Мати все

дуже подобається. як і всі решта - глибокий, психологічний.

Оце так твір! Для мене цей роман - зразок якісної сучасної прози. Нестандартний сюжет, добре виписані герої, несподівані повороти, неоднозначність... бо не дає готових кліше, за якими можна визначити, хто "добрий", а хто "злий". Звідси неабияка реалістичність історії. Чудово!

Перший твір Дашвар, який я прочитала. Враження? Звичайно, сподобався, книга під час читання тримає в напрузі. І я була задоволена фіналом, особливо [спойлери не рекомендуються - адмін]. Проте роман можна читати, як на мене, один раз.

Твір читається легко. Але викликае суперечливі почуття.Розуміеш , що нема в житті двох кольорів.Чорний та білий.Важко бути судею.В кожного героя своя правда.І своя гамма почутів. Хто правий хто ні.Кому судити.Твір гарний.

Цікавий і добряче закручений сюжет. Прекрасно вималювані образи хатньої робітниці, Платона, непогані образи Сергія і Ліди. За образ матері я б поставив 4/10 балів — не дотягує до інших, дуже провінційно описано. Загалом перші 2/3 роману, через надмірну кількість словесного мотлоху та побутових описів, скидаються на графоманство. Крім того, неприємно вразив рівень опису багатств — відверто колгоспний, розрахований на те, щоб справити надмірне враження блиском брязкалець. Є абсолютно нереалістичні ляпи по тексту (напр., розкидання матусею грошима, довіреність підписується при адвокаті тощо). Вирок: роман можна прочитати, але не більше одного разу, та й то якщо немає кращої альтернативи.

о, а цей роман - вершина попередніх, як по-моєму. безкомпромісно, реалістично і в одночас химерно...

Роман викликає різні емоції: співчуття, ненависть, огиду, насолоду... Він не залишає читача байдужим.