Олексій Чередніченко » Повсякденне життя англійського пізньосередньовічного міста
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Повсякденне життя англійського пізньосередньовічного міста

Дисертація
Написано: 2017 року
Розділ: Історична
Твір додано: 12.04.2018
Твір змінено: 12.04.2018
Завантажити: pdf див. (6,6 МБ)
Опис:


АНОТАЦІЯ
Чередніченко О. В. Повсякденне життя англійського пізньосередньовічного
міста. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за
спеціальністю 07.00.02 – всесвітня історія. – Київський національний університет
імені Тараса Шевченка МОН України, Київський національний університет імені
Тараса Шевченка МОН України, Київ, 2017.
У дисертації досліджено матеріальні та ментальні аспекти повсякденного
життя міст Англії XIV–XV ст. Охарактеризовано стан наявної джерельної бази та
розробки проблеми в історіографії. За допомогою масиву писемних,
зображальних і речових джерел та сучасних дослідницьких методів висвітлено
матеріальний побут міст пізньосередньовічної Англії – зокрема, досліджено
санітарно-гігієнічну ситуацію, розкрито еволюцію житлової архітектури та
інтер'єру, проаналізовано раціон і режим харчування, а також особливості одягу
та зовнішнього вигляду містян XIV–XV ст. Також вивчено ментальні аспекти
пізньосередньовічної повсякденності в містах Англії: охарактеризовано
сприйняття містянами часу та простору, простежено еволюцію уявлень про
відпочинок та працю, досліджено процеси становлення національної свідомості,
розглянуто взаємодію між індивідом, сім'єю та міським соціумом.
Власне спеціальне наукове дослідження повсякденного життя англійських
міст XIV–XVст. розпочалося лише в середині ХХ ст. Однак комплексного підходу
до вивчення різних аспектів міського повсякдення бракує і досі. На цьому етапі
студії з історії повсякденного життя перебувають під впливом антропологічного
повороту. При цьому лідирує у дослідженнях англійського міста англійська і
американська, меншою мірою континентально-європейська історіографія; на
пострадянському ж просторі англійське пізньосередньовічне місто здебільшого і
досі досліджується в контексті соціально-економічного та політичного розвитку.
Наявного масиву джерел достатньо для того, аби реконструювати повсякденне
життя англійського пізньосередньовічного міста в цілому (йдеться здебільшого
про великі міста). Джерельна база для дослідження цієї проблематики 3



надзвичайно розмаїта і включає до себе писемні (серед яких виділяються
літературні, наративні та документальні), речові (матеріальні) та зображальні
(мініатюри, вітражі, мізерикордії, графіті тощо) джерела, які потребують
всебічного комплексного розгляду.
Доведено, що на початок пізньосередньовічної доби санітарно-гігієнічний
стан англійських міст через відсутність регламентації з боку влади залишав
бажати кращого. Міста Англії XIV–XV ст. значною мірою мали ще аграрний
характер, тож взаємодія з фауною була більш безпосередньою, ніж нині, що
позначалося на санітарії. Однак у пізньосередньовічну добу в цьому напрямі
відбулись істотні зрушення зусиллями як центральної, так і місцевої влади.
Встановлено, що у розвитку житлової архітектури пізньосередньовічного
англійського міста прослідковуються такі провідні риси, як прагнення до
більшого комфорту, утилітарність (особливо щодо планування), а також, що
можна назвати характерною рисою пізньосередньовічного періоду відносно
попередніх часів, прагнення до приведення навколишнього простору у
відповідність з естетичним ідеалом. Ключовою ж характеристикою став більший
потяг до приватності, що вилилося в розповсюдження особистих спалень, кімнат
тощо.
З’ясовано, що раціон і режим харчування англійського
пізньосередньовічного бюргерства відзначався деякими особливостями,
насамперед тим, що в цій сфері чи не найбільший вплив зберігала церква – через
такі механізми, як піст, єпитимія, розглядання черевоугодництва як смертного
гріха. У цьому відношенні з церквою тісно змикався рух пізньосередньовічних
містиків, які закликали до аскези. Однак і тут життя брало своє: асортимент
продуктів харчування англійського бюргерства XIV–XV ст. мав тенденцію до
розширення, хоча хліб і ель не втратили свого домінуючого значення для
більшості містян, самоцінного значення набула не лише поживність їжі, а й її
органолептичні якості, що підтверджувалося поширенням спецій. Слід зауважити,
проте, що існували й детерентні фактори, зокрема, пов’язані з природно-
кліматичними умовами; так, великий голод 1315–1317 рр. мав неабиякий вплив і 4



