Ольга Мармілова » Джерела до вивчення історії остарбайтерів з Донеччини
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Джерела до вивчення історії остарбайтерів з Донеччини

Дисертація
Написано: 2017 року
Розділ: Історична
Твір додано: 12.04.2018
Твір змінено: 12.04.2018
Завантажити: pdf див. (3,8 МБ)
Опис: Мармілова О. С. Джерела до вивчення історії остарбайтерів з Донеччини. –
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
(доктора філософії) за спеціальністю 07.00.06 «Історіографія, джерелознавство та
спеціальні історичні дисципліни». – Донецький національний університет імені
Василя Стуса, Вінниця. –2017.
У дисертаційному дослідженні вперше здійснено комплексний аналіз
джерел до вивчення історії остарбайтерів з Донеччини. Доведено, що комплекс
джерельних матеріалів з проблеми донецьких остарбайтерів є цілком
репрезентативним і інформативно насиченим та дозволяє здійснити
реконструкцію історії застосування примусової праці цивільного населення
Сталінської області у кордонах 1938 – 1961 рр. (на момент окупації – Юзівської).
Історіографічний огляд засвідчив, що у галузі джерелознавчих студій
попередниками опрацьовані лише окремі комплекси джерел з історії українських
остарбайтерів, переважно радянське спеціальне діловодство (фільтраційні справи)
і джерела особового походження (листи і усні свідчення) у межах конкретних
джерельних комплексів (окремі колекції чи архівні фонди). Джерела до вивчення
історії остарбайтерів Донеччини, за винятком одиничних публікацій залишаються
не вивченими науковцями. У зв’язку з цим виявлена необхідність комплексного
джерелознавчого дослідження історії остарбайтерів, яке і було здійснено на
матеріалах Донеччини.
Джерельна база дослідження представлена архівними документами,
опублікованими матеріалами та транскриптами інтерв’ю з очевидцями,
проведеними автором. У результаті архівної евристики виявлено, що джерела з
проблеми знаходяться на зберіганні в архівних установах України та Німеччини:
Центральному державному архіві вищих органів влади України, Центральному
державному архіві громадських об’єднань України, Державному архіві Донецької
області, відомчому Архівному управлінні Служби безпеки України в Донецькій
області, Федеральному архіві Німеччини, Федеральному військовому архіві 3


Німеччини у м. Фрайбург у Брайзгау, Політичному архіві Міністерства
закордрнних справ Німеччини.
Виявлені джерела до вивчення історії остарбайтерів Донеччини доцільно
класифікувати за видовою приналежністю: нормативно-правові документи
німецького (директиви, розпорядження, циркуляри, накази, постанови) і
радянського походження (актові документи міжнародного, всесоюзного,
республіканського та обласного рівнів); справочинні документи німецького
походження (військові журнали і джерельний комплекс додатків до військових
журналів, який складається з наступних документів: щомісячні оперативні
зведення, узагальнюючі звіти щодо тактико-економічного положення, інформація
щодо розміщення військових штабів, економічних інстанцій, польових та
місцевих комендатур, протоколи нарад, доповідей, звіти щодо службових
відряджень в межах інспекції, доповідні записки, службові інструкції, порядок
денний засідань нарад різного рівня); справочинні документи радянського
походження (спеціальне діловодство – фільтраційні справи), матеріали
радянських органів репатріації та Комуністичної партії: службове листування
Відділу у справах репатріації з всесоюзними установами, зокрема з
уповноваженим РНК СРСР у справах репатріації генералом П. І. Голіковим;
керівництвом і підрозділами окремих перевірочно-фільтраційних таборів та
представниками НКВС при них, обласних, районних рад депутатів, їх
виконавчими комітетами, а також листи-скарги окремих громадян до відділу
репатріації, звіти, зокрема щодо проведення масово-політичної роботи серед
репатріантів); наративні джерела, серед яких виділяються матеріали окупаційної
періодики та джерела особового походження, представлені листами східних
робітників з Німеччини своїм рідним, щоденником Галини Друпп та спогадами
очевидців.
Аналіз нормативно-правових документів щодо остарбайтерів дозволив
з’ясувати особливості запровадження праці цивільного населення окупованих
територій Радянського Союзу до економічної системи Німеччини, особливості
їхнього правового статусу на різних етапах ведення війни проти Радянського 4


