За абеткою
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я A B C D F G H I J K M N O P R S U W Z

Едмунд Гуссерль » Досвід і судження. Дослідження генеалогії логіки

[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Досвід і судження. Дослідження генеалогії логіки

Досвід і судження. Дослідження генеалогії логіки

Едмунд Гуссерль

(пер. Вахтанґ Кебуладзе)

Праця


Написано:	2009 року

Розділ:	Наукова

Твір додано:	20.03.2019

Твір змінено:	02.04.2019

Завантажити:	pdf ^див. (23.1 МБ)

Опис:	Едмунд Гусерль Досвід і судження. Дослідження генеалогії логіки /Пер. з нім. В. Кебуладзе. Київ: ППС-2002, 2009. - 356 с. ІБВИ 978-966-970-13-0-5 У творі «Досвід і судження» Едмунд Гусерль пропонує феноменологічне розуміння генеалогії логіки як походження форм судження з допредикативного досвіду. Він впроваджує поняття внутрішнього і зовнішнього горизонту досвіду, а також запропоновує специфічне феноменологічне розв’язання проблеми утворення загальних понять за допомогою концепції вільної варіації у фантазії. Розраховано на викладачів філософії, студентів філософських і гуманітарних факультетів, а також на широке коло інтелектуалів, що цікавляться сучасною онтологією, епістемологією і логікою.

