Петро Котляров » Гуманіст і реформатор: освітні, релігійні та соціально-політичні практики Філіпа Меланхтона
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Гуманіст і реформатор: освітні, релігійні та соціально-політичні практики Філіпа Меланхтона

Дисертація
Написано: 2017 року
Розділ: Історична
Твір додано: 20.03.2018
Твір змінено: 20.03.2018
Завантажити: pdf див. (2,6 МБ)
Надрукувати: Замовити цю книгу в паперовому вигляді (довідка)
Опис: Котляров П. М. Гуманіст і реформатор: освітні, релігій ні та соціально -
політичні практики Філіпа Меланхтона. – Кваліфікацій на наукова праця на
правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за
спеціальністю 07.00.02 – всесвітня історія. – Київський національний
університет імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України;
Київський національний університет імені Тараса Шевченка Міністерства
освіти і науки України. - Київ, 2017 .
Дисертація присвячена комплексному аналізу освітніх, релігій них і
соціально-політичних практик Філіпа Меланхтона, одного із провідних діячів
Реформації, гуманіста і теолога, якого ще за життя називали Вчителем
Німеччини. Однак в історіографії, затінений постатями Еразма
Роттердамського, Мартіна Лютера, Томаса Мюнцера, він виглядає діячом
«другого плану». Сучасні наукові роботи нерідко представляють Меланхтона
як вченого-гуманіста, який лише завдяки впливу М. Лютера вимушено
«трансформувався» в реформатора. В інших дослідженнях Меланхтон
зображується як реформатор-теолог, який частково або повністю відмовився
від гуманізму. Полеміка навколо цієї проблеми була започаткована ще у XVI
ст., коли Меланхтона почали звинувачувати у відході від ідей М. Лютера.
Загалом же спроби помістити й ого на одну із сторін не увінчувалися успіхом.
Діяльність Меланхтона не обмежена лише однією роллю: людина завжди
відчуває себе багатшою, ніж будь-яка форма ідентичності.
В дисертації проаналізовано історіографію питан ня та охарактеризовано
вплив релігій них, політико -ідеологічних і соціокультурних ідей на формування
образу Меланхтона в науковій літературі. Здій снено огляд та систематизацію
джерел, що продиктовано метою та основними завданнями дослідження.

3
Автором проаналізовано як першодруки XVI ст., так і чисельні нові публікації
джерел. Це – листи Меланхтона та й ого сучасників, теологічні трактати,
статути і плани для шкіл, підручники, офіцій ні донесення, статистичні
матеріали, полемічні та апологетичні твори, відгуки. Також залучені джерела,
які раніше виконували лише ілюстративну функцію. Зокрема, це стосується
візуальних джерел, які дозволяють по-новому дослідити сприй няття
Меланхтона у суспільстві. Особлива увага приділена популярним в добу
Реформації «летюч им листкам», які, окрім наративу, часто містили у якості
ілюстрації портрети реформатора. Летючі листки, розходячись у великій
кількості Німеччиною, значною мірою формували і фіксували у колективній
свідомості певний образ Меланхтона.
Синтетичний характер досліджуваного об'єкта зумовив застосування
теоретико-методологічних підходів суміжних гуманітарних дисциплін (історії,
соціології, антропології, психології, релігієзнавства, історії мистецтва і
соціальної антропології) при переважанні методів історичної науки. На підставі
ранніх творів Меланхтона розглядається розвиток ідей про свободу волі.
Аналізується програмний твір «Loci communes», в якому Лютерівська теза про
рабство волі була переосмислена Меланхтоном із урахуванням нової теології і
гуманістичних принципів. Визнаючи ідею передвизначення («divinam
praedestinationem eveniunt») і те, що над індивідуумом панує афект (сила, що
«володіє людиною так, як тиран володіє державою»), Меланхтон переконує, що
людина все ж має можливість обирати. Цей складний релігійно -гуманістичний
синтез дозволив Меланхтону обґрунтувати ідею про участь індивіда в процесі
покращення власної людської природи і, таким чином, пом'якшити категоричне
вчення Лютера про приречення. Уявлення Меланхтона про більш широкі межі
вибору людини, як і й ого парадигма нової педагогіки, дозволили мислителю,
перебуваючи в межах лютеранської доктрини, органічно поєднувати теологію
Лютера з гуманістичною ідеєю про всесилля освіти («Omnipotenz»). Приділено
увагу функціонуванню дореформацій них шкіл Німеччини і на основі шкільних
статутів висвітлено особливості ідеї Меланхтона про створення трикласної

