За абеткою
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я A B C D F G H I J K M N O P R S U W Z

Олеся Посвістак » Становлення психології сім'ї як галузі наукових знань у ХІХ–ХХ століттях

[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Становлення психології сім'ї як галузі наукових знань у ХІХ–ХХ століттях

Дисертація


Написано:	2017 року

Розділ:	Наукова

Твір додано:	05.07.2018

Твір змінено:	15.03.2019

Завантажити:	Файли вилучено з бібліотеки на запит власника авторських прав.

Опис:	Посвістак О. А. Становлення психології сім’ї як галузі наукових знань у ХІХ–ХХ століттях. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора психологічних наук за спеціальністю 19.00.01 – загальна психологія, історія психології. – Хмельницький національний університет; Київський національний університет імені Тараса Шевченка МОН України, Київ, 2017. Дисертаційна робота присвячена теоретичному дослідженню становлення психології сім’ї як галузі наукових знань у ХІХ–ХХ століттях. Обґрунтовано необхідність історико-психологічної реконструкції процесу становлення психології сім'ї. Проведено комплексне теоретичне дослідження становлення психології сім’ї як галузі наукових знань у загальнонауковому, теоретико-методологічному, психологічному вимірах. Розроблено концепцію, згідно з якою становлення психології сім’ї як галузі наукових знань у ХІХ–ХХ століттях зумовлене комплексом зовнішньо- та внутрішньонаукових чинників, а саме: економічних, політичних, соціальних. Вони призвели до зміни типу і функцій сім’ї і, породжуючи нові проблеми, зумовили запит на їх вирішення. З огляду на це, з’ясовано взаємозв'язок виникнення психологічних ідей з тими зовнішніми впливами, в яких вони формулювалися. Становлення психології сім’ї пов’язане із зміною предмета, метода та розробкою спеціальнонаукової методології, на основі чого виокремлено і теоретично обґрунтовано основні етапи. Розроблено періодизацію становлення психології сім’ї як галузі наукових знань у ХІХ–ХХ століттях, яка містить етапи. Їх виділення зумовлене зміною наукової проблематики (та предмету), соціально-історичними умовами та розвитком психологічного знання. Виокремлено чотири етапи становлення галузі. Межі етапів визначені умовно. На першому, донауковому, етапі (до середини ХІХ століття) предметом осмислення є роль сім’ї у розвитку 3 суспільства, сімейні ролі, моральні аспекти сімейного життя. Виникають філософські концепції сімейних стосунків, в яких, подекуди, сімейні взаємини трактуються як відносини політичні. До ХІХ століття знання про сім’ю отримуються, переважно, з використанням емпіричних, сенсуалістичних та раціоналістичних методів. Закладаються підвалини методологічно- інструментальної та гносеологічної підсистем психології сім’ї. На другому етапі (з середини ХІХ століття) сім’я стає предметом наукових рефлексій в історії права, антропології та психіатрії. Предметом дослідження є мінливість форм шлюбно-сімейних стосунків, структурні та функціональні зміни сім’ї та розгляд сім’ї як чинника травмуючого впливу на дитину. Розробляється методологія дослідження сім’ї. На цьому етапі починається формування інформаційно-комунікативної підсистеми психології сім’ї як галузі наукових знань. Третій етап з 1920-х рр., пов'язаний з уявленнями про психологію сім’ї, розробленими на основі досліджень психоаналізу та біхевіоризму, а з середини ХХ століття – гуманістичної та когнітивної психології. В межах цього етапу відбулося закладення підвалин галузі психології сім’ї, напрацювання психологічного емпіричного досвіду. Сім’я розглядається як: чинник травмуючого впливу на особистість; середовище, в якому програмується поведінка; середовище актуалізації; зв’язок, обумовлений когнітивними процесами тощо. Розпочинається формування соціальної підсистеми галузі. Четвертий етап (з середини ХХ століття) пов'язаний з відкриттям системних властивостей сім’ї та розвитком підсистем галузі. Активно використовується методологія психології загалом та розробляється спеціально-наукова методологія (трансгенераційний, структурний, стратегічний, експіріенціальний підходи). Предметом уваги фахівців стають