Опис: |
Сіверянський літопис. 2021. № 5
Метою статті є висвітлення особливостей металопластики Чернігова другої половини
ХVІІ – початку ХVІІІ ст., її розвитку у взаємозв’язках із іншими видами мистецтва. Методологія
дослідження спирається на системний підхід, на загальнонаукові принципи об’єктивності та істо-
ризму, які надають можливість всебічного вивчення художньої обробки металів зазначеного періо-
ду. Наукова новизна роботи визначається постановкою і розробленням теми, яка досі не розгляда-
лась. Зроблена перша спроба комплексного вивчення цієї проблеми. Висновки. Окреслено коло пам’-
яток, які найкраще представляють досягнення художньої обробки металів того часу. Художнє
лиття представляють орнаментовані дзвони й гармати, а також каламарі, посуд, освітлювальні
прилади. Твори ковалів вдало доповнювали споруди. З’ясовано, що окуття дверей до ризниці черні-
гівського Троїцького собору близьке за композицією до килимів та вишиваних скатертин. З огляду
на відсутність творів, виготовлених у Чернігові, було прийнято рішення залучити до розгляду ро-
боти, замовлені майстрам інших міст і країн мешканцями Чернігова чи людьми, пов’язаними з міс-
том. Здійснено поділ творів на групи за місцем створення. Звернуто увагу на роботу золотарів за
ескізами (проєктами) художників. Саме в ескізах закладалась композиція, характерні деталі та
стильові своєрідності. Зроблено висновок про належність авторства ескізів царських воріт іконо-
стасу Борисоглібського собору 1702 р. та шати кіоту чудотворної ікони «Іллінської Богоматері»
1695 р. художникам і граверам І. Щирському та Л. Крщоновичу. Замовниками виступали гетьман
І. Мазепа, чернігівські полковники Я. Лизогуб і П. Полуботок, генеральний обозний В. Дунін-Борков-
ський, писар і суддя К. Мокрієвич, чернігівський архієпископ А. Стаховський, чернігівський міщанин
Власій Н. Виконували твори майстри з України, Аугсбурга, Нюрнберга, Кенігсберга, Вроцлава,
Гданська, Москви. У металопластиці Чернігова зазначеного періоду яскраво виявились риси бароко.
Ключові слова: Чернігів, металопластика, бароко, замовники, Іван Щирський, Лаврентій
Крщонович. |