Олег Ольжич » Дух руїни. По сторінках історії
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Дух руїни. По сторінках історії

Стаття
Написано: 1940 року
Розділ: Публіцистика
Твір додано: 08.09.2012
Твір змінено: 08.09.2012
Завантажити: fb2.zip (89,6 КБ) pdf див. (8,8 МБ)
Опис: 1940 року молодий поет, інтелектуал і політик Олег Ольжич поставив перед собою гостре питання: що заважало українцям упродовж тисячі років мати власну державу? Відповідь втілено у брошурі «Дух руїни»: міжусобиці, внутрішній розбрат, патологічна неспроможність політиків забути про особисті інтереси та об'єднати зусилля.

«Смолоскип» перевидає цю глибоку й блискучу працю, доповнену ґрунтовною розвідкою академіка Івана Дзюби, до 100-річчя від дня народження О. Ольжича. Тема, на жаль, не втратила актуальності — національно-демократичні сили сучасної України вкотре повторюють помилки своїх попередників: взявши владу після Помаранчевої революції, вони не змогли її втримати саме через внутрішньокоаліційні суперечки. Тож мета цього видання — нагадати можновладцям про трагічну і руйнівну роль міжусобиць в українській історії.

Статті призначені для політиків, політологів, творчої молоді та найширшого кола читачів.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
09.01.2020 • vitalis
Це видання містить скорочений текст «Духу руїни», через що від прочитання тексту залишається враження саме як від прочитання уривків. При тому не найцікавіших уривків статті. Як на невеликий текст, безліч імен та дат. А обсяги перед- і післямови створюють враження, наче книгу видали в такому вигляді саме для публікації перед- і післямови, а не самого «Духу руїни». Рекомендувати утримаюся. Припускаю, що цікавіше було б почитати повний текст статті Ольжича.
15.09.2012 • hnatt
Зустрічаючи відгуки та посилання на цю публікацію провідника ОУН та невільного учасника трагічних подій розколу організації, я очікував прочитати тут більше роздумів на тему міжусобиць в ОУН та бачення тих подій автором. Натомість же на читача обрушується потік дат, імен та подій з української та доукраїнської історії, починаючи зі смерті Ярослава Мудрого в 1054 році. Мені, як неісторику і людині, яка взагалі слабо орієнтується в історії до 20-го ст., важко давалось це полотно з незнайомих та напівзнайомих імен. І лиш по кількох сторінках я збагнув, що не важливо, наскільки впізнавані ті імена, а важливо те, що це — історія безперервних міжусобиць та братовбивтсв, коли навіть перед лицем ворога національні сили гризлись між собою замість того, щоб об’єднатись заради спільної мети. І вічно звитяга українських вояків зводилась нанівець нездарністю лідерів.

Більше тут: http://hkhm.blogspot.com/2012/09/blog-post.html
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.