системні властивості сім’ї. Розкрито динаміку розвитку історико-психологічних досліджень проблеми становлення психології сім’ї в означений період, яка зумовлюється вимогами практики. Визначено основні передумови становлення психології сім’ї, серед яких найбільш важливими є культурно-історичні, політичні, інституційні 4 (економічні перетворення ХІХ століття та політичний контекст: Перша і Друга світові війни, революція 1917 року та становлення тоталітарних режимів); виявлено закономірності цього процесу. Теоретично обгрунтовано взаємозв’язок еволюції форм шлюбно- сімейних стосунків у ХІХ–ХХ століттях та становлення психології сім’ї як галузі наукових знань, який полягає в тому що перехід від одного домінуючого типу сім’ї до іншого (від розширеної патріархальної до нуклеарної), призвів до зміни соціальних основ шлюбу та формування запиту на психологічну допомогу у вибудові сімейних стосунків. Встановлено теоретичні засади психології сім’ї з урахуванням теорій, створених представниками основних психологічних підходів. В кожному з них створене наукове підґрунтя для фундаментального осмислення специфічних складових психології сім’ї. В межах психологічних підходів у вже існуючих наукових традиціях розробляються аспекти: обумовленості сімейних стосунків процесами, які протікають в глибинних шарах психічної активності особи (психоаналіз), програмування бажаної поведінки в сім’ї (біхевіоризм), потенціалу сім’ї як середовища самоактуалізації (гуманістична психологія) та детермінації сімейних стосунків когнітивною сферою людини (когнітивна психологія). В традиціях, які сформувалися при роботі із сім’єю як системою досліджується залежність специфіки функціонування сім’ї від: її структури (структурний), особливостей взаємодії членів сім’ї (стратегічний), розвитку емоційної сфери учасників сімейної взаємодії як засобу передачі досвіду та реалізації особистості в сім’ї (експіріенціальний); патернів взаємин багатьох поколінь родини (трансгенераційний). Уточнено зміст основних наукових підходів до вивчення сім'ї у ХІХ– ХХ століттях та їхнє значення у становленні психології сім’ї як галузі наукових знань; показано, що дослідники аналізують сімейні стосунки на макросистемному (еволюціонізм, емпіризм, структурний функціоналізм, соціально-біологічний та соціально-екологічний підхід) та мікросистемному (індивідуальному: психоаналіз, біхевіоризм, гуманістична та когнітивна психологія; системному: трансгенераційний, структурний, стратегічний, експіріенціальний) рівнях. Дослідження цих підходів дозволило поглибити знання про структуру психології сім’ї як галузі наукових знань. Її інтегральний характер психології сім’ї зумовлює предмет: терміном «психологія сім’ї» позначається галузь наукових знань, що досліджує шляхи, методи і умови вирішення на науковій основі практичних завдань формування та функціонування людини в системі «людина – сім’я – довкілля». Визначено, що основні тенденції розвитку психології сім’ї в ХХІ столітті пов’язані зі зміною її функцій: концентрацією на виконанні функцій соціальної групи та втратою ознак соціального інституту. Все більшого розповсюдження набуває сім’я, основою якої є індивідуальна відповідальність. Особливо вираженими ці тенденції є в країнах Заходу. З усім цим, наявні соціокультурні умови стимулюють переосмислення поняття сім’ї, тому дослідники пропонують замінити визначення сім’ї через структуру та функції уявленнями про сім’ю як процес. Основними тенденціями розвитку психології сім’ї в ХХІ столітті є: концентрація інституцій, які навчають та координують роботу фахівців у країнах Заходу; поширення передусім американської моделі практичної роботи з сім’єю на інші континенти; визначальний вплив соціокультурного середовища на формування запитів практики; динаміка та складність функціонування психологічних форм, видів і типів сім’ї, визначення функцій сім’ї для суспільства і для окремої людини та вплив глобальних соціальних змін на форми існування сім’ї як соціального інституту. Ключові слова: шлюб, сім’я, інституціювання галузі наукових знань, історико-психологічна реконструкція, психологія сім’ї як галузь наукових знань.