Зміст:	[натисніть, щоб розгорнути] ВСТУП СЕНС І ОКРЕСЛЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ § 1. Предикативне судження як центральна темагенеалогії логіки.......І § 2. Традиційна пріоритетність і визначення предикативного судження та його проблеми......................................................................... З § 3. Двобічність логічної тематики. Проблема очевидності як перший пункт суб’єктивно спрямованого запитування і нехтування нею у традиції........................................................................ 5 § 4. Ступені проблеми очевидності. Предметна очевидність як передумова можливого очевидного судження..........................................7 § 5. Повернення від очевидності судження до предметної очевидності....................................................................................................10 a) Просте судження як інтенційна модифікація очевидного судження..........................................................................10 b) Опосередковані й неопосередковані очевидності та необхідність повернення до суто безпосереднього пізнання....... 11 c) Безпосередні, «останні» судження пов’язані з індивідами як останніми предметами-про-якІ (останніми субстратами).......12 § 6. Досвід як очевидність індивідуальних предметів. Теорія допредикативного досвіду як перша частина генетичної теорії судження.............................................................................................14 § 7. Світ як універсальний ґрунт віри передданий кожному досвіду окремих предметів........................................................................ 15 § 8. Структура горизонту досвіду; типове попереднє знання кожного окремого предмета досвіду.........................................................18 § 9. Світ як горизонт усіх можливих субстратів судження. Зумовлений цим характер традиційної логіки як логіки світу..............24§ 10. Повернення до очевидності досвіду як повернення до життєсвіту. Руйнація ідеалізацій, які приховують житгєсвІт..........26 §11. Прояснення походження судження і генеалогія логіки в загальному горизонті трансцендентальної, феноменологічно- конститутивної проблематики....................................................................ЗО § 12. Початок окремих аналіз. Розрізнення простого і фундованого досвідів і необхідність повернення до найпростіших досвідів.............35 § 13. Загальне поняття судження і предмета. Судження як встановлення..........................................................................40 § 14. Необхідність розпочинати аналізу з зовнішнього сприйняття і судження сприйняття; обмеження дослідження................................... 44 ЧАСТИНА І ДОПРЕДИКАТИВНИЙ (РЕЦЕПТИВНИЙ) ДОСВІД Розділ І. Загальні структури рецептивності § 15. Перехід до аналізи зовнішнього сприйняття § 16 Поле пасивних передданостей і його асоціаційна структура. § 17. Афектація і звернення Я. Рецептивність як нижчий ступінь активності Я .......................................................................................... § 18. Увага як тенденція Я § 19. Досвідчувальна (erfahrende) тенденція Я як «інтерес» до досвідчуваного (Erfahrenen) і її вплив на «дію» Я ...................... § 20. Вузьке і широке поняття інтересу............................................. §21. Перешкода тенденції і походження модалізацій впевненості a) Походження негації.................................................................. b) Усвідомлення сумніву і можливості..................................... c) Проблематична можливість і відкрита можливість........... б) Подвійний сенс мови про модалізацію................................ 49 50 53 56 57 60 62 62 65 69 72 хіРозділ II. Просте охоплення та експлікація § 22. Ступені споглядального сприйняття як тема подальших аналіз................................................................................. § 23. Просте охоплення і споглядання............................................... a) Сприйняття як іманентно-часова єдність. Ще-утримання як пасивність в активності охоплення..................................... b) Різні способи утримання-у-схопленні і його відмінність від ретенци................................................................................... § 24. Експлікаційне споглядання й експлікаційна синтеза......... a) Експлікаційна синтеза як місце виникнення категорій «субстрат» і «визначення» і завдання їх аналізи.................... b) Експлікаційне перекривання як особливий спосіб синтези накладання.................................................................... c) Відмінність утримання-у-схопленні в експлікації від утримання-у-схопленні у простому охопленні...................... <і) Експлікація і охоплення множини....................................... § 25. Габітуальний осад експлікації. Само-карбування.................. § 26. Експлікація як прояснення відповідної до горизонту антиципації та її відмінність від аналітичного прояснення........... § 27. Первинний і не-первинний спосіб здійснення експлікації. Експлікація в антиципації й у пригадуванні.................................... § 28. Багатошарова експлікація і релятивізація відмінності субстрату від визначення.................................................................... 75 77 77 80 83 83 85 87 89 91 93 95 98 § 29. Абсолютний субстрат і абсолютні визначення, а також потрійний сенс цього розрізнення........................................... 30. Самостійні та несамостійні визначення. Поняття цілого 31. Охоплення шматків і несамостійних моментів................ 32. Несамостійні моменти як зв’язки і як властивості а) Опосередковані й безпосередні властивості..... Ь) Точне поняття властивості та її відмінність від зв’язку .100 .107 .108 . 111 . 111 . 112 XIIРозділ III. Охоплення зв’язку та його засади в пасивності § 33. Усвідомлення горизонту та пов’язувальне споглядання............115 § 34. Загальна характеристика пов’язувального споглядання............117 a) Колективне збирання і пов’язувальне споглядання................117 b) Незворотність пов’язувального споглядання і «Ніпсіатепиіго гвіагіопів».................................................................. 119 c) Зв’язування та експлікування...................................... ............. 119 § 35 Питання про сутність єдності, що обгрунтовує зв’язок...............120 § 36. Пасивна (часова) єдність сприйняття.............................................121 § 37. Єдність спогаду і його відокремлення від сприйняття...............123 § 38. Необхідний зв’язок інгенційних предметів усіх сприйнятті в і позиційні репрезентації Я і спільноти Я на підставі часу як форми чуттєвості..................................................................................................... 