Степан Томашівський » Церковний бік української справи
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Церковний бік української справи
Нарис
|
|
|
| Написано: |
1916 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
26.08.2012 |
|
| Твір змінено: |
19.07.2025 |
|
| Завантажити: |
djvu
(246.4 КБ)
|
|
| Опис: |
**Анотація:**
Стаття "Війна й Україна" з "Вістника Союза визволення України" аналізує сутність Першої світової війни та її вплив на українське питання. Автор розмірковує, наскільки ця війна є унікальною в історії людства, відзначаючи її як епохальну подію для України. Він стверджує, що головна особливість війни полягає у поверненні до загального обов'язку військової служби, що матиме непередбачувані політичні та соціальні наслідки для українського народу. Стаття також проводить паралелі з попередніми "світовими" війнами, зокрема початку XVI століття, коли українські землі входили до складу Великого князівства Литовського та Польщі. Автор критикує польський "Drang nach Osten" та ранню "москвофільську" орієнтацію української еліти, вважаючи її невдачу щастям для України.
**Основні ідеї книги:**
* Сучасна світова війна, попри свою масштабність, не є унікальною в історії, оскільки подібні глобальні конфлікти відбувалися майже кожне століття.
* Головна відмінність цієї війни полягає у поверненні до масової, загальної військової повинності, що матиме глибокі соціальні та політичні наслідки.
* Війна є епохальною для України, незалежно від зміни державних кордонів, оскільки вона вплине на внутрішній розвиток народу.
* Автор проводить історичні паралелі з війнами початку XVI століття, коли українські землі були частиною Великого князівства Литовського та Польщі.
* Тодішні релігійні конфлікти замінилися тепер національними, що може призвести до подібного варварства.
* Польська шляхта здійснювала "напір на схід" (Drang nach Osten) на українські землі, що призвело до втрати українцями південних територій та Чорного моря на користь Кримського ханства.
* Політична ідеологія поляків щодо Литви та України нагадує сучасний "національний егоїзм".
* Рання "москвофільська" орієнтація української еліти в XVI столітті, проявом якої було повстання князя Михайла Глинського, була зумовлена одновірністю та спільністю церковної мови.
* Невдача політики Глинського та нез'єднання Наддніпрянщини з Московщиною на початку XVI століття була щастям для України, оскільки це зберегло український елемент на Дніпрі.
* Українці у 1908 році зайняли здорову позицію щодо новослов'янства, відмовившись від ідеї всеслов'янської солідарності через гніт з боку Росії та Польщі. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