Союзу. На підставі вивчення нормативно-правових документів радянського
походження визначено особливості організаційної сторони репатріації радянських
громадян, які опинилися поза межами СРСР під час Другої світової війни.
З’ясовано, що у радянських законодавчих документах остарбайтери не
виділяються в окрему групу і входять до загальної категорії репатріантів. У
дисертаційній роботі доведено, що законодавчі документи Радянського Союзу і
нацистської Німеччини з теми значно відрізнялися: німецька правова система
вирізнялася невизначеністю повноважень і сфер компетенції окремих установ,
скоріше, фіксувала самостійний розвиток відповідної практики, аніж
регламентувало її, тоді як радянська система відзначалася чіткістю, вертикальною
підпорядкованістю законодавчих актів підзаконним та зрощенням державного та
партійного апаратів управління.
Доведено, що корпус діловодних джерел німецького походження
відрізняються високим рівнем інформативності. Матеріали німецького
діловодства містять детальну, однак досить тематично вузьку інформацію –
висвітлюють організаційний бік процесу вербування (відкриття бірж праці, їхніх
відділів, набір співробітників), динаміку процесу вербування, особливості його
перебігу по кварталам і місяцям, труднощі з якими зустрічалися вербувальники,
аргументацію щодо переходу до примусових засобів залучення робітників,
технічне забезпечення вербування, взаємодію установ з питання та механізм
прийняття рішень, організацію пропагандистської підтримки вербування.
Виявлено, що німецькі справочинні матеріали містять унікальну статистичну
інформацію, що стосується як окремих населених пунктів, так і області загалом,
крім того наявні кількісні показники за окремими періодами вербування.
Визначено, що діловодні джерела радянського походження різноаспектні і
складаються з фільтраційних справ (окремого випадку судово-слідчої
документації), а також міжвідомчим листуванням і звітною документацією
Комуністичної партії та радянських репатріаційних органів. Тематично
джерельний комплекс фільтраційних справ (реєстраційні листи, анкети,
протоколи допитів свідків, автобіографії репатріантів) вирізняється найбільшою 5


широтою: вони не лише повідомляють інформацію стосовно всього циклу
вивезення, перебування у Німеччині, репатріації, повоєнного облаштування, але
ще й містять дані щодо статево-вікового, етнічного складу остарбайтерів,
передвоєнного досвіду, тобто значну кількість інформації ретроспективного
характеру. Радянська діловодна документація та матеріали Комуністичної партії
дозволяють вивчити широке кола питань, пов’язаних з організаційною стороною
повернення східних робітників з території Німеччини та окупованих нею країн
безпосередньо до Сталінської області, а саме: забезпечення харчуванням, теплим
одягом, житлом, працевлаштування та доступом до участі у партійному та
громадському житті.
У дисертаційному дослідженні доведено, що матеріали окупаційної преси
мають багатий інформаційний потенціал, дозволяють з’ясувати особливості
розгортання кампанії з вербування робітників для праці у Німеччині в Сталінській
області, а саме: дати відкриття запису на роботу, дати і час відправлення
транспортів, їхній склад, імена та прізвища відповідальних осіб, соціальний стан
від’їжджаючих, географію їх прямування, способи відправлення робітників. Крім
того, матеріали окупаційних періодичних видань дозволяють вивчати динаміку та
особливості нацистської пропаганди, спрямованої на залучення робітників, у якій
виділено наступні періоди: зима-літо 1942 р. (налагодження контакту з місцевим
населенням, наявність великої кількості різноманітних засобів пропаганди), осінь
1942 р. (певний відхід від пропагандистської риторики), грудень 1942 р. – до
кінця окупації (повернення до пропаганди, загалом зменшення кількості
повідомлень з теми). На основі аналізу матеріалів періодики виявлено, що
концепція пропаганди використовувала контраст з радянською дійсністю, умови
воєнного часу на Донеччині та базувалася на детально розробленій окупаційною
адміністрацією системі соціально-економічних заохочень, яка мала переконати
населення у доцільності поїздки. Серед складових цієї системи у дисертаційному
досліджені виділяються наступні: забезпечення гарним харчуванням і пристойним
житлом; постачання всього необхідного на одному рівні з німецькими
робітниками; вільний час для відпочинку та відвідування театрів, концертів і кіно, 6


