Борис Ачкіназі » Боротьба у політичних колах Франції з проблем зовнішньої безпеки (1919-1924 рр.)
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Боротьба у політичних колах Франції з проблем зовнішньої безпеки (1919-1924 рр.)
Дисертація
|
|
|
Написано: |
2006 року |
|
Розділ: |
Історична |
|
Твір додано: |
01.05.2024 |
|
Твір змінено: |
01.05.2024 |
|
Завантажити: |
pdf
див.
(1.1 МБ)
|
|
Опис: |
Метою дослідження є відтворення політичної боротьби, яка розгорнулася в
лавах французького політичного світу з проблем зовнішньої безпеки у 1918–1924
роках, в процесі розбудови Версальської системи і з’ясування факторів, що
зумовили невдачу підходів правої більшості до реалізації завдань у цієї сфері.
Для досягнення зазначеної мети автор поставив такі дослідницькі завдання:
- з’ясувати ступінь вивчення проблем безпеки та їх відображення при
дослідженні післявоєнного політичного життя Франції;
- виявити сутність проблеми безпеки у післявоєнну добу, її внутрішні і зовнішні
чинники та ставлення до них в лавах політичного світу Франції;
- визначити у зв’язку з цим характер «мирної програми», підготовленої урядом Ж
. Клемансо до Паризького мирного форуму;
- простежити боротьбу в політичних колах стосовно шляхів і методів одержання
гарантій безпеки під час укладення, обговорення і ратифікації Версальського
мирного договору;
- з’ясувати ставлення в урядових і політичних колах до німецького питання після
ратифікації Версальського миру;
- висвітлити роль революційних чинників і більшовицької загрози при розробці
доктрин національної і колективної безпеки;
- проаналізувати вплив національного фактору («принципу націй») на
формування французької стратегії безпеки у східноєвропейському регіоні;
- визначити роль України у східноєвропейській стратегії Франції;
- розкрити новації зовнішньополітичного курсу А.Бріана (щодо розв’язання
німецького питання і укладення гарантійних пактів) і причини обструкції йому
з боку правих сил;
- з’ясувати ставлення у політичних колах до Генуезької конференції та
Рапалльського договору Радянської Росії з Німеччиною 1922 р.; визначити
вплив цих факторів на зміну курсу уряду Р.Пуанкаре в сфері франко-німецьких
відносин і безпеки;
- висвітлити реакцію у політичних колах Франції на окупацію Рурської області
1923 р. в контексті реалізації концепцій безпеки;
- розкрити причини посилення опозиції курсу Р. Пуанкаре з боку поміркованої (
лівореспубліканської) опозиції і соціалістичної партії (СФІО) та створення на їх
базі Лівого блоку у 1923 р.;
- проаналізувати відмінності у підходах партій Лівого блоку до розв’язання
проблем безпеки під час врегулювання рурської кризи у 1923–1924 рр. |
|
Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ВСТУП ............................................................................................................................4
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ........................................................................ 20
РОЗДІЛ І. СТАН НАУКОВОЇ РОЗРОБКИ ТЕМИ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА
ДОСЛІДЖЕННЯ..........................................................................................22
1.1. Стан наукової розробки теми...............................................................23
1.2. Джерельна база дослідження............................................................... 61
1.3. Обґрунтування методології та напрямків дослідження.................... 82
РОЗДІЛ 2. ФАКТОРИ БЕЗПЕКИ ТА СТАВЛЕННЯ ДО НИХ В ЛАВАХ
ФРАНЦУЗЬКОГО ПОЛІТИЧНОГО СВІТУ, «МИРНА
ПРОГРАМА» УРЯДУ Ж. КЛЕМАНСО.................................................. 91
2
2.1. Фактори безпеки та їх ідеологічні чинники....................................... 92
2.2. Ставлення у політичному світі до проблем безпеки....................... 120
2.3. Французька «мирна програма» – відлуння вимог правих...............151
РОЗДІЛ 3. ВЕРСАЛЬСЬКИЙ МИР – НЕСТІЙКА ПЛАТФОРМА
ВРЕГУЛЮВАННЯ ПІСЛЯВОЄННИХ ПРОБЛЕМ........................... 163
3.1. Боротьба довкола ратифікації Версальського миру: обструкція з
боку СФІО.............................................................................................166
3.2. Версальський договір як гарант французької безпеки.................... 191
РОЗДІЛ 4. СТАВЛЕННЯ ДО «ПРИНЦИПУ НАЦІЙ» І ДО ВІДНОВЛЕННЯ
ДЕРЖАВНОСТІ НАРОДАМИ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ
ЄВРОПИ В КОНТЕКСТІ РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМ БЕЗПЕКИ
.. 197
4.1. «Принцип націй» та його трактування в політичних колах
Франції.................................................................................................. 205
4.2. Франція і проблема союзів у Центрально-Східній Європі............. 219
4.3. Відгук на українське питання у французькій палаті депутатів
взимку 1920 р........................................................................................241
РОЗДІЛ 5. БРІАНІВСЬКИЙ «ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗМ» І ОПІР ПРАВИХ (
СІЧЕНЬ 1921 – СІЧЕНЬ 1922).................................................................254
5.1. А. Бріан та Паризька конференція 1921 р.: нові акценти у
вирішенні німецького питання........................................................... 255
5.2. Ознаки бріанівського курсу на примирення з Німеччиною,
Вісбаденські угоди 1921 р...................................................................271
5.3. Вашингтон і Канни: праві відправляють Бріана у відставку..........290
РОЗДІЛ 6. РАПАЛЛО І РУРСЬКА КРИЗА: ЗАГОСТРЕННЯ
КОНФРОНТАЦІЇ З ПРОБЛЕМ БЕЗПЕКИ (СІЧЕНЬ 1922 –
ТРАВЕНЬ 1924).......................................................................................... 313
6.1. Уряд Р.Пуанкаре і Рапалльська угода Радянської Росії з
Німеччиною (квітень 1922 р.)............................................................. 314
6.2. Утвердження курсу на придбання «продуктивних застав»..……...
336
6.3. Рурська криза 1923-1924 рр. і загострення боротьби з проблем
безпеки, утворення Лівого блоку........................................................345
ВИСНОВКИ.................................................................................................................. 377
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ....................................400
|
|
|
|
|
Відгуки читачів:
|
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
|
|
|