Юлія Любавська » Концептуалізація бізнесу в дискурсі української публіцистики (друга половина ХХ – початок ХХІ ст.)
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Концептуалізація бізнесу в дискурсі української публіцистики (друга половина ХХ – початок ХХІ ст.)

Дисертація
Написано: 2018 року
Розділ: Наукова
Твір додано: 16.06.2019
Твір змінено: 17.06.2019
Завантажити: pdf див. (1,9 МБ)
Опис: Любавська Ю. С. Концептуалізація бізнесу в дискурсі української
публіцистики (друга половина ХХ – початок ХХІ ст.). – Кваліфікаційна
наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних
наук за спеціальністю 10.02.01 – українська мова. – Харківський
національний університет імені В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки
України, Харківський національний педагогічний університет імені
Г. Сковороди, Харків, 2018.
Дисертаційна робота присвячена дослідженню смислового наповнення
й мовної експлікації концептосфери БІЗНЕС у радянській (друга половина
ХХ століття) та пострадянській публіцистиці. Наукова новизна отриманих
результатів дослідження полягає в тому, що вперше в українській лінгвістиці
комплексно розглянуто одну з центральних концептосфер сучасної
української мовної картини світу; системно описано мовні засоби,
за допомогою яких концепти, що входять до її складу, об’єктивуються в мові
радянської і пострадянської публіцистики; визначено зміни в змістовій
структурі концептосфери БІЗНЕС і її складників з урахуванням мовних
і позамовних чинників; виявлено й схарактеризовано типи семантичних
відношень між концептосферою БІЗНЕС й іншими концептосферами
української радянської і сучасної картини світу.
Концептосфери й концепти, що їх складають, мають різні вияви мовної
об’єктивації ознак у різний період, що передусім детермінується
різноманітними екстралінгвальними чинниками. У часи формування нового
суспільного устрою першочергово зазнає змін лексичний рівень,
а насамперед соціально-політична, у тому числі й економічна, група лексики,
до якої належать слова, що репрезентують концептосферу БІЗНЕС. Найбільш
яскраво ці зміни відображуються в мові засобів масової інформації (ЗМІ),
зокрема в публіцистичних текстах. Для дискурсу радянської публіцистики характерна антикомунікативність, шаблонність, категоричність оцінок,
визначальними рисами пострадянського дискурсу є полілогічність, увага до
мовної особистості, різновекторність оцінок. У дисертації враховано цей
аспект і досліджено зміни, що відбулися в змісті й структурі концептосфери
БІЗНЕС, які демонструє радянська і сучасна публіцистика.
Насамперед у дисертації розглянуто функціонування слова бізнес як
імені концептосфери, яке є яскравим репрезентантом лексики, що зазнала
семантичних, функціонально-стилістичних, оцінних трансформацій.
Розглянуто тлумачення лексеми в радянських та пострадянських словниках,
а також метамовні визначення слова бізнес в українській публіцистиці
початку ХХІ століття. Визначено, що словникові дефініції цієї лексеми
в радянську добу мали оцінний компонент практично за невід’ємний,
а експресивний також мав значну поширеність. Із суспільними змінами кінця
ХХ – початку ХХІ століття і з переосмисленням ролі бізнесу в суспільстві,
а також із деідеологізацією лексикографії такі компоненти зникають
у словникових описах, однак зберігаються безпосередньо в дискурсі, зокрема
в експлікаціях повсякденної картини світу і так званої «наївної» семантики.
Слово бізнес є одним із тих, тлумачення яких у публіцистичних текстах є
доволі частотним, у цих тлумаченнях міститься виразний аксіологічний
компонент, прагматично спрямований на врегулювання ціннісних
пріоритетів суспільства.
Також простежено, як сполучуваність лексеми бізнес зі словами, що
належать до різних частин мови, відображує процес концептуалізації бізнесу
в українській картині світу. Виокремлено два типи прикметників, які
сполучаються зі словом бізнес, – дескриптивно-інформативні та оцінно-
кваліфікаційні. Виявлено, що збільшення першої групи на сучасному етапі
зумовлене тим, що бізнес став явищем нашого світу й зросла кількість видів
бізнесу, тому словосполучення з прикметниками цієї групи часто є
оказіональними, утвореними переважно на основі метонімічного
перенесення. Прикметники другої групи як у радянській публіцистиці, так і в сучасній найчастіше виражають утилітарну, етичну та нормативну оцінку,
які можуть комбінуватися в різний спосіб. Однак якщо в радянському
дискурсі такі прикметники завжди супроводжувалися негативною
конотацією, то в сучасному вони можуть передавати і позитивну й негативну
оцінку, залежно від прагматичних настанов мовця.
