Алла Бортнікова » Місцеве самоврядування на Волині: суспільно-політичні традиції і сучасний процес децентралізації
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Місцеве самоврядування на Волині: суспільно-політичні традиції і сучасний процес децентралізації

Дисертація
Написано: 2018 року
Розділ: Історична
Твір додано: 08.01.2019
Твір змінено: 08.01.2019
Завантажити: pdf див. (2,3 МБ)
Опис: Бортнікова А. В. Місцеве самоврядування на Волині: суспільно-
політичні традиції і сучасний процес децентралізації. – Кваліфікаційна
наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора політичних наук за
спеціальністю 23.00.02 «Політичні інститути та процеси». –
Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки;
Львівський національний університет імені Івана Франка. – Луцьк; Львів,
2018.
У дисертації здійснено політологічний аналіз процесів становлення і
розвитку інститутів місцевого самоврядування на засадах магдебурзького
права в містах Волині та їх опосередкований вплив через суспільно-політичні
традиції на сучасні процеси демократизації і децентралізації. У роботі
обгрунтовано темпоральну зумовленість інституалізації місцевого
самоврядування на різних історичних етапах його існування, відповідність
самоврядування демократичним принципам і нормам організації та
діяльності його інститутів в містах, рівня їх політичної суб’єктності.
Доведено, що екстраполяція середньовічних практик функціонування
інститутів самоврядування в містах Волині, їх опосередкований вплив на
сучасність, здійснюється через демократичні цінності (народовладдя, спільне
благо, народний суверенітет та ін.), демократичні принципи (представництво,
виборність, колегіальність та ін.), форми організації та діяльність
представницьких і виконавчих органів влади та управління.
Важливе місце в роботі займають питання розкриття особливостей
процесу формування місцевих політичних еліт в умовах запровадження у
волинських містах магдебурзького права, рекрутування яких показало
тенденцію до «закритості» й характеризувалося перманентними спалахами
політичної боротьби, що носила ендогенний характер. Автором виявлено
наявність синкретизму в діяльності місцевих урядників, що виникав 3

унаслідок низького рівня правового регулювання, відсутності чіткого поділу
між функціями представництва, адміністрування та суду, паралелізму й
дублювання під час виконання обов’язків представниками органів
самоврядування в містах і державними урядниками, простежено витоки такої
специфічної системи політико-владних відносин як сучасний
неопатримоніалізм, де держава управляється як приватне володіння
(патримоніум) керівних груп – носіїв державної влади, які приватизують
окремі суспільні функції та інститути, роблячи їх джерелом власних
приватних доходів; етнічні, кланові, регіональні та сімейно-родинні зв’язки
не зникають, а відтворюються в сучасних політичних і соціально-
економічних відносинах, визначаючи способи та принципи їх
функціонування.
Доведено, що процеси демократичної трансформації Луцької міської
ради – оновлення депутатського корпусу та виконавчих органів, відкритість
і прозорість діяльності (транспарентність), наближеність послуг до жителів
територіальної громади, упровадження практик е-врядування, урахування
місцевих ініціатив громадян, створення громадських рад тощо, –
посилюються разом зі зростанням партійно-політичного плюралізму складу
ради та її керівних органів, що підтверджують результати місцевих виборів,
починаючи з 2006 р. Розкрито напрями процесів децентралізації влади в
Україні на прикладі Луцької міської ради як інституту місцевої демократії,
що здійснюється через фінансову децентралізацію, делегування з центру на
місця низки управлінських функцій і прав на надання послуг, створення
правових та інституційних умов для широкої політичної участі громадськості
міста й ін.
У дисертації розроблено авторську концепцію еволюції місцевого
самоврядування в містах Волині як суспільно-політичної традиції. Цю
концепцію визначає сукупність положень: магдебурзьке право у волинських
містах поширювалося під польським впливом, однак це був значною мірою 4

оригінальний процес, що проходив зі значним запізненням, порівняно з
містами Західної Європи; організація місцевого самоврядування на засадах
магдебурзького права сприяла розвитку ремесла й торгівлі, відокремленню
сільського господарства від промисловості, процесам диференціації
соціальної структури і формуванню міщанства як стану. Самоврядування на
засадах магдебурзького права ставало чинником зростання політичної
суб’єктності територіальних громад міст, спроможним обстоювати свої права
й свободи; інститути самоврядування в містах були джерелом рекрутування
місцевої політичної еліти, яка прагнула опанувати найбільш дохідні уряди та
утримувати їх через установлення міцних родинних зв’язків на засадах
непотизму. Інститути самоврядування в містах формувались в умовах
перебування територій Волині в складі інших державних утворень, а отже, їх
політична суб’єктність зростала дискретно залежно від соціально-
економічних умов, систем правління й типу політичних режимів.
Самоврядування в містах постійно перебувало під пильним контролем
центральної влади; сучасний стан інститутів місцевого самоврядування у
волинських містах відзначається позитивними зрушеннями в напрямі
демократизації їхньої нормативно-правової бази, зростанням партійно-
політичного плюралізму складу місцевих рад, децентралізації влади,
політичним наслідком чого є перетворення місцевого самоврядування в
містах на впливовий інститут місцевої/локальної демократії.
У Розділі 1 «Теоретико-методологічні засади дослідження інституту
місцевого самоврядування як суб’єкта політичних відносин»
охарактеризовано стан наукового розроблення проблеми, її джерельну базу,
концептуальні моделі місцевого самоврядування (вільної громади,
громадівської, державницької, муніципального дуалізму, соціального
обслуговування або належного урядування), базові поняття дослідження
(«місто», «місцеве самоврядування», «суспільно-політична традиція», 5

