Павло Крат
 
 

Павло Крат

Український політичний і громадський діяч, поет, прозаїк, перекладач, журналіст.
10.10.188225.12.1952
Канада, Україна
(українець)


Крат Павло Юрійович (10.10.1882 – 25.12.1952). Громадсько-політичний і церковний діяч, поет, журналіст, редактор, перекладач,видавець, педагог, євангельський пастор; редактор газет «Червоний прапор» (Вінніпег, 1907- 1908), «Робочий народ» (Вінніпег, 1914- 1916), співредактор газети «Робітниче слово» (Торонто, 1916 - 1917). Редактор журналів «Кадило» і «Кропило», релігійного журналу «Віра і Знаття».
Навчався у Лубенській гімназії, на природничому факультеті Київського університету Св. Володимира (1904 - 1905). Діяч Лубенської вільної громади РУП (1901 - 1904), пізніше – Української спілки РСДРП.
Щоб уникнути переслідувань за революційну діяльність, 1905 року емігрував до Швейцарії. Від серпня того ж року – у Львові. Студіював філософію у Львівському університеті (1906 - 1907).
Один з лідерів боротьби за створення Українського університету у Львові (1906 - 1907), за що був арештований.
З 1907 року в Канаді. Один з керівників української секції Соціалістичної партії Канади.
У 1915 – 1918 рр. студіював теологію у пресвітеріанській колегії у м. Саскатуні (провінція Саскачеван). Засновник і викладач Україснкого народного університету ім. Михайла Павлика (1918 – 1919), основоположник Української самостійної євангелістської цереркви у Торонто (1919). Співзасновник «Української вільнодумної федерації».
У 1923 – 1938 рр. з перервами жив у Західній Україні, де заснував Українську євангелістичну реформовану церкву.
Автор драми «Октябрські дні» (про російську революцію 1905 року), книжечки «Петербурзька неділя» (1905), поетичної збірки «Соціалістичні вірші» (Едмонтон, 1909), поеми «Січинський у неволі» (Едмонтон, 1910; Вінніпег, 1910), оповідання «Візита Червоної Дружини. Образ з революційних розрухів на Полтавщині в літі 1906 року» (1912), збірки оповідань «Коли буде легше і інші оповідання» (Вінніпег, в-во «Червоний прапор», 1912), «За землю і волю» (Вінніпег,1914), «Посліднє хождєніє пана Бога по землі, або Бог в революції» (Вінніпег, 1915); студії «Віджитки в людській натурі, або Наука як пізнати себе, щоб стати людиною» (Торонто,1920), історичної розвідки «Українська стародавність» (Торонто – Буенос Айрес, 1958), спогадів «Крізь павутиння змосковщення». 1907 року драма Павла Крата «Октябрські дні» не раз ставилася не театральній сцені у Вінніпегу.
Допомагав Флоренс-Рандал Лайвсей у перекладі українських народних пісень для збірки «Songs of  Ukraina with Ruthenian Poems» («Пісні України з русинськими віршами», Лондон; Париж; Торонто, 1916), до якої написав передмову. У збірці були опубліковані весільні, козацькі, опришківські, чумацькі й народні пісні, а також вірші Тараса Шевченка, Степана Руданського, Юрія Федьковича і Сидора Воробкевича.