125 § 39. Перехід до квазі-позиційності. Незв’язність споглядань фантазії........................................................................................................1 ЗО § 40. Часова єдність і зв’язок у фантазії через утворення єдності світу фантазії. Індивідуація можлива лише у світі дійсного досвіду .133 § 41. Проблема можливості наочної єдності предметів сприйняття і споглядання Я ........................................................................................... 135 § 42. Можливість утворення наочного зв’язку між усіма конституйованими в потоці свідомості предметностями через асоціацію............................................................................................136 а) Часова єдність усіх переживань Я ............................................. 136 с) Наочне об’єднання споглядань сприйняття і фантазії на підставі асоціації і найширше поняття єдності споглядання.... 140 § 43. Відношення зв’язку і порівняння................................................... 143 a) Відношення порівняння як чисті сутнісні відношення («Відношення ідей»).........................................................................143 b) Конституювання найважливіших відношень зв’язку (відношення дійсності).....................................................................144 хшс) Вужче та ширше поняття єдності споглядання...................... 147 п відношень........................................................................................... 148 § 44. Аналіза порівнювального споглядання. Однаковість і схожість................................................................................149 § 45. Тотальна і часткова схожість (схожість-у-зв’язку-з)....................151 § 46. Визначення зв’язку і визначення контрасту («абсолютні враження»)................................................................................................... 153 ЧАСТИНА II ПРЕДИКАТИВНЕ МИСЛЕННЯ І ПРЕДМЕТНОСТІ РОЗУМУ Розділ І. Загальна структура предикаціїі генеза найважливіших категоріальних форм § 47 Пізнавальний інтерес і його вплив на предикативні акти...........154 § 48. Пізнавальна дія, паралельна з практичною дією........................ 156 § 49. Сенс розрізнення ступенів об’єкгивувальних актів. Перехід до конститутивних аналізів........................................................159 § 50. Основна структура предикації........................................................161 a) Двочленність предикативного процесу.................................... 161 b) Подвійне формотворення у предикації................................. 164 c) Судження як ланка тематичного зв’язку предикативного визначення і сенс його самостійності...........................................167 § 51. Форми судження, які відповідають простій поступальній експлікації.......................................................................................... a) Поступальне визначення.................................................. b) Визначення у формі «тощо»............................................. c) Ідентифікувально-пов’язувальне визначення................ § 52. «Є»-судження І «Має»-судження 170 170 171 173 174 XIVa) Експлікації самостійних частинвідповідає форма «має»-судження................................................................................ 174 b) Субстантивація несамостійних визначеньі перетворення «Є»-судження на «Маю»-судження................................................175 53. Судження на підставі пов’язувального споглядання, ібсолютна і релятивна ад’єкгивність..................................................... 176 54. Сенс розрізнення означального і пов’язувального судження.... 178 55. Походження атрибуції з нерівномірного розподілу ресу до визначень................................................................................180 a) Поділ на головні та підрядні речення....................................... 180 b) Атрибутивна форма як модифікація форми речення..............181 c) Атрибуція у визначенні................................................................ 183 56 Конституювання логічного сенсу як результат дикативних актів для субстратного предмета..................................184 § 57. Походження судження ідентичності...............................................186 Розділ II. Предметності розумута їхнє походження з предикативних актів § 58. Перехід до нового ступеня предикативних актів. Передконституювання стану речей як категоріальної предметності і його «вилучення» через субстантивацію § 59. Предмети, які можуть бути просто дані як «джерела» становища речей. Становище речей і стан речей................. § 60. Розрізнення стану речей і повного судження § 61 Множина як наступний приклад предметності розуму; її конституювання у продуктивній спонтанності............................ § 62. Предметності розуму як джерела станів і становищ речей; розрізнення синтаксичних і несинтаксичних зв’язків і стосунків 188 190 192 194 198 XV§ 63. Відмінність конституюванняпредметностей розуму від конституюванняпредметів рецептивності.............................................200 § 64. Ірреальність предметностей розуму та їхня часовість................202 a) Іманентний час як форма даності всіх предметностей узагалі..................................................................... 202 b) Часовість реальних предметностей. Час даності й об’єктивний час (природи).......................................................... 204 c) Часова форма ірреальних предметностей як повсякчасність.. 206 сі) Ірреальність предметностей розуму не означає загальності роду................................................................................209 § 65. Розрізнення реальних і ірреальних предметностей у їхньому охоплювальному значенні. Предметності розуму належні до регіону сенсових предметностей (тих, що мають на увазі)...........212 Розділ III. Походження модальностей судження § 66. Вступ. Модальності предикативного судження як модуси Я-рішення (активного ставлення)................ 217 § 67. Порожні модифікації судження як мотиви модалізації...............220 a) Ґрунтовані на антиципаціях досвіду порожні модифікації та моралізації.....................................................................................221 b) Порожні модифікації, що виникають із седиментацій первинно утворених суджень......................................................... 223 § 68. Походження ставлень у судженнях із критики порожніх гадок. Критика, спрямована на підтвердження (адекватність)..................... 226 § 69. Зміст судження як справжній стан речей. Наскільки стан речей є сенсовою предметністю.................................................... § 70. Очевидність даності станів речей аналогічна очевидності засадових субстратних предметностей.......................................... §71. Ставлення в судженні як визнання або відкидання. Визнання як засвоєння та його значення для прагнення до самозбереження......................................................................... 