Юрій Мороз » Національна традиція біблійних перекладів: філософсько-релігієзнавчий аналіз
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Національна традиція біблійних перекладів: філософсько-релігієзнавчий аналіз

Дисертація
Написано: 2017 року
Розділ: Наукова
Додав: balik2
Твір додано: 24.10.2019
Твір змінено: 24.10.2019
Завантажити: pdf див. (1,4 МБ)
Опис: Мороз Ю. А. Національна традиція біблійних перекладів:філософсько-
релігієзнавчий аналіз. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук
(доктора філософії) за спеціальністю 09.00.11 – релігієзнавство. – Житомирський
державний університет імені Івана Франка МОНУ, Житомир, 2017.
У дисертації здійснено філософсько-релігієзнавчий аналіз феномену
національної традиції біблійних перекладів, зокрема української, як
унікального явища розвитку національної духовної культури християнських
країн, який сприяє підвищенню статусу національних мов, збереженню та
розвитку духовної культури націй, суспільній консолідації навколо
християнських моральних цінностей.
Аналіз теорій перекладу, розроблених провідними світовими
перекладачами Біблії та перекладацькими інституціями, дозволив
стверджувати, що найефективнішим є порівняльний аналіз національних
традицій біблійного перекладу здійснений на основі скопос-теорії, яка
уможливлює розгляд біблійних перекладів на широкому етнокультурному та
конфесійному тлі, враховуючи «суспільний запит», який визначає змістовну
й формальну специфіку перекладу, дослідження буття сакральних текстів у
конкретних релігійних традиціях загалом і в сучасному християнському
дискурсі, зокрема.
Обґрунтовано наукову доцільність введення у вітчизняне
релігієзнавство поняття «національна традиція біблійних перекладів», що
пояснює сукупність текстологічних та герменевтичних акцентів й
лінгвістичної специфіки, стійко повторюваної у всіх здійснених на
національних теренах або представниками цієї нації перекладах біблійних
текстів, що виникла й передається на основі спадкоємності
віроповчальнихпозицій, методологічних і герменевтичних програм,
перекладацьких практик та теоретичних рефлексій процесу перекладу,
творчого осмислення національного перекладацького досвіду та критичної 4
рецепції здобутків інших перекладацьких традицій Біблії. Виявлено роль
біблійних перекладів у розвитку національних культур християнських країн,
специфіку та функції національних традицій біблійного перекладу.
Охарактеризовано основні методологічні етапи релігієзнавчого аналізу
конкретних біблійних перекладів у контексті національних традицій, а також
розвиток перекладацьких стратегій (теорій перекладу) світових перекладачів
Біблії та перекладацьких інституцій, які пропонується використати за основу
методики релігієзнавчого аналізу біблійних перекладів національними
мовами. Найпродуктивнішою в цьому контексті виявилася скопос-теорія
біблійного перекладу, релігієзнавче застосування якої дозволило виявити
національну специфіку перекладів та уможливило їх розгляд на широкому
етнокультурному та конфесійному тлі.
Дослідницька парадигма лінгвістичного релігієзнавства дозволила
експлікувати з історії перекладу Біблії національними мовами специфічні
риси національних перекладацьких традицій, зумовлені конфесійними та
лінгвістичними факторами, що визначаються етноконфесійним середовищем,
в якому функціонує переклад, національними мовними реаліями та
філологічною культурою перекладачів.
Розглянуто ключове питання перекладів сакральних текстів і пов’язану
з ними проблему щодо їх меж із врахуванням наративних традицій
конкретних релігій. Зазначено, що намагання зберегти святість і
автентичність мовно-смислового універсуму Одкровення та тотожність
перекладу з оригіналом породжує «одвічну колізію» взаємин перекладачів з
богословами: переклад з’являється лише тоді, коли він конче потрібен
християнській спільноті, в іншому випадку він використовується й
розповсюджується мовою оригіналу.