Вивчено потенціал сполучуваності дієслів зі словом бізнес. Виявлено,
що в таких словосполученнях у сучасних текстах лексема бізнес уживається
в прямому і метонімічному значеннях, тоді як у радянських це слово
в метонімічному значенні майже не трапляється. З’ясовано, що дієслова, при
яких стоїть це слово, у радянській публіцистиці стилістично нейтральні, але
функціонують у контекстах з негативним оцінним забарвленням;
у сучасних – мають переважно метафоричний характер, і в таких висловах
бізнес концептуалізується як жертва. Проте в текстах, де лексема вживається
в суб’єктній функції, бізнес часто постає як усемогутній господар, якому все
підпорядковується.
Також розглянуто проблему мовної природи номінативних одиниць,
у яких компонент бізнес приєднується (з написанням через дефіс)
у препозиції до іншого іменника. Поява і збільшення кількості таких мовних
фактів є рисою сучасного періоду розвитку української мови. Обстоюється
думка, що подібні одиниці слід вважати словосполученнями з іменним
приляганням як типом зв’язку. Визначено особливості, що відрізняють їх від
слів і від прикладкових конструкцій. Водночас підкреслюється, що серед
подібних сполук є й такі, що мають високий ступінь лексикалізації. Також
виділено групи іменників, до яких приєднується компонент бізнес- (назви
осіб, установ, конкретних предметів, абстрактних понять та опредметнених
дій). Встановлено, що такі словосполучення є різнорідними за своїми
функціональними, стилістичними, прагматичними ознаками. Хоча серед них
кількісно переважає нейтральна лексика в прямому значенні, однак вагомими
засобами концептуалізації стають метафори, як усталені, так і оказіональні. Окрему увагу приділено сталим сполукам, у складі яких може
функціонувати лексема бізнес. Найпопулярнішими є синтаксичний
фразеологізм бізнес є бізнес і прецедентний вислів нічого особистого, тільки
бізнес. Виявлено, що в радянському дискурсі вони вживалися з метою
надати / підсилити негативну етичну оцінку, у сучасному можуть уживатися
як для надання оцінки, так і для її зняття. Вислови виявляють здатність до
конденсації семантики в обох дискурсах. Вираз нічого особистого, тільки
бізнес також характеризується здатністю до трансформацій, що часто
впливає на нарощення негативної чи позитивної оцінки.
У дисертації розглянуто засоби вербалізації ключових концептів, що
входять до складу досліджуваної концептосфери (БІЗНЕСМЕН
і ПРИБУТОК), на сторінках радянської та сучасної публіцистики. Розглянуто
синонімічні ряди, що використовуються на позначення особи, яка займається
бізнесом (простежується різниця між словниковими дефініціями і вживанням
слів у публіцистичних текстах). Лексеми, що належать до цих рядів,
у радянському дискурсі мали статус ідеологем, оскільки маркували ворожий
капіталістичний світ, тому, незважаючи на словникові визначення,
у публіцистичних текстах уживалися винятково з негативним забарвленням.
Такі слова могли сполучатися переважно з прикметниками, що виражають
етичну та нормативну оцінки, а також із дескриптивно-інформативними
прикметниками, що вказували на належність бізнесменів до чужого світу.
Перифрази на позначення бізнесмена, що функціонували в радянській
публіцистиці, підкреслювали риси, притаманні західним бізнесменам. Деякі
з них продовжують функціонувати й у сучасній пресі, але їхнє значення
змінилося, окремі з них зазнали також оцінкових трансформацій. 90-ті роки
ХХ століття залишили нам певну кількість нових сталих виразів, пов’язаних
із тогочасним бізнесом. Ці перифрази також вживаються в сучасній
публіцистиці, однак досі асоціюються з епохою, яка їх породила. Вживаючи
такі словосполучення, сучасні публіцисти апелюють до фонових знань
читачів, примушують їх згадати ті часи й певні конотації, пов’язані з такими номінаціями бізнесменів. У сучасній публіцистиці залежно від поставленої
мети автори можуть використовувати різні номінації на позначення людей
бізнесу: від нейтральних до емоційно й оцінно забарвлених. Сьогодні
активно переосмислюються номінативні одиниці, що прийшли з минулих
епох, поповнюється синонімічний ряд як нейтральних, так і негативно
конотованих одиниць.
