Оксана Ферков » Nagygejőc. Egy ungvidéki község története a kezdetektől a szovjet megyszállásig (угор.)
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Nagygejőc. Egy ungvidéki község története a kezdetektől a szovjet megyszállásig (угор.)

Праця
Написано: 2017 року
Розділ: Історична
Додав: Oxi
Твір додано: 24.01.2018
Твір змінено: 21.02.2018
Завантажити: pdf див. (15 МБ)
Надрукувати: Замовити цю книгу в паперовому вигляді (довідка)
Опис: ВЕЛИКІ ГЕЇВЦІ: ІСТОРІЯ УЖАНСЬКОГО СЕЛА ВІД ПОЧАТКІВ ДО РАДЯНСЬКОЇ ОКУПАЦІЇ

Великі Геївці - одне з найдавніших населених пунктів Ужанщини. Щедра природа, родючі ґрунти і помірний клімат сприяли розселенню та господарській діяльності людини з давніх часів.
Серед виявлених в околицях трьох сусідніх сіл (Великі, Малі та Руські Геївці) найдавнішими пам’ятками є артефакти доби неоліту, тобто 6 – 4 тисячоліття до н.е.
З часів бронзового та залізного віку також віднайдено чимало речових пам’яток. Отож, з впевненістю можна стверджувати, що в околицях Великих Геївців та сусідніх селах давня людина жила постійно і вела певну господарську діяльність. Пам’ятки ранніх слов’ян тут є поодинокими.
Краєзнавча література першу писемну згадку про село Великі Геївці датує 1338 роком. На гербі села зазначена саме ця дата. Втім, у грамотах 14 ст. 20-х рр. вже є згадки про землю та поселення Гейоц.
Серед перших документально підтверджених володарів села Геївці названо сім’ю Часлоці. Це дрібно шляхетський рід місцевого походження. Однак село ніколи не було власністю тільки одного землевласника. Серед власників були шляхтичі Серетваї, Часлоці, Добо, Нодьмігалї, Паллоці, Буткаї та ін. У 15 ст. у державних документах село згадуэться під назвою Вамош Гейоц, тобто Митні Гейоц. Це є свідченням того, що воно було місцем збору мита. Південніше від села протікає одна з найбільших річок краю – Латориця. Мабуть, за перевезення вантажів та й навіть перехід через річку слід було сплачувати митою.
З кінця 17 ст. назва села фігурує вже у сучасному вигляді – Великі Геївці (Nagygejőc). Серед місцевих землевласників найбільшим числом наділів та заселених селян володіють у селі дрібні шляхтичі Петроваї.
У першій половині 18 ст. із завершенням періоду військово-політичного протистояння між Габсбургами і Ракоці настає відносно мирний період, відбувається економічне зростання. У 1740-х рр. до села прибуває декілька угорських протестантських сімей. Звідки вони прийшли і скільки їх було невідомо. Урбаріальні списки часів реформи Марії Терезії зафіксували 19 селянських і 2 желярських сімей.
Урбаріальна реформа повинна була покращити становище селян, втім, це було не так. Опис земельних володінь та селянських наділів 1830-го р. вказує на те, що у селі проживало 76 селянських сімей, усього 170 дорослих осіб. Основним господарським заняттям залишалося рільництво. Розводили селяни велику рогату худобу, свиней та мали декілька коней.
У 1848 році землевласниками великогеївських селян були Марія Горват, Іштван Чука, Кріштоф Ілошваї, сім’ї Петроваї, Гомокі та Будагазі. Саме у цьому році в Братиславі скасували кріпосну залежність селян. Однак, ані ліквідація залежності селян, ані комасація та сегрегація наступних десятиліть не могли справедливо вирішити селянське і земельне питання. Проблема малоземелля була актуальною і надалі. Більшість селян села Великі Геївці мали невеличкі земельні угіддя і прибутки з них не були достатніми для виплати податків та утримання сім’ї. Наприкінці 19 ст. селяни вдалися до крайнього засобу пошуків кращого життя – еміграції. Цільовою країною емігрантів стали США, штат Огайо. Матеріали фондів ДАЗО, зокрема копії метричних документів, вказують, що більшість емігрантів з нашого села жити і працювали саме у цьому американському штаті.
Запропонована читачеві книга зосереджує увагу на розвитку релігії, церкви та освіти села Великі Геївці від 17 ст. і до середини 20 ст.
Коли поширився протестантизм у цьому невеличкому ужанському селі - сказати складно. На початку 17 ст. тут існувала протестантська община. Мабуть, тоді звели і першу церкву. Друга була побудована з дозволу імператора Йосипа ІІ наприкінці 18 ст., а третя кам’яна – у 1864. Вона і досі є окрасою села.
Римо-католицька церковна громада відносно молода, сформувалася наприкінці 19 ст. Спочатку побудували школу для дітей з римо-католицьких сімей. При школі зведено капличку на честь Св. Анни. Згодом, в 1911 р. побудовано римо–католицьку церкву. У часи радянізації Закарпаття вона була закрита, а громада знята з обліку. Відновлено її тільки у 1989 р.
Окрему увагу приділено шляхетській родині Кенде, які мали володіння в селі Великі Геївці з другої половини 19 ст. і до 1944 р. Їхній куріальний будинок (який місцеві жителі називають палацом) є типовим панським будинком провінційної угорської дрібної шляхти 19 ст., побудований у стилі класицизму.
До квітня 1944 р. в селі Великі Геївці проживало понад 60 осіб єврейського походження. Тут з’явилися перші євреї-орендарі, ймовірно, наприкінці 18 ст. За переписом 1787 р. у селі проживало 282 осіб, з них 6 іудеї. У 1840 році іудеїв тут було вже 52 осіб, 1880 р. - 183, 1910 р.- 137, 1941 р. - 69. У чехословацький період декілька сімей переселилися до Руських Геївців.
На світанку 20 квітня 194-х євреїв відправили до ужгородського гетто, а пізніше до таборів смерті.
Майно депортованих євреїв вже у наступні дні стало ласим шматком для місцевих «невідомих» грабіжників. В архівних фондах залишилися чисельні анонімні скарги про такі зловживання.
Село Великі Геївці має своїх героїв, які загинули на фронтах Першої та Другої світової воєн. Пам'ять про них зафіксована на пам’ятних знаках сільського цвинтаря.
Першими жертвами радянського режиму стали 79 чоловіків мешканців села, яких наприкінці листопада 1944 р. було «відправлено» на так звані триденні відбудовчі роботи. Наступним кроком нової влади стала націоналізація церковних земель, будівель тощо.
1948 р. розпочалася колективізація. Більшість старожилів не хотіли йти до колгоспів, але мали бажання десь працювати. Потрібно було годувати свої сім’ї. Вони не мали права на вибір. Так розпочався радянський період.
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.