курсів німецької мови; якісне медичне обслуговування; оплата праці відповідно
до кваліфікації, якості праці і денної виробітки за нормами, встановленими для
німецьких робітників; гарантувалося повернення на Батьківщину хворих і
вагітних жінок; зв’язок з рідними через пошту; виплати щомісячної допомоги
родинам; можливість заощаджувати і висилати гроші рідним. Найбільш активно
засоби пропаганди застосовувалися в періодиці у першій половині 1942 і 1943 рр.
Матеріали преси також розкривають способи комунікації окупаційної влади з
місцевим населенням.
У дисертаційній роботі доведено, що матеріали особового походження, а
саме листи, спогади остарбайтерів та щоденник Галини Друпп містять багатий і
часто унікальний матеріал з історії остарбайтерів Донеччини, дозволяють вивчати
її на мікрорівні та в межах антропологічного інструментарію. Виходячи з того, що
листи остарбайтерів до своїх рідних проходили цензурну перевірку та мали
визначений, чітко обмежений обсяг, з’ясовано, що їхня інформативна цінність не
є велика, однак, вони відображають найбільш суттєві потреби робітників та
фактичні умови їх життя і праці, а також емоційні переживання безпосередньо на
момент перебування у Німеччині, які є яскравими і автентичними. Спогади
остарбайтерів надзвичайно цінне джерело щодо широкого кола питань, однак
вимагає виваженого підходу до джерелознавчого аналізу. Найбільш цінними
спогади можуть бути щодо стратегій самопрезентації та виживання в незвичних
умовах, особливостей побуту, проводження дозвілля. Щоденники є унікальним
джерелом особового походження, що містять первинні пласти пам’яті про
історичні події, дозволяє відтворити соціальний світ автора, співвідношення подій
зовнішнього і внутрішнього життя. Загалом, доведено, що джерела особового
походження є інформативними не тільки щодо реконструкції усього кола питань,
пов’язаних з вивезенням і працею у Німеччині, повсякдення східних робітників,
їхніх стратегій виживання, стереотипних та неординарних моделей поведінки, але
і їхні репрезентації, досвід, рефлексію над пережитим на різних етапах життєвого
шляху.

У дисертації доведено, що джерела, які стали об’єктом дослідження є
автентичними та оригінальними, про що свідчать зовнішні ознаки документів. За
винятком спогадів, усі джерела генетично та хронологічно пов’язані з дійсністю,
у якій утворилися. Для з’ясування ступеня достовірності джерел у роботі
враховано час, авторство та умови створення джерела. Визначено, що на
достовірність листів східних робітників з Німеччини своїм рідним вплинула
наявність цензурної перевірки, на матеріали фільтраційних справ – створення
цього комплексу документів в умовах допитів, ризику для життя і свободи
авторів, на достовірність спогадів впливала вибірковість пам’яті, а також бажання
розказати чи промовчати про певні події.
У роботі доведено, що джерельна база дослідження вирізняється високим
ступенем репрезентативності щодо процесів і явищ, які вона висвітлює, та
інформативної насиченості, що дозволяє детально вивчити історію східних
робітників Донеччини.
Ключові слова: актові джерела, джерела особового походження, діловодні
документи, нормативно-правові документи, історичне джерело, листування,
наративні джерела, остарбайтери, періодична преса, примусова праця, судово-
слідчі матеріали, Третій Райх, фільтраційні справи.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.