Іван Огієнко » Дохристиянські вірування українського народу
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Дохристиянські вірування українського народу

Праця
Написано: 1965 року
Джерело: hurtom.com
Розділ: Релігія
Твір додано: 16.10.2010
Твір змінено: 28.01.2011
Завантажити: epub (4.1 МБ) fb2.zip (505.1 КБ) pdf див. (30 МБ)
Опис: Україна має свою прадавню дохристиянську міфологію у вигляді анімістичної віри (з латинської аnimus – душа, живе). Оскільки міфологічний світогляд був антропоморфним, то було неминучим формування анімістичної картини буття, тобто одухотворення всього сущого. Людина вірила, що все кругом неї живе: почуває, розуміє, має свої бажання, бореться за своє існування, як усяка жива істота, а тому до природи первісна людина ставилась, як до істоти живої. Культ природи стояв в основі первісного релігійного світогляду, а релігія була одухотворенням усього довкілля. По цьому людина стала все своє довкілля уособлювати, очоловічувати, віра ставала антропоморфічною (з грецької antropos –людина). Оці три елементи: анімітизм – оживлення, анімізм – одухотворення й антропоморфізм – очоловічення становлять основу давнішого вірування,.. бо все: сонце, зорі, місяць, вогонь, вода, рослини, звірини, каміння, дерева, вітер, зілля й т.ін. – усе це живе, має свою душу.

У праці митрополита Іларіона (Огієнка) він розглядає давні українські традиційні вірування, з якими християнські священники часто стикалися. І хоч розглядає це все через призму свого релігійного світогляду, але любов до свого народу заставляє його з приязню і цікавістю вивчати віру предків.

Це видання 1992, яке є передруком видання 1965 року.
Кількість сторінок: 424
 
Відгуки читачів:
 
03.05.2013 • artyukh
До того ж праця написана під великим впливом "Язычество и Древняя Русь" Євгена Анічкова.
29.04.2013 • boh22
Цю працю Огієнко писав для "просвіти" малознаючих українців-християн, які проживали в українській діаспорі. Після прочитання цієї книги, українці мали свідомо відмовитися від залишків язичництва ("паганства") у своєму закордонному релігійному житті. Але сталося навпаки. Зачудовані діаспоряни, пересвідчившись, що мали ще до християнства цікаву, життєрадісну, світлу, поетичну "релігію" (вірування), захотіли "повернутися до неї. Так зявилися і Рідна Віра (В.Шаяна) і РУНВіра (Л.Силенка) та ін. "рідновірські" рухи...
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.