Корпорація ідіотів

Читала колись дуже давно, відчуття такі самі, як у попереднього читача. Зараз, мабуть, і не згадала б героїв і точного сюжету((((

Кричуща і дуже влучна назва, заманливо підібрана обкладинка, а заявлена тематика — безмежна неорана нива, з якої можна нажати безліч карколомних історій, бо справжня державна служба зсередини це... дещо в стилі сюрреалізму. Авторка заманює гарним володінням словом та вмінням тримати увагу читача. Спочатку це дає свої плоди — захоплюєшся, проникаєшся, пізніше читаєш в очікуванні розкриття заявленої тематики, але до останньої сторінки так і не знаходиш очікуваного. Зі всього розмаїття держслужбових карколомних історійок та історій книга показує лиш кілька епізодів, які можна перерахувати на пальцях. Після прочитання останнього абзацу виникло почуття обманутості, бо тему не розкрито. А нашвидкоруч склеєний гепі-енд, у найгірших його традиціях, остаточно псує післясмак від прочитання. Задумка цікава, сюжетна лінія вдала, початок захоплюючий, максимальна наближеність до реального життя, але...
Думаю, що ті, хто мало стикався з державною службою, не відчують вищесказаних гіркот. Варто читати і можна навіть сприймати як біографію кожного другого чиновника з тих, що нас оточують.