на ментальні установки тогочасних англійців щодо харчування. Новинкою
Пізнього Середньовіччя стає регламентація режиму харчування також і з боку
світської влади, зокрема, стосовно поденних робітників, та спроба (не надто
вдала) узалежнити його від рангу їдця.
Досліджено, що у Пізньому Середньовіччі відбувається диференціація
англійського одягу містян, який віднині повніше виконує функції соціального та
професійного маркування, але ще більшою мірою консервував існуючі соціальні
відносини: переважно цими причинами пояснюється видання т.зв. "законів про
розкіш", якими регламентувався допустимий одяг відповідно до соціального
статусу його власника. Виникає таке явище, як мода на одяг; при цьому
англійська міська мода розвивалася під сильним впливом моди аристократичної,
безуспішно намагаючись наздогнати цю останню.
Простежено, що англійському пізньосередньовічному місту було властиве
своєрідне сприйняття часу та простору. У XIV–XV ст. як час, так і простір
піддаються дедалі інтенсивнішій квантифікації: все більшої ваги набуває
прагнення якомога точнішого числового вираження часових і просторових
параметрів. Чималу роль у поширенні нових уявлень про час відіграло
розповсюдження з початку XIV ст. механічних годинників, які на кінець XV ст.
уже стали звичним атрибутом життя англійських містян. У царині простору
відбувається поступове розмежування приватного простору особистої власності
та публічного простору міста: з розширенням компетенцій міської влади, зокрема
у санітарно-гігієнічній сфері, до царини публічного поступово відходить увесь
простір, що не перебуває у приватній власності.
Виявлено, що у пізньосередньовічну добу в англійському місті праця все ще
несе на собі певну конотацію нужденності та низького походження. Однак
поступово на перший план виходить розуміння праці як необхідного кожній
чесній людині, що не належить до аристократичного прошарку, способу
проведення часу. Проте уявлення про тричастинну структуру суспільства
змінилися не так радикально, як вважалося раніше: наомість третій стан у
тодійшній соціальній уяві почав складатися з людей, що займаються чесною 5



працею. Так ця остання ставала пропуском у міський соціум – і навпаки,
маргінальні прошарки населення вирізнялися саме тим, що нею не займалися.
Встановлено, що навіть для сезонних працівників був передбачений час
відпочинку – як протягом дня (післяобідня перерва влітку), так і протягом року
(святкові дні та неділі). Звичними були різні види проведення дозвілля – зокрема,
різноманітні спортивні та настільні ігри та розваги. Своєрідним видом відпочинку
було проведення часу в шинку. Через асоціації з проституцією, вживанням
алкоголю, азартними іграми шинок швидко став об’єктом категоричного осуду з
боку моралістів і церкви, однак при цьому залишався популярним, особливо серед
простолюду, оскільки був головним засобом соціалізації нижчих верств населення
та до певної міри стирав соціальні відмінності між його відвідувачами.
Досліджено, що пізньосередньовічну доба характеризувалася і становленням
національної свідомості англійських містян. У цей час уже яскраво виражені
уявлення мешканців міст про такі атрибути національного, як національна
територія, спільна історія, національна ментальність, відчуття національної
вищості; на якісно новому рівності відбувається розмежування з Іншим. За
безумовної лояльності королівській владі навіть монарх уже сприймається
передусім як очільник національної спільноти.
Доведено, що зі зміцненням політичного становища англійських
пізньосередньовічних міст зростало і усвідомлення повноправними містянами
себе як повноцінної частини соціального ладу. Маргінальними прошарками
міського населення в пізньосередньовічній Англії були жебраки, повії,
розбійники, хворі на проказу та душевнохворі. Лінію, обрану суспільством щодо
цих прошарків населення, можна визначити однозначно: ізоляція – найчастіше не
лише соціальна, а й фізична.
У результаті дослідження з’ясовано, що англійське пізньосередньовічне
місто постійно жило в очікуванні агресії – ззовні чи зсередини. Ще однією
характеристикою соціальних відносин у англійському пізньосередньовічному
місті була ксенофобія, рівень якої в суспільстві підвищувався або знижувався
залежно від економічної ситуації та зигзагів зовнішньої політики. В Англії XIV–XV ст. виразно простежуються мізогіністичні настрої, що виявляються як у
зниженні реального соціального статусу жінки, так і в поширенні гінекофобського
дискурсу. Разом з тим не можна зводити розмаїття стосунків між чоловіками та
жінками до антагонізму, адже в джерелах зафіксовано і чимало прикладів
подружнього кохання та поваги до жінок. Те ж стосується і дитинства: у
пізньосередньовічну добу виразно простежується ставлення до дітей як до
особливої групи, що, крім обов’язків, мають також право на ігри.
Наукова новизна дослідження полягає у таких положеннях: вперше
здійснено комплексний аналіз повсякденного життя міст у вказаних географічних
і хронологічних межах; розкрито становлення англійської національної свідомості
на прикладі окремо взятої купецької верстви; простежено розвиток уявлень про
тричастинну структуру суспільства на матеріалах пізньосередньовічної Англії;
уточнено – перебіг процесу формування "часу містян" у пізньосередньовічній
Англії; причини видання в Англії XIV–XV ст. т.зв. "законів про розкіш" та
нерозповсюдження їх на жінок; положення про ставлення в пізньосередньовічній
Англії до дітей як до окремішньої соціально-вікової групи; набули подальшого
розвитку – гіпотеза про пріоритет з погляду влади англійських міст продовольчої
безпеки над санітарно-гігієнічними вимогами; теза про співіснування в XIV–XV
ст. світського та церковного часу; твердження про ключову роль питних закладів
у дозвіллі нижчих прошарків міського соціуму Англії XIV–XV ст.
Практичне значення дослідження. Результати дослідження можна
використовувати при написанні навчально-методичних матеріалів (підручників,
посібників, практикумів, хрестоматій) з курсу історії середніх віків у вищих та
середніх навчальних закладах, а також при розробці спецкурсів з історії
повсякдення, історичної урбаністики та історії Британії. Крім того, вони стануть
фундаментом для подальших грунтовних досліджень у цьому та суміжному
предметних полях.
Ключові слова: міська історія, історія повсякденності, ментальність, побут,
пізнє Середньовіччя, Англійське королівство
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.