Зміст:	[натисніть, щоб розгорнути] ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ…………………………………………………. ВСТУП……………………………………………………………………………………………………… РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СТАНОВЛЕННЯ ПСИХОЛОГІЇ СІМ’Ї ЯК ГАЛУЗІ НАУКОВИХ ЗНАНЬ………………………………………….. 1.1. Процеси та механізми становлення наукової галузі в контексті загальнонаукових та психологічних знань………………………………. 1.2. Критерії дослідження становлення психології сім’ї як галузі наукових знань ……………………………………………………………… Висновки до розділу 1 ……………………………………………………... РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ІСТОРИЧНОГО ДОСВІДУ СТАНОВЛЕННЯ ПСИХОЛОГІЇ СІМ’Ї В СФЕРІ СОЦІАЛЬНО- ПСИХОЛОГІЧНИХ ЗНАНЬ…………………………………………………………….. 2.1. Початок психологічних досліджень сім’ї крізь призму роботи з дітьми на фоні соціально-політичних трансформацій ХІХ ст. ………… 2.2. Проблеми психологічної роботи з сім’єю в першій половині ХХ століття……………………………………………………………………… 2.2.1. Революційні події 1917 р. та становлення тоталітарного режиму в СРСР як визначальні чинники формування теоретичних уявлень про сімейні стосунки. Дослідження окремих аспектів психології сім’ї в СРСР ………………………………………………………………………… 2.2.2. Перехід від індивідуальної психологічної роботи до роботи із сім’єю як системою в Західній Європі та США у першій половині ХХ ст. …………………………………………………………………………. 2.3. Розвиток психологічних знань про сім’ю та інституціювання психології сім’ї в другій половині ХХ століття………………………….. 20 21 30 30 48 75 78 78 89 89 105 116 18 2.3.1. Початок систематичних психологічних досліджень сім’ї в Центральній і Західній Європі та США у повоєнний період………….. 2.3.2. Вітчизняні розробки проблем психології сім’ї в контексті радянської психологічної науки. Психологія сім’ї в Україні у 1990-ті роки…………………………………………………………………………. Висновки до розділу 2……………………………………………….......... РОЗДІЛ 3. МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ ЗНАННЯ ЯК РЕСУРСНИЙ КОНТЕКСТ ВИВЧЕННЯ ПСИХОЛОГІЇ СІМ’Ї ………………… 3.1. Еволюційний або інституційно-історичний підхід до вивчення сім’ї як теоретична основа психології сім’ї……………...................................... 3.2. Становлення емпіричного підходу до психології сім’ї…………….. 3.3. Сім’я та шлюб як об’єкт соціально-психологічного дослідження: структурний функціоналізм, теорія дзеркального «Я» та теорія сімейного стресу....................................................................................... 3.4. Теорії біологічних основ і еволюційних стратегій шлюбно-сімейної поведінки…………………………………………………………………….. 3.5. Соціально-екологічна теорія сімейних стосунків …………………… Висновки до розділу 3………………………………………………............ РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ СТАНОВЛЕННЯ ПСИХОЛОГІЇ СІМ’Ї В СИСТЕМАХ РІЗНИХ ПСИХОЛОГІЧНИХ ПІДХОДІВ …………….. 4.1. Розробка проблем психології сім’ї в основних психологічних піходах……………………………………………………………………… 4.1.1. Психоаналітична теорія: вплив несвідомого на сімейні стосунки………………………………………………………………......... 4.1.2. Соціальне научіння як основа сімейних стосунків у біхевіористському підході……………………………………………….. 4.1.3. Теорія партнерських стосунків та вплив Я-концепції на дитячо- 116 144 158 161 161 173 177 189 206 213 216 220 220 249 батьківські взаємини у гуманістичній психології………………………. 4.1.4. Когнітивно-біхевіористський підхід до психології сім’ї………… 4.2. Системна сімейна психотерапія як теоретична основа психології сім’ї………………………………………………………............................. 4.2.1. Формування системного підходу до вивчення сім’ї……………… 4.2.2. Роль системної сімейної психотерапії у становленні психології сім’ї.Теорія сімейних систем М. Боуена…………………………………… 4.2.3. Структура сім’ї як визначальний чинник функціонування сімейної системи …………………………………………………………… 4.2.4. Психологія сім’ї в теоретичних розробках представників стратегічного підходу до системної сімейної психотерапії……………. 4.2.5. Концепція особистісного зростання в заснованому на досвіді підході до системної сімейної психотерапії………………………............. Висновки до розділу 4………………………………………………............. РОЗДІЛ 5: ТРАНСФОРМАЦІЙНІ ЗМІНИ ІНСТИТУТУ СІМ’Ї ЯК НАУКОВА ЗАДАЧА НА МЕЖІ ХХ–ХХІ СТОЛІТЬ ………………… 5.1. Основні тенденції розвитку сімейних стосунків та нові концепти сім’ї…………………………………………………………………………… 5.2. Розширення перспективи психологічного пізнання сімейних стосунків у контексті міждисциплінарних досліджень на межі ХХ – ХХІ ст.……………………………………………………………………… 5.2. Розвиток психології сім’ї на початку ХХІ століття та аналіз проблематики сучасних досліджень……………………………………….. Висновки до розділу 5………………………………………………........... ВИСНОВКИ………………………………………………………………… СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….. ДОДАТКИ…………………………………………………………………... 262 267 271 271 281 288 293 297 306 310 310 334 353 383 387 393 479

Відгуки читачів:

Поки не додано жодних відгуків до цього твору.

Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.

Про сайт | Правовласникам | Мапа сайту

Авторів: 25007 Творів: 75316