«децентралізація»), обґрунтовано методологічні підходи до вивчення
місцевого самоврядування як інституту демократії.
Розділ 2 «Політико-правові засади та ресурси самоврядування в містах
Волині» стосується аналізу політичних, нормативно-правових, економічних
та соціокультурних чинників функціонування інститутів самоврядування на
засадах магдебурзького права у волинських містах. Магдебурзьке право
вилучало частину міської громади з-під юрисдикції великокнязівської
адміністрації і впроваджувало систему самоврядування, яка базувалася на
виборних засадах. Пільги і привілеї сприяли піднесенню міст як центрів
ремесла й торгівлі, становленню міщанства як стану феодального
суспільства. Вони закріплювали юрисдикцію та свободи жителів міста, їхнє
право на самоврядування; регулювали порядок суду й судочинства,
визначали заходи кримінального покарання, регламентували діяльність
ремісничих цехів і торгівлю. Для характеристики ресурсного потенціалу
інститутів місцевого самоврядування в містах використано концепцію
багатомірного соціального простору П. Бурдьє, у межах якого існують і
взаємодіють індивіди, котрі володіють різними видами соціального капіталу.
За певних умов такі капітали набувають характеру політичних, їх
використовують для здійснення впливу на процеси прийняття рішень. Певне
місце в розділі займають питання корупції, що панувала у середовищі
місцевих урядників.
Розділ 3 «Ретроспективний аналіз процесів інституалізації
самоврядування у волинських містах» розкриває специфіку становлення й
розвитку інституту місцевого самоврядування на засадах магдебурзького
права в державних і приватновласницьких містах (Луцьк, Володимир,
Ковель, Острожець). Здійснено аналіз локаційних привілеїв на магдебурзьке
право 1497 р. (Луцьк), 1509 р. (Володимир), 1518 р. (Ковель), 1528 р.
(Острожець). 6

Рецепція магдебурзького права у волинських державних і
приватновласницьких містах відповідала загальним засадам функціонування
цього права в інших містах ВКЛ та Польської Корони. Формування й
діяльність інститутів місцевого самоврядування на засадах магдебурзького
права відбувалося тут з урахуванням стародавніх традицій на принципах
становості, корпоративізму, поєднанні власності й влади, виборності,
колегіальності тощо. Місцеве самоврядування створювало умови для
перетворення міщанської громади міста на відносно самостійний суб’єкт
політико-правових відносин, із яким мали рахуватися представники
правлячої еліти. Водночас функціонування означених самоврядних
інститутів характеризували явища непотизму та корупції, які є наслідком
патримоніальних клієнтельних відносин. Міські уряди мали широкі
повноваження й достатньо високий рівень автономності за винятком
приватновласницьких Ковеля та Острожця, де значний вплив на інститут
самоврядування здійснювали власник міста й староста. На практиці між
двома основними органами самоврядування (радою та лавою) часто не
існувало відмінностей й вони разом виступали як єдиний колегіальний
інститут.
Розділ 4 «Місцеве самоврядування в Україні у контексті процесів
демократизації і децентралізації (на прикладі м. Луцька)» присвячено аналізу
еволюції місцевого самоврядування у волинських містах на предмет їх
відповідності демократичним практикам сьогодення, проаналізовано процеси
утвердження суспільно-політичної традиції існування місцевого
самоврядування у волинських містах за часів Російської імперії, Польської
Республіки (ІІ Річ Посполита), СРСР, України.
Тяглість традицій існування самоврядування у волинських містах,
характер еволюції рівня їхньої політичної суб’єктності в часи перебування
територій Волині в складі інших держав мала дискретний характер. Після
поділів Речі Посполитої та включенням Волині до складу Російської імперії 7

самоврядування на засадах магдебурзького права в містах не було скасовано,
а певний час продовжувало функціонувати. У пореформений період його
замінено на громадське управління за Городовим положенням 1870 р., яке
знаменувало перехід інституту місцевого самоврядування на більш високий
цивілізаційний щабