Жанна Янковська » Фольклоризм української літературної прози доби Романтизму
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Фольклоризм української літературної прози доби Романтизму
Праця
|
|
|
| Написано: |
2017 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
22.06.2017 |
|
| Твір змінено: |
22.06.2017 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(2.7 МБ)
|
|
| Опис: |
Мета дослідження — проаналізувати художні пласти української прози доби
романтизму в її поступальному розвитку (від «народного оповідання» до
історичного «панорамного» роману) крізь призму визначених рівнів її
фольклоризму. Це дасть змогу глибше, більш «стереоскопічно» зрозуміти самі
твори, побачити їх у контексті епохи, простежити індивідуальні джерела, способи
та методи співдії письменників із народною творчістю.
Зазначеної мети можна досягнути шляхом виконання низки завдань,
зокрема:
– визначити основні етапи й аспекти вивчення взаємозв’язків української
літератури 30–60-х років ХІХ століття з фольклором;
– з’ясувати вплив народного світогляду та поетики фольклору на формування
естетичних поглядів українського письменства зазначеного періоду;
– дослідити способи взаємодії індивідуально-авторського і народного первня
у становленні нової української прози у першій половині ХІХ століття та
з’ясувати чинники, що сприяли цьому процесу й засвідчили початковий етап
розвитку літератури як національно-самобутнього мистецтва;
– виявити найбільш продуктивні методи, які застосовують при вивченні
фольклорно-літературної взаємодії, зокрема й у цьому дослідженні;
– з’ясувати основні рівні вияву фольклоризму літературної прози 30–60-х
років ХІХ століття (або вектори входження фольклорного елемента в авторський
твір);
– проаналізувати науковий дискурс стосовно різних семантично-змістових
підходів до дефініції та розуміння поняття «фольклоризм літератури»;
– окреслити основні віхи становлення та поступального розвитку
наративного жанру в добу романтизму та з’ясувати вплив на цей процес усної
словесності;
– розкрити зміст і функції міфологічних елементів (міфологізму) у
романтичній прозі як один із рівнів та способів вияву її фольклоризму,
встановивши кореляцію семантичних трансформацій міфологем (міфем) у
структурі художнього тексту;
– з’ясувати смислові особливості архетипного рівня фольклоризму
української літературної прози 30–60-х років ХІХ століття;
– вибудувати парадигму етнокультурної та фольклорно-літературної
архетипності;
– застосувавши метод архетипів (С. Кримський), розглянути відображення
універсального концепту «Дім – Поле – Храм» у малій романтичній прозі, романі
П. Куліша «Чорна рада» та (для порівняння) соціально-побутових «оповідних»
поемах Т. Шевченка «Катерина» й «Наймичка»;
– простежити еволюцію екзистенційно-соціумних рис кобзаря як Мудрого
Старого крізь призму історичного роману П. Куліша «Чорна рада» й поезії
Т. Шевченка «Перебендя»: порівняльний аспект;
– окреслити семантично-змістові аспекти рецепції найбільш уживаних
фольклорно-архетипних образів у прозі періоду романтизму (хліб, дорога, ворота,
сорочка);
|
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
Вступ………………………………………………………………………. 4
Розділ 1. Історико-методологічні й теоретичні засади вивчення
фольклоризму літератури доби романтизму…………………………… 24
1.1. Аспектологія історико-методологічних підходів дослідження
рецептивних зв’язків художньої літератури з фольклором…………… 24
1.2. «Фольклоризм літератури»: дефініція терміна та смислові
характеристики поняття…………………………………………………… 61
Висновки до розділу 1…………………………………………………… 81
Розділ 2. Фольклоризм літературної прози періоду романтизму в
генологічному аспекті…………………………………………………… 85
2.1. Жанрові різновиди малої української романтичної прози крізь
призму фольклорного наративу………………………….…………… 85
2.2. Становлення жанрів малої літературної прози та їх взаємодія з
усною словесністю в інтерпретації І. Денисюка……………………… 129
Висновки до розділу 2 …………………………………………………… 137
Розділ 3. Фольклорний міфологізм української романтичної прози ….. 141
Висновки до розділу 3…………………………………………………… 180
Розділ 4. Українська літературна проза доби романтизму як художня
репрезентація архетипних концептів та образів ....................................... 184
4.1. Парадигма етнокультурної та фольклорно-літературної
архетипності ………………………………………………………………. 184
4.2. Архетипно-буттєві виміри історичного роману П. Куліша «Чорна
рада»: пропедевтичний аспект…………………………………………… 205
4.3. Архетипно-буттєвий універсальний концепт «Дім – Поле – Храм»
в українській літературній прозі періоду романтизму………………… 215
4.3.1. Концепт «Дім – Поле – Храм» крізь призму історичного роману
П. Куліша «Чорна рада»…………………………………………................ 215
4.3.2. Концепт «Дім – Поле – Храм» в оповіданнях Ганни Барвінок…. 247
4.3.3. Поза жанром, але в контексті проблеми: топоси та архетипи
національного буття в «оповідних» соціально-побутових поемах
Т. Шевченка «Катерина» і «Наймичка»………………………………...... 281
4.4. Рецепція архетипних образів в українській романтичній прозі……. 295
4.4.1. Архетипний образ Мудрого Старого (Старця) в українській
культурній традиції……………………………………………………….. 295
4.4.2. Еволюція екзистенційно-соціумних рис кобзаря як Мудрого
Старого (за матеріалами «Чорної ради» П. Куліша та поезії
«Перебендя» Т. Шевченка)……………………………………………… 311
4.4.3. Архетип Мудрого Старця у малій романтичній прозі…………… 323
4.4.4. Архетипні образи хліба, дороги, воріт, сорочки у літературній
прозі доби романтизму………………………………………………….... 334
Висновки до розділу 4……………………………………………………. 373
Розділ 5. Лінгвостилістичні аспекти фольклоризму української
романтичної прози ………………………………………………………… 378
5.1. Лексико-стилістичний рівень фольклоризму малої романтичної
прози ……………………………………………………………………….. 378
5.2. Мовностильові джерела і фольклоризм літературної нарації в
оповіданні Ганни Барвінок «Не було змалку — не буде й до’станку»… 395
5.3. Мовленнєво-смислові ресурси фольклоризму «Вечорів на хуторі
біля Диканьки» та «Миргорода» М. Гоголя (за спогадами та листами).. 406
Висновки до розділу 5 …………………………………………………… 421
Висновки………………………………………………………………..... 424
Список використаних джерел та літератури………………………... 431
– визначити головні характеристики лінгвостилістичного (лексично-
стилізаційного) рівня фольклоризму української літературної прози 30–60-х років
ХІХ століття;
– ґрунтовно проаналізувати лінгвостилістичні ознаки фольклоризму
художнього тексту на прикладі оповідання Ганни Барвінок «Не було зранку, не
буде й до’станку»;
– визначити й проаналізувати мовностилістичні джерела фольклоризму
творів М. Гоголя на українську тематику.
|
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