Виявлено, що сучасний етап розвитку концептосфери відзначається
формуванням концепту ЖІНКА, ЩО ЗАЙМАЄТЬСЯ БІЗНЕСОМ,
і виокремленням у його структурі двох субконцептів – РОЗДРІБНА
ТОРГІВКА і БІЗНЕС-ЛЕДІ. У радянському дискурсі існував лише перший,
проте і він перебував на периферії мовної картини світу та наділявся
негативними конотаціями. Формування субконцепту БІЗНЕС-ЛЕДІ пов’язано
з появою нового типу жінки – цілеспрямованої, успішної, розумної, сильної.
На відміну від ситуативних номінатем, що вживалися на позначення жінки,
яка торгує, у радянські часи, сучасні назви є стабільно-статусними.
Розглянуто також концепт ПРИБУТОК, який репрезентує
телеологічний аспект концептосфери, у ньому розкривається мета бізнес-
діяльності. У публіцистиці його вербалізаторами була як стилістично
нейтральна, так і емоційно й оцінно забарвлена лексика. У сучасній мові
номінативний ряд на позначення прибутку розширюється завдяки
словотворенню. Відзначено, що номінатеми, які вживалися в радянській
пресі, активно сполучалися з прикметниками зі значенням великого розміру
прибутків, у контекстах переважала негативна етична та нормативна оцінка.
У сучасній публіцистиці сполучуваність слова прибуток (і синонімів)
розширилася, воно сполучається з ад’єктивами, що є носіями позитивної
оцінки, часто в такому разі виявляється зв’язок з концептом УСПІХ, однак
прикметники можуть вказувати і на невеликий розмір доходів, подібні
контексти супроводжуються співчутливим тоном, чого в радянському
дискурсі не могло бути. Розкрито також особливості концепту ГРОШІ
в межах концептосфери БІЗНЕС. Підкреслено, що в радянській публіцистиці основним об’єктиватором цього концепту було слово долар, яке було
ідеологічно марковане, сьогодні до цього ряду приєдналися слова євро,
гривня, рубль та інші. Лексико-семантичні групи на позначення цих одиниць
у сучасному дискурсі характеризуються гетерономінативністю та
стилістичною різноманітністю.
Окрему увагу приділено взаємозв’язкам концептосфери БІЗНЕС
з іншими важливими для української концептуальної картини світу
концептосферами, такими як ПОЛІТИКА, ВІЙНА, ЦЕКВА, МИСТЕЦТВО,
СПОРТ, і важливими саме для радянського дискурсу, такими як МАФІЯ та
деяких інших. Встановлено, що між ними можуть виникати відношення
з семантикою тотожності (у статичному та динамічному аспектах),
сукупності та зв’язку. Найбільш тісні й різні за силою зв’язки
спостерігаються між концептосферами БІЗНЕС і ПОЛІТИКА, водночас між
іншими концептосферами найчастіше трапляються лише відношення
тотожності. Зазначено, що в радянській пресі увага зосереджувалася саме на
реаліях капіталістичних країн. Сучасні публіцисти присвячують свої дописи
осмисленню українських реалій, тому в текстах взаємозв’язки концептосфери
БІЗНЕС з іншими концептосферами більш складні й розгалужені.
Отже, мовні засоби, за допомогою яких есплікується концептосфера
БІЗНЕС і її ключові концепти, є структурно й стилістично різноплановими
одиницями, які повною мірою демонструють, як відбувається
концептуалізація бізнесу в дискурсі радянської і пострадянської
публіцистики, і відображають зміни, які відбулися в змісті досліджуваної
когнітивної структури. Перспективним видається дослідження об’єктивації
концептосфери БІЗНЕС в інших типах дискурсу, зокрема художньому,
а також виокремлення й вивчення інших концептів, що складають цю
концептосферу.
Ключові слова: концептуалізація, концептосфера, концепт, картина
світу, радянський і пострадянський дискурс, мова публіцистики, оцінка,
конотація, ідеологема, семантичні відношення.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.