Олександр Хвіщук » Структурно-семантичний аналіз прізвищ жителів м. Нововолинська Волинської області
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Структурно-семантичний аналіз прізвищ жителів м. Нововолинська Волинської області

Праця
Написано: 2017 року
Розділ: Наукова
Твір додано: 19.03.2018
Твір змінено: 19.03.2018
Завантажити: pdf див. (1,5 МБ)
Опис:

АНОТАЦІЯ

Хвіщук О. В. Структурно-семантичний аналіз прізвищ жителів
м. Нововолинська Волинської області. − Кваліфікаційна наукова праця на правах
рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за
спеціальністю 10.02.01 «Українська мова». − Східноєвропейський національний
університет імені Лесі Українки, Луцьк, 2017.
У дисертації проаналізовано основні підходи до класифікації прізвищевого
матеріалу в ономастиці, встановлено, що прізвища пройшли значний період
становлення, який науковці окреслюють XIV−XVІІІ ст., функціонування їх у ролі
обов'язкових незмінних спадкових іменувань особи розпочалося завдяки
законодавчому закріпленню на межі XVІІІ−ХІХ ст. Науковці зосереджують увагу на
тому, що прізвище − це спадкова особова назва, яка має чітку регламентацію,
вживається з іменем і найменуванням по батькові, служить основним засобом
ідентифікації особи.
Пошук засад для групування прізвищ спричинив появу різноманітних за
підходами та критеріями класифікацій. Більшість сучасних дослідників-ономастів
зорієнтована на обґрунтовані класифікації М. Л. Худаша й П. П. Чучки, але уточнює
класифікаційні розряди; словотвірний і семантичний підходи до аналізу й поділ
прізвищ на відіменні та відапелятивні стали загальновизнаними.
Завдяки проведеному структурно-семантичному дослідженню прізвищ
нововолинців з'ясовано, що лексичною базою основ таких найменувань виступають
характерні для українських прізвищ загалом групи онімної й апелятивної лексики,
серед яких домінують апелятивні основи; для відонімних характерна менша
продуктивність. Серед прізвищ відонімного походження переважають антропоніми,
які мотивовано власними особовими іменами.
Прізвища, співвідносні з різними за структурою чоловічими та жіночими
християнськими іменами, відображають характерні особливості давньої системи
варіантів імен, виділяють загальнонаціональні ознаки в антропонімії волинського 3



регіону, зокрема Нововолинська, засвідчують афіксальну різноманітність у місцевій
специфіці творення варіантів імен.
Сучасні нововолинські оніми підтверджують давню антропонімну традицію
називати дітей за іменем батька, тому в основах прізвищ істотно переважають саме
чоловічі християнські особові назви.
Нововолинські антропоніми, похідні від апелятивних імен і прізвиськ,
розглянуто в межах двох розрядів: прізвища, мотивовані основами з особовим
(nomina personalia) і неособовим (nomina impersonalia) значеннями.
У групах відапелятивних онімів із особовим значенням переважають слова
експресивної лексики, твірні основи яких різноманітні за семантикою. Серед
антропонімів, похідних від назв людей за зовнішніми ознаками, вирізняльними
особливостями були зачіска, риси обличчя, волосся, колір шкіри, зріст, вага,
вродливість, фізичні вади тощо. Прізвища, утворені від назв людей за внутрішніми
рисами, відображають поведінку, характер першоносія, почуття, емоції, особливості
мовлення.
Антропоніми, похідні від апелятивів із неособовим значенням, первісно могли
функціонувати як язичницькі імена, що виникли внаслідок пантеїстичного
світогляду наших предків. Вони часто виступають у фольклорі персоніфіковано, як
символ або ж були простими іменами бажального характеру чи такими, що
відлякували. Корені, засвідчені цими сучасними спадковими антрополексемами,
відображають релігійні уявлення давніх українців, їхній світогляд, особливості
побуту тощо.
Антропоніми, утворені афіксальним різновидом морфологічного способу,
пов'язані з різноманітними тематичними шарами загальнорозмовної лексики, яка
відображає матеріальний, культурний, історичний досвід суспільного середовища, у
якому вона зародилася та функціонує, а також картину економічного життя;
характеризують носіїв в основному за їхніми фізичними ознаками, психічними
рисами й особливостями поведінки, що дозволяли вирізнити людину серед інших,
соціальним станом і засвідчують контакти мешканців із представниками різних
етнічних груп. Ті апелятиви на позначення професії чи заняття, які виявлено в 4



