Наталія Петрівна Коваленко » Сівозміни у землеробстві України: еволюція теорії, методології та практики другої половини ХІХ - початку ХХІ століть
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Сівозміни у землеробстві України: еволюція теорії, методології та практики другої половини ХІХ - початку ХХІ століть
Дисертація
|
|
|
Написано: |
2015 року |
|
Розділ: |
Історична |
|
Твір додано: |
22.04.2024 |
|
Твір змінено: |
22.04.2024 |
|
Завантажити: |
pdf
див.
(3.2 МБ)
|
|
Опис: |
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є отримання
результатів цілісного науково-історичного аналізу основних тенденцій
7
еволюції теоретико-методологічних основ та практичного впровадження
сівозмін у землеробстві України в контексті світової галузевої наукової
думки.
Для досягнення поставленої мети передбачено розв’язання таких
завдань:
– з’ясувати сучасний стан історіографічного аналізу проблеми й
визначити напрями її подальшого наукового розроблення;
– систематизувати джерельну базу з історії еволюції теорії, методології
та практики застосування сівозмін, обґрунтувати теоретико-методологічні
засади їх дослідження;
– встановити передумови зародження вітчизняної наукової думки про
чергування культур;
– розробити періодизацію еволюції наукових основ ведення сівозмін,
яка відображає ключові етапи їх становлення, методи вирішення цих
проблем, внутрішні та зовнішні чинники розвитку;
– виявити зміст та особливості теоретичних засад вітчизняних
агрофітоценозів, генезу їх основних складових;
– встановити компонентний склад і сутність методології наукових
основ використання сівозмін, обґрунтувати її місце у становленні та розвитку
галузевої наукової думки;
– виділити та обґрунтувати значення основних науково-організаційних
форм у виникненні й удосконаленні вітчизняних агроекосистем;
– розкрити специфіку діяльності вітчизняних галузевих вищих
навчальних закладів як продуцентів і репрезентантів наукових знань про
раціональні агрофітоценози;
– комплексно оцінити діяльність вітчизняних профільних науково-
дослідних установ з широким персоніфікованим наповненням у контексті
еволюції теорії, методології та практики запровадження сівозмін,
адаптованих до різних ґрунтово-кліматичних і організаційно-економічних
умов України;
8
– визначити тенденції напрямів досліджень вітчизняних наукових шкіл
і центрів з удосконалення теоретико-методологічних основ та практичного
впровадження агроекосистем з метою диверсифікації аграрного виробництва
в Україні. |
|
Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ……………………………………. 4
ВСТУП…………………………………………………………………….. 5
РОЗДІЛ 1. СТАН НАУКОВОГО ОПРАЦЮВАННЯ, ДЖЕРЕЛЬНА
БАЗА ТА ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ
ДОСЛІДЖЕННЯ…………………………………………… 14
1.1. Історіографія проблеми…………….……………………… 14
1.2. Характеристика джерельної бази…………………………. 41
1.3. Теоретико-методологічні засади дослідження………….. 65
РОЗДІЛ 2. НАУКОВЕ ПІДҐРУНТЯ СТАНОВЛЕННЯ СІВОЗМІН У
СИСТЕМАХ ЗЕМЛЕРОБСТВА…………………………... 77
2.1. Зародження знань про чергування культур…..…………... 77
2.2. Становлення наукової думки про сівозміни .…………….. 102
РОЗДІЛ 3. РОЗВИТОК НАУКОВО-ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ЗАСАД
ДОСЛІДЖЕННЯ І ЗАСТОСУВАННЯ СІВОЗМІН В
УКРАЇНІ…………………………………………………….. 120
3.1. Наукове обґрунтування чергування
сільськогосподарських культур у 1884–1919 рр................. 120
3.2. Особливості організації сівозмін в умовах непу…………. 157
3.3. Науково-організаційні основи трансформації сівозмін у
соціально-економічних умовах 1930–1955 рр…….……… 182
3.4. Інтенсифікація агрофітоценозів у напрямі зональної
спеціалізації в 1956–1990 рр…………….……..………….. 213
3.5. Формування стратегії землекористування в роки
державної незалежності……….…………………………… 252
РОЗДІЛ 4. ЕВОЛЮЦІЯ МЕТОДОЛОГІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ
РАЦІОНАЛЬНИХ АГРОФІТОЦЕНОЗІВ………………… 284
4.1. Раціоналізація методів у дослідженні чергування
3
сільськогосподарських культур……..…………………….. 284
4.2. Когнітивна роль методики польових досліджень
сівозмін……………………………………………………… 310
РОЗДІЛ 5. НАУКОВІ ШКОЛИ І ЦЕНТРИ У ЗЕЛЕРОБСТВІ
УКРАЇНИ…………………………………………………… 328
5.1. Діяльність наукових шкіл та центрів з удосконалення
агроекосистем у Степу……………………………....…….. 328
5.2. Функціонування наукових шкіл і центрів з розвитку
сівозмін у Лісостепу та Поліссі…………………………… 344
ВИСНОВКИ………………………………………………………………. 380
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………… 391
ДОДАТКИ………………………………………………………………… 536
|
|
|
|
|
Відгуки читачів:
|
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
|
|
|