Аналіз процесу формування національних традицій біблійного
перекладу в Європі дозволив стверджувати, що рушійною силою її розвитку
внаслідок створення нових перекладів Біблії національними мовами є:
об’єктивні процеси оновлення та розвитку мовного середовища; засадничі 5
суперечності між вірністю оригіналу та вірністю національній мовнійі
конфесійній традиції; суперечності між «традиціоналізмом та «новаторством»
як у християнській теології, так і в перекладацькому процесі, зокрема між
буквальним та вільним, помірно буквальним та ідіоматичним варіантами
перекладу, які обираються перекладачами Біблії у відповідності до
прагматичних інтенцій замовників перекладу.
Показано, що переклад біблійного тексту завжди втрачає й спотворює
сутність оригіналу, вносить у перекладений текст національні мовні та
культурні конотації і конфесійні особливості. Змістовно-аксіологічною
основою утворення національних традицій біблійного перекладу є поява
множини мовно-релігійних смислових універсумів, які суперечать один
одному і оригінальним давньоєврейським й грецьким текстам та їх
герменевтичним традиціям. Національна традиція біблійного перекладу
формується далеко не в кожній християнській країні, її наявність слугує
показником духовної зрілості нації. Умовами її формування є розвинена
писемність та національна літературна традиція; потужна національна
конфесійна структура з наявністю богословських центрів; розвиненість
перекладацької справи (традиції перекладу та перекладацьких шкіл).
Доведено, що для православних слов’янських народів час виникнення
національної традиції біблійного перекладу та час формування національної
мови не збігаються, як у більшості європейських країн, оскільки вони разом
з прийняттям християнства отримали надетнічну богослужбову мову –
церковнослов’янську, яка довгий час була мовою всіх релігійних текстів.
Тому періодизація національних традицій біблійного перекладу таких країн,
як Україна, Білорусь та Росія має враховувати цей період, коли закладався
фундамент національних перекладацьких традицій. Для України він
завершується формуванням потужних перекладацьких шкіл: Києво-
Печерської, Острозької та Львівської.
Констатовано, що закономірність появи Біблії українською мовою є
одним із важливих питань культурно-історичного розвитку сучасної 6
української нації. Саме біблійні рукописи дають значний матеріал для
вивчення становлення перекладацької справи слов’ян та формування
української традиції перекладу релігійних текстів.
Типологізацію та атрибуцію великого корпусу слов’янської
перекладної літератури здійснено на основі хронологічного, регіонального і
жанрово-тематичного принципів. Доведено, що у релігієзнавчому
дослідженні необхідно додавати й конфесійний критерій, як такий, що
дозволяє враховувати специфіку розвитку християнської писемності у
відповідності до розвитку конкретних християнських Церков, потреби яких
ця писемність обслуговувала.
Запропоновано авторський поділ національної традиції біблійного
перекладу на два періоди: 1) ІХ – ХVІІ ст. – українські переклади Біблії,
виконані церковнослов’янською мовою. 2) ХІХ ст. – дотепер – переклади
Біблії українською мовою. Відтак до джерельної бази дисертації долучено
церковнослов’янські переклади Біблії, виконані вітчизняними перекладачами
на українських теренах у перший період національної традиції біблійного
перекладу. Зазначено, що конфесійні переклади Біблії суттєво різняться
мовою та стилем викладення, змістовними акцентами, відображають
ідеологію конфесії, для якої створюються. Наголошено, що попри численні
переклади Біблії, актуальність перекладання Святого Письма українською
мовою не зменшується, оскільки наявні переклади не повністю задовольняють
духовні потреби сучасного українця.
Доведено, що українська національна традиція біблійного перекладу є
однією з найдавніших у Європі, яка увібрала не лише православний досвід, а й
надбання католицьких та протестантських шкіл біблійного перекладу.
Представниками УБТ вироблено механізми богословського визнання та
експертизи нових перекладів більшістю християнських конфесій України,
здійснено їх поширення в українському суспільстві, що робить якісні біблійні
переклади загальнодоступними.Стан біблійного перекладу в Україні дозволив
спрогнозувати подальший розвиток перекладів сучасною українською мовою, оскільки діяльність УБТ створила для цього необхідну базу: механізми
богословського визнання та експертизи нових перекладів більшістю
християнських конфесій України, можливості для широкого розповсюдження
їх в українському суспільстві, що робить якісні біблійні переклади
доступними кожному.
Ключові слова: Біблія, перекладацька традиція, нація,скопос-теорія,
національна традиція біблійного перекладу, сакральне, УБТ.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.