основах нововолинських онімів, вийшли зі сфери загального вжитку, адже зникли
народні ремесла, що не витримали конкуренції з промисловістю.
Найменувань, які передають негативну оцінку, значно більше, ніж назв на
позначення позитивної характеристики чи ознаки. Домінування негативної оцінної
лексики пов’язано, на нашу думку, з увагою мовців до відхилень від норми (норма −
переважно позитивна оцінка).
Особливе місце в антропонімійній системі займають прізвища відойконімного
походження, які вказують на територіальне походження першоносія, місце його
попереднього проживання. Такі оніми засвідчують у складі своїх основ шар
топонімної лексики, яку може бути законсервовано саме в прізвищі.
Прізвища, похідні від назв професій, − вагома частина нововолинського
антропонімікону. У їхніх основах виявлено лексеми на позначення виробників одягу
та взуття, продуктів харчування, предметів побуту, робітників сільського
господарства, працівників мистецтва, науки та медицини, а також назви осіб, які
займалися бджільництвом, полюванням, рибальством тощо. Помітне місце у
творенні прізвищ посіли апелятиви − назви металообробних і деревообробних
ремесел, виробництва різних речовин, видів торгівлі. Нововолинські прізвища,
мотивовані назвами професій, цілісно відображають економічне життя міста й
регіону, а також домінувальні види господарської діяльності жителів.
Антропоніми, що виникли морфологічним способом від давньослов'янських
апелятивних імен і прізвиськ пізнішого походження, створюють цілісне уявлення
про давні варіанти апелятивних імен, поширених на цій території, словотвірні
моделі, які відзначилися найбільшою активністю в період становлення прізвищ.
Наявні в прізвищах-апелятивах суфікси з демінутивною та пейоративною
семантикою засвідчують розгалужену систему емоційно-експресивних варіантів
прізвиськ, відображають продуктивність словотвірних моделей цих антропонімів.
В антропоніміконі м. Нововолинська зафіксовано й пропріальні лексеми
неоднозначного походження, які можна пов'язувати з назвами за зовнішніми чи
внутрішніми ознаками, родинними стосунками, особливостями поведінки,
соціальним станом, заняттям, місцем проживання чи походження людини тощо. У


цих онімах збережено архаїчні (часто втрачені) корені; вони містять важливу не
лише для лінгвіста, а й для етнолога чи історика інформацію.
Загалом відонімні та відапелятивні основи офіційних особових назв
нововолинців складаються з тих самих шарів лексики, що й основи прізвищ
українців інших регіонів.
Одна з причин проникнення чужомовних антропонімів – дозаселення міста
представниками різних народів. Найбільшу частину антропонімів іншомовного
походження складають російські, польські та німецькі прізвища, які зазнали певної
адаптації до українських фонетичної та граматичної систем. Незначними
вкрапленнями представлено угорські, румунські, чеські, англійські, італійські,
литовські та латиські прізвища, а також антропоніми азійського походженя.
Словотвірна структура сучасних нововолинських прізвищ відображає як
загальноукраїнські тенденції антропонімійної системи, так і місцеві ознаки,
зумовлені лінгвальними та позамовними особливостями.
У результаті проведеного комплексного аналізу офіційних особових
найменувань жителів м. Нововолинська Волинської області простежено специфіку
місцевого антропонімійного матеріалу, яка полягає в строкатості прізвищевої
системи, зокрема й етнічній, що відображає процес формування населення цього
шахтарського міста.
Ключові слова: антропонім, антропонімікон, апелятив, лексико-семантична
група, ойконім, онім, особова назва, прізвище, словотвір, формант.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.