А. Л. Сапронов » Тюремне ув’язнення у Гетьманщині середини ХVІІІ ст. як фільтр від незнайомців (за матеріалами Стародубського полку)
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Тюремне ув’язнення у Гетьманщині середини ХVІІІ ст. як фільтр від незнайомців (за матеріалами Стародубського полку)
Стаття
|
|
|
| Написано: |
2018 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
27.07.2019 |
|
| Твір змінено: |
27.07.2019 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(135.3 КБ)
|
|
| Опис: |
СТОРІНКИ ІСТОРІЇ. ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ. № 46 (2018)
У даній статті було проаналізовано випадки арешту у Стародубському полку в 1763–1764 рр. осіб, котрі не мали документів. Дослідження «безпашпорства» доводить мобільність ранньомодерного соціуму та ефективність дій влади щодо запобігання несанкціонованої зміни місця проживання. У пошуках кращої долі мешканці Гетьманщини, Російської імперії та Польської держави сім’ями чи самотужки намагалися перетнути територію Стародубського полку і знайти нову домівку. Далеко не кожна спроба змінити місце проживання увінчувалась успіхом. Місцева влада й російські військові арештовували осіб, котрі не мали документів, і відправляли їх до полкової в’язниці у м. Стародуб. Окрім самих утікачів до полкового секвестру іноді потрапляли їхні поводирі. В статті підрахувано загальну кількість арештантів секвестру та їхню статеву структуру. З’ясовано, що безпаспорство у 1763–1764 рр. було найчастішою підставою для арешту. На території Стародубського полку кількість ув’язнених за цей злочин становила понад третину від загальної кількості. На думку автора, це було пов’язано з прикордонністю Стародубщини. Під час ув’язнення арештантів допитували про причини відсутності документів, чи скоювали вони інші порушення, їхнє попереднє місце проживання та інше. Зазвичай після короткого слідства у Стародубському секвестрі безпаспортних повертали додому, де рішення про їхню подальшу долю приймала місцева влада. У деяких випадках порушникам з Польських земель дозволяли оселитися на території полку. Спираючись на результати дослідження, автор приходить до думки, що в’язницю в Гетьманщині варто розглядати як своєрідний фільтр від чужинців та злодіїв. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