229 231 232 XVI§ 72. Проблема «якості» судження; негативне судження не є основною формою............................................................................ 235 § 73. Судження про існування і судження про істину як ставлення в судженні вищого рівня з модифікованим суб’єктом судження..........236 § 74. Розрізнення предикацій існування і предикація діЯсності........240 a) Походження предикації діЯсності.............................................240 b) Предикації існування спрямовані на сенси, предикації діЯсності спрямовані на твердження як суб’єкти.......................241 § 75. Предикації діЯсності та існування не є означальними предикаціями............................................................................................. 242 § 76. Перехід до модальностеЯ у вузькому сенсі. Сумнів і припущення як активні ставлення......................................... 244 § 77. Модуси вірогідності та поняття переконання. Чиста і нечиста, презумпціЯна і аподиктична вірогідність................246 § 78. Питання і відповідь. Питання як прагнення до рішення в судженні.................................................................................................. 247 § 79. Розрізнення простих питань і питань про підтвердження.........250 ЧАСТИНА НІ КОНСТИТУЮВАННЯЗАГАЛЬНИХ ПРЕДМЕТНОСТЕЙ І ФОРМИ ЗАГАЛЬНИХ СУДЖЕНЬ § 80. Перебіг розгляду Розділ 1. Конституювання емпіричних загальностеЯ § 81. Первинне конституювання загального......................................... 257 a) Асоціаційна синтеза однакового з однаковимяк підстава виокремлення загального................................................................257 b) Загальне конституюється у продуктивній спонтанності. V » » А — с) Участь в ідентичності загальною і проста однаковість.........261 І І XVII§ 82. Емпіричні загальності та їхній обсяг. Ідеальність поняття § 83. Емпірично-типові загальності та їх пасивне передконституювання............................................................... а) Утворення емпіричних понять із типіки природної » • * апперцепції досвіду...................................................... Ь) Суттєві та несуттєві типи. Науковий досвід веде до виявлення суттєвих типів...................................... § 84. Ступені загальності..................................................................... a) Конкретна загальність як загальність повторення цілком однакових індивідів. Самостійні й абстрактні, субстанційні та ад’єктивні загальності............................................................ b) Загальності вищого ступеня як загальності на підставі простої схожості.......................................................................... § 85. Змістові та формальні загальності 262 266 266 268 269 269 270 271 Розділ II. Утворення чистих загальностей методом убачання сутностей § 86. Випадковість емпіричних загальностей і апріорна необхідність................................. 273 § 87. Метод убачання сутностей...............................................................274 a) Вільна фантазія як засада вбачання сутностей.........................274 b) Довільність процесу створення варіантів................................ 275 c) Утримання-у-схопленні всього розмаїття варіації як засада вбачання сутності.............................................................276 б) Зв’язок убачання сутностей із досвідом окремого. Помилка вчення про абстракцію....................................................276 е) Конгруентність і відмінність у перекривальному накладанні розмаїть варіації.................................................................................278 0 Варіація і зміна...............................................................................279 § 88. Сенс «убачання» загальностей........................................................280 XVIII§ 89. Необхідність виразного виключення покладання буття фаради отримання чистої загальності....................................... Б 90. Чиста загальність і апріорна необхідність 1 91. Обсяг чистих загальностей................................................ a) Загальність обсягу чистого поняття не передбачає жодної диференціації окремих елементів....................... b) Диференціація можливостей і дійсна диференціація 92. Ступені чистої загальності і здобуття найвищих нкретних родів (регіонів) через варіацію ідей......... § 93 Складності здобуття вищих родів на прикладі здобуття регіону «річ»................................................................................. a) Метод встановлення екземпляра варіації...... b) Проблема здобуття повної конкретності. Абстрактне і конкретне споглядання сутностей 281 284 285 285 287 288 291 291 293 Розділ III. Судження в модусі взагалі § 94. Перехід до споглядання взагалі-можливосгей судження як вищого ступеня спонтанних актів......................................................295 § 95. Походження взагалі-модифікації з байдужості до індивідуально цього............................................................................. 296 § 96. Часткові судження............................................................................ 297 a) Часткове судження як судження про існування всередині. Частковість і поняття числа.............................................................297 b) Часткове судження як модифікація конкретного судження... 298 c) Часткові судження фантазії як апріорні судження про існування....................................................................................299 § 97. Універсальні судження................................... 300 a) Походження універсального Взагалі з часткових модифікацій.......................................................................................300 b) Тотальні судження....................................................................... 302 хіхс) Здобуття апріорних можливостей в універсальному судженні фантазії.............................................................................302 § 98. Резюме.............................................................................................. 305 Ж т - Г А Г П Л Т і ® ¥ / п А А / \ ♦ А / Ч \ Л ------- о о ^ --/ Охоплення змісту як «факту» та походження індивідуальності. Часові модуси та модуси судження........................................................307 ДОДАТОК II (до § 76) Очевидність ствердження ймовірності. Критика концепції Г’юма.........................................................................3 15 ПІСЛЯМОВА ПЕРЕКЛАДАЧА Місце і роль твору Едмунда Гусерля «Досвід і судження» у розвитку феноменологічної філософії................................................320

Відгуки читачів:

Поки не додано жодних відгуків до цього твору.

Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.

Про сайт | Правовласникам | Мапа сайту

Авторів: 25203 Творів: 75967