Олена Щербань » Еволюція традицій використання глиняного посуду в народній культурі харчування українців Наддніпрянщини другої половини ХІХ – початку ХХІ століття
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Еволюція традицій використання глиняного посуду в народній культурі харчування українців Наддніпрянщини другої половини ХІХ – початку ХХІ століття

Дисертація
Написано: 2017 року
Розділ: Історична
Твір додано: 31.05.2018
Твір змінено: 31.05.2018
Завантажити: pdf див. (11,1 МБ)
Опис: Щербань О.В. Еволюція традицій використання глиняного посуду
в народній культурі харчування українців Наддніпрянщини другої
половини ХІХ – початку ХХІ століття. Кваліфікаційна наукова праця на
правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за
спеціальністю 07.00.05 – етнологія. – Інститут українознавства ім.
І.Крип’якевича НАН України, Інститут народознавства НАН України. –
Львів, 2017.
У дисертації на основі комплексного аналізу різнопланових джерел
(авторських польових матеріалів, опублікованих та неопублікованих
матеріалів) розкрито недостатньо досліджені аспекти української етнічної
культури, зокрема еволюцію традицій використання глиняного посуду в
народній культурі харчування українців Наддніпрянщини. Широко
розповсюджений у ХІХ – першій половині ХХ століття, він був одним із
основних компонентів технології приготування, подачі до столу та
зберігання страв і напоїв, празниковим і обрядовим атрибутом. Упродовж
подальших часів його значення у матеріальній та духовній культурі різко
зменшилося. На підставі вивчення трансформацій візуально помітних та
глибинних змістів, обґрунтовано необхідність студіювання глиняного посуду
як елемента культури харчування у взаємозв’язках трьох рівнів: кухонно-
столовий предмет, явище духовної культури певного періоду та носій
культурної традиції.
На основі осмислення накового доробку здійснено систематичний
виклад теоретико-методологічних засад етнологічного підходу до вивчення
культури повсякдення українського жіноцтва та в деякій мірі, чоловіків-
ремісників. Стосовно даної теми виокремлено чотири періоди історіографії.
Аналіз наукових публікацій засвідчив, що масштабний цілісний масив
українських традицій використання глиняного посуду залишається 3

малодослідженим. Висвітлено проблеми типологізації глиняного посуду.
Проаналізовано наявні типології глиняного посуду. Зроблено висновок, що
жодна з них не відповідає потребам даного дослідження. Тому внаслідок
синтезу отриманих знань, розроблено розгорнуту авторську типологію
традиційного українського глиняного посуду Наддніпрянщини за
призначенням. Виокремлено групи посуду, призначеного для приготування
зберігання та захисту від забруднення та шкідників (раціональними та
ірраціональними засобами) їжі й питва; сервірування столу та споживання;
транспортування; використання в ритуальній та обрядовій практиці.
На основі опублікованих даних та власних польових експедицій,
пояснено причини змін трансформаціями суспільно-політичного життя,
потреб і смаків українців Наддніпрянщини; обґрунтовано залежність форм та
сировини від призначення посуду, охарактеризовано традиції його вибору та
введення в господарську практику, традиційну технологію приготування
страв і напоїв з його використанням.
Еволюцію традицій використання глиняного посуду в традиційній
культурі харчування простежено на основі етнологічного аналізу:
взаємопов’язаність гончарської технології та практичного
використання глиняного посуду;
його функцій та зв’язку з хатніми варистими печами;
здійснено аналіз і етнологічну концептуалізацію еволюції традицій
використання глиняного посуду в народній культурі харчування українського
сільського населення.
З’ясовано, що глиняний посуд в традиційній культурі харчування
другої половини ХІХ – початку ХХІ століття – складова етнокультурної
традиції, багатогранне явище, отримане внаслідок історичного освоєння
етносом конкретного середовища, виступає як об’єкт історичного процесу,
формування якого проникнуте численними елементами та проявами духовної 4

культури, народною естетикою та ґрунтується на сукупності народних
кулінарних традицій.
Залучені авторкою матеріали, набуті на основі їх аналізу положення і
висновки, створюють нове підґрунтя для подальшого поглибленого
дослідження інших галузей матеріальної і духовної культури українців,
слов’ян загалом. Одержані результати можуть бути використані для
написання праць з етнології, історії, антропології, культурології,
музеєзнавства, мистецтвознавства, підручників і навчальних посібників,
енциклопедій, біографічно-бібліографічних довідників тощо; лекційних
курсів з основ етнології, укладання каталогів тощо; організації й кореляції
діяльності сучасних закладів громадського харчування в етностилі.
Результати дослідження можуть мати важливе значення для
збереження й розвитку регіональних осередків гончарства в сучасних умовах,
що потребують спрямування зусиль сучасних керамотворців на успадкування
і творчий розвиток етнічних традицій. А також для розробки наступних
наукових досліджень проблем, пов’язаних із розвитком народної художньої
культури, побудови теоретично узагальненої і логіко-цілісної картини своєї
історії, що є необхідною умовою раціонально осмисленого підходу до
питання про перспективи культурно-історичного процесу. Дані матеріали
стануть в нагоді також співробітникам музеїв (працівникам науково-
фондових та науково-експозиційних відділів) під час його атрибутування та
експонування.
Ключові слова: глиняний посуд, культура харчування, традиція,
вариста піч, гончарство, українці, мешканці Наддніпрянщини, жінка.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.