4
шкільної освіти. Розглянуто проблему поєднання в шкільній освіті принципів
pietas et eruditio, що забезпечували всебічне виховання і освіту учнів.
Реформування освітніх закладів бачилося Ф. Меланхтону на морально-етичних
нормах, що синтезували культурну спадщину античності, гуманізму та
християнського раціоналізму. Використання наукових надбань, вважав
Меланхтон, приведе до створення наукової теології та, у кінцевом у підсумку,
очищення і єдності церкви. Акцентується увага на тому, що шкільні плани
враховували нову педагогіку і передбачали створення особливого лояльного
навчального простору, що забезпечував би збалансоване релігій не навчання і
поступальний розвиток уч нів. Зазначається, що поділ на класи на початку XVI
ст. був достатньо тривіальним явищем. Однак у меланхтонівській школі були й
важливі новації: поділ і перехід у вищий клас мав відбуватися не за віковими
характеристиками, але лише після засвоєння предметів, призначених для
нижчого класу; введено історію та поетику. Особлива увага приділялася
вмінню писати листи. Підкреслено, що це була одна із навчальних новацій
Меланхтона в дусі традицій європей ського гуманістичного руху. Відроджені
європей ським Ренесансо м античні практики вченого листування у нових
умовах реформацій ної Європи сприяли розширенню кордонів «Республіки
вчених» («Respublica literaria») і пошуку взаєморозуміння в ідеологічно
розколотих суспільствах.
Розглядається проблема збільшення релігій ного компонента в пізніх
шкільних планах Меланхтона. Характер цих змін пов'язується з тим, що участь
в засіданнях рей хстаг ів, переговори з релігій ними та політичними опонентами,
громадська діяльність, призвели до усвідомлення обмеженості принципу
eruditio. Однак, це не дає підстави говорити про догматизацію світогляду
Меланхтона, оскільки релігій ність для нього це, по -перше, те, без чого взагалі
не мислилася освіта XVI ст.; по-друге, релігія розглядалася важливим
комунікативним май данчик ом для протестантів, католиків, влади, науковців.
Тому ми можемо говорити про специфічну релігій но -гуманістичну педагогіку
реформатора.

5
Розкрито, що мотиви, якими керувався Меланхтон в «боротьбі» з
Аристотелем, лежать в площині відносин між гуманістом Меланхтоном і
реформатором Лютером. Вказується, що на початку 1520-х рр. Меланхтон-
гуманіст частково поступився Меланхтоном-реформатору. Однак вже у другій
пол. 20-х рр. Меланхтон прикладає зусилля для вирішення основної проблеми
німецького гуманізму – примирення і узгодження досягнень античної
освіченості з християнством. Справою життя Меланхтона стає нове відкриття і
видання Арістотеля, чия методологія залишалася для мислителя
най важливішим інструментом пізнання не тільки філософської, а й
богословської істини.
Висвітлюється розуміння Меланхтоном завдань реформованої освіти,
яка має розвиватися в межах ліберальної ерудиції. На цьому шляху гуманістом
переосмислювалася арістотелівська спадщина і вводилися нові підходи до
вивчення астрономії, астрології, викладання теології та природн ичих
дисциплін. З урахуванням ідей гуманізму і Реформації мислитель вибудував
логічну систему взаємозв'язків різних дисциплін, що дає підставу говорити про
спробу ще в XVI ст. побудувати міждисциплінарні зв'язку.
Встановлено, що для реформацій ної теології однією з гострих проблем
було питання про застосування лютеранами зброї для захисту релігій них
переконань. Визначено, що мислитель керувався біблій ними і гуманістичними
етико-моральними принципами, які категорично не допускали будь-яких
вій ськових виступів. Основна ідея – уникати конфронтації і вирішувати
проблеми в мирних переговорах, ґрунтуючись на біблій них принципах і турботі
про суспільне благо. Разом з тим, Меланхтон не розглядається як діяч, який
прагне за будь-яких обставин до компромісу. Документи Регенсбурзького
диспуту свідчать, що він чітко усвідомлював межі допустимих компромісів і
виявляв твердість, якщо це суперечило таким принципам як pietas і veritas.
Фокусується увага на дипломатичних практиках Меланхтона. Створення
протестантського Шмалькальденського союзу (1530) привернуло до Німеччини
увагу Англії й , особливо, Франції, яка перебувала в оточенні Габсбурзьких

6
володінь. Тому пошук союзників серед країн імперії перетворювався на одне з
най актуальніших завдань французької дипломатії, яка вба чала у
Шмалькальденському союзі противагу гегемоністській політиці Габсбургів.
Розглянуто також інший вектор зовнішньої політики Меланхтона – спроба
налагодити зв’язки з ортодоксальним Константинополем. Однак ідеї союзів
виявилася не реалізованими. Проте автор дисертації не вважає їх цілком
невдалими. У процесі тривалих перемовин із Францією, Англією та
Константинополем Меланхтоном були створені екуменічні документи, що були
одним із важливих етапів до будівництва об’єднаної Європи. Одночасно,
завдячуючи дипломатичним практикам Меланхтона, в основі яких лежали
гуманістично-релігій ні принципи, був покладений початок діалогу між
країнами із різними релігій ними системами.
Особливу увагу приділено аналізу візуальних джерел, які переконують у
тому, що сучасники, особливо елітарна частина суспільства, сприй мали
Меланхтона як представника гуманізму. Відсутність візуальної реформацій ної
риторики у досліджених портретах (А. Дюрера, Р. Боіссарда) та супровідний
наратив дають підстави вважати, що художники бачили в мислителі, в першу
чергу, гуманіста. Те, що значна кількість портретів представляла Меланхтона в
якості гуманіста, дає підстави вважати, що освічена частина суспільства XVI ст.
сприй мала Меланхтона все ж більше як гуманіста, а не реформатора.
Ключові слова: Меланхтон, практики, гуманізм, Реформація, теологія,
філософія, освіта, Аристотель, шкільні статути, республіка вчених,
рекомендацій ні листи, компроміс, дипломатія.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.