСНОВКИ ........................................................................................................ 177
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ ....................... 185
ДОДАТКИ ........................................................................................................... 222
|
|
|
