| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
А знаєш, буде мить - така неждана, - 36
А ми з тобою, наче сонце й тінь. 34
А скільки ж слів посіяно безплідно!.. 81
А треба ж так мало - ковточок любови! 70
А хто сказав, що двом буває просто? 46
Благовісти, що завтра буде спокій, 11
Бувай здоровий, рік важких утрат! 91
Будь зараз таким, яким хочеться бути. 51
В сірих днях не угледжуєш змісту ти? 98
Вас так багато з добрими порадами, 95
Випростовуй крила - і лети! 73
Віджеврів день. І в нас на двох горнятко ночі.. 32
Віриш, я не знаю як почати..............................106
Віршуєш, а життя веде у прозу, …………………29
Впади у мене краплею любови – 39
Все під зорями має межі. 26
Гірчить твоє сьогодні, мов робуста. 103
Громадянська війна, - говорили вони, - 61
Де здобути моральної пружности? 20
Ділять світ із прокислими мінами 49
Добридень, сонце! Як тобі дрімалось? ………..7
Душі не по собі від тишини. 42
Є сто шляхів. Але одна дорога 94
Є ті, за кого в мороці турбот 79
Живеш у нескінченнім серіалі. 37
За миттю мить весна стікає в літо – 31
Знов тебе неславлять? Хай шепочуть! 71
Знову настрій псують? Що ж за люди?!. 84
Зовсім інша ціна утрати, 101
Із дня у день, із місяця у рік 48
Інколи потрібен крок назад. 105
Келих часу. А в ньому дні. 67
Ковтнуло тебе місто, не смакуючи, 63
Коли серце стоїть на кону, 82
Кому пишу? Тобі чи не тобі? 86
Краще просто мовчати. Про все. 57
Куштуйте смак раптової свободи! 27
Ледве вагомими кроками, 55
Лоскоче спогади старе портретне фото. 21
Маю право на маленьку радість. 85
Мені б твойого голосу краплинку 62
Ми для тих на планеті щось значимо 102
Ми ні нинішні, ні колишні; 74
Ми сьогоднішні - наслідок рішення; 60
Між каштанів тумани, мов простині. 65
Мовчи. Я і так все бачу. 78
Мовчимо упевнено і гордо ми. 72
Може врешті за істину приймемо: 97
Може, завтра вже нам не зустрітись, 66
Може, й дійсно - усе тільки гра? 88
Можеш серце віддати вдруге? 38
На життєвій дорозі тримайте долоні відкритими, 58
На перехресті наших весен, 17
Навіщо іншим ваша таємниця – 99
Нам затишно в обіймах таємниці. 10
Намистинками днів 13
Не бійся падати. Я поруч. Я з тобою. 92
Не дістатися першим фінішу? 100
Не пояснюй нікому нічого. 96
Не розгадуй мене, не розгадуй! 64
Ну ось і ранок... Невблаганний ранок!.. 30
Ну що ж, привіт! Як проминув твій день? - 50
Ну як воно в дорослому житті? 89
Пахне медом свічка в напівмороці. 22
По вінця лийся в душу, щедре літо! 59
Погасне день. Відплеще повна зала. 56
Пожадний світ розвішує уперто 9
Поки світом правлять не машини 19
Порозшита моя Україно! 25
Про що шепочеш, кучерявий саде, 45
Прощавай. Говоримо востаннє. 104
Рахує місяць зорі на припоні. 40
Розійшлися на відстань руки, 76
Розкажи мені казку, мамо, 83
Світлі душі є, добрі задуми 33
Серце почуттями, наче бритвами, 44
Скажи, чому на розі древніх вулиць 8
Спраглим серцем тебе я вивчаю: 80
Старість - це не зморшки й не сивини, 47
Століття змін? Чи пік доби без змісту, 77
Тобі так личить українська!.. Говори! 75
У плетиві облич 16
У часи неофюрерів і фукусім 23
Уже за мить чи, може, через рік 15
Хочеш сонця? Тоді світи 69
Хто кому наснився? Може, ти мені? 28
Хто ми? Випадкові перехожі, 68
Хто я для тебе? Спогади чи мрії? 12
Цей вечір починають два чужинці. 24
Час аксіологічної інфляції. 35
Чекаю на тебе... Нерушно чекаю, 54
Шепотіється полю навзаході, 41
Шумує ліс, вдивляючись у плесо, 43
Ще диха ніч над бархатом халату, 53
Ще жоден день не плинув у нікуди, 90
Ще тільки вчора ми були на «ти», 18
Я - пил на підошві часу. 93
Я віритиму в тебе. Попри все. 52
Я хочу зиму - сніжну-сніжну! 87
Які ж невідворотно ми чужі! 14
|
