Ярослав Грицак » Nie ma jednej historii (пол.)
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Nie ma jednej historii (пол.)
Стаття
|
|
|
| Написано: |
2012 року |
|
| Джерело: |
ceeol.com |
|
| Розділ: |
Публіцистика |
|
| Твір додано: |
07.08.2015 |
|
| Твір змінено: |
15.07.2025 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(141.5 КБ)
|
|
| Опис: |
Опубліковано в:
Znak. - 2012. - No. 688. - S. 9-12.
## Анотація
Стаття Ярослава Грицака "Немає однієї історії" обговорює проблему множинності історичних інтерпретацій та виклики, які це створює для українсько-польського примирення. Автор аналізує, як політичні еліти часто експлуатують історію для своїх цілей, що ускладнює досягнення консенсусу щодо спільного минулого. Водночас Грицак наголошує на важливості продовження діалогу та пошуку "недосконалого примирення" між народами, що базується на спільній пам'яті про жертви тоталітарних режимів та досвіді взаємодопомоги.
## Огляд основних думок
* Не існує єдиної історії, оскільки завжди є багато версій минулого, і дискусії про них допомагають краще зрозуміти проблеми країн і народів.
* Скандал з лекцією про Степана Бандеру у Києві показав, як політичні еліти можуть використовувати історію для своїх короткострокових цілей, перешкоджаючи примиренню.
* Грицак наголошує на парадоксальній ситуації, коли після 1989 року, коли, здавалося б, польсько-українське примирення було можливим, воно натомість зазнало регресу.
* Недовіра до інтелектуалів та довіра до політиків є однією з причин, чому суспільства часто застрягають у минулих конфліктах.
* Автор наводить приклад підпільного співробітництва польських та українських дисидентів у 1970-х роках, які, попри різні погляди, змогли знайти спільну мову.
* Важливо продовжувати зусилля для примирення, визнаючи, що "недосконале примирення завжди краще, ніж красива війна". |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
