| Опис: |
Ця наукова стаття під назвою "Нова теорія про початки Русі" критично аналізує історичну працю Б. Пархоменка щодо походження давньоруської держави. Автор висловлює скептицизм щодо ясності історичних джерел стосовно ранньої Русі, погоджуючись із думкою Длугоша, що суперечки частіше затемнюють, ніж прояснюють витоки. У статті висвітлюється принципова різниця між теоріями про походження Польщі, які є менш спірними, та теоріями щодо Русі, що обтяжені суперечностями та конкуруючими гіпотезами, включаючи "норманістські" та "антинорманістські" погляди. Зокрема, критикується нова теорія Пархоменка, яку автор називає фундаментально хибною і "банкрутством" антинорманістської ідеї через її ігнорування усталених досліджень та наукової методології. У статті простежується історична дискусія, відзначаючи початкове прийняття норманістської теорії та пізніше зростання антинорманістських настроїв, зумовлених скоріше націоналістичними, ніж академічними мотивами, що особливо помітно в російській, а пізніше в українській історіографії. Автор доходить висновку, що робота Пархоменка, попри її публікацію серйозними слов'янськими видавництвами, є шкідливою через її ненауковий підхід.
**Основні ідеї статті:**
* **Складність питання походження Русі:** Стаття підкреслює, що питання походження Руської держави є надзвичайно складним і затьмарене численними суперечливими історичними свідченнями та інтерпретаціями, що ускладнює встановлення чітких фактів.
* **Критична оцінка теорії Пархоменка:** Центральною метою статті є критична оцінка "нової теорії" Б. Пархоменка про початки Русі, яка зрештою визнається фундаментально хибною та шкідливою.
* **Історичні дискусії (норманізм проти антинорманізму):** Розглядається давня дискусія між норманістськими (варязьке походження) та антинорманістськими (автохтонне слов'янське походження) теоріями щодо формування давньоруської держави.
* **Значення "Повісті временних літ":** "Повість временних літ" літописця Нестора представлена як фундаментальне і значною мірою достовірне джерело, яке спочатку підтримувало норманістський погляд, описуючи варязьке завоювання та організацію східнослов'янських племен.
* **Вплив націоналізму на історіографію:** У статті підкреслюється, як націоналістичні почуття, особливо в російській (наприклад, Ломоносов) та пізнішій українській історіографії (наприклад, Грушевський), впливали та часто спотворювали історичну дискусію, призводячи до відмови від норманістської теорії з патріотичних, а не наукових міркувань.
* **Вплив сарматизму:** Обговорюється роль польських сарматських теорій XVI століття у формуванні ранніх російських поглядів на їхнє походження, що пізніше сприяло антинорманістській позиції, пропонуючи давнє та благородне, неварязьке коріння.
* **Критика антинорманістської методології:** Автор стверджує, що багато антинорманістських теорій, включаючи теорію Пархоменка, не мають наукової строгості, ігнорують існуючі дослідження та керуються емоційними чи патріотичними мотивами, а не об'єктивним історичним аналізом.
* **Азовська теорія Пархоменка:** Специфічна теорія Пархоменка про азовське (південне) походження Руської держави та постаті Ігоря представлена та критично спростована через недостатні та неправильно інтерпретовані історичні докази.
* **Географічні та етнічні розбіжності:** У статті торкаються ранніх географічних та етнічних розбіжностей на східнослов'янських землях та того, як різні групи "русів" описувалися в ранніх джерелах, що Пархоменко невірно інтерпретує для підтримки своєї теорії південного походження.
* **"Банкрутство" антинорманізму:** Стаття завершується висновком, що робота Пархоменка являє собою "остаточне банкрутство" антинорманістської ідеї через її методологічні недоліки та ігнорування встановлених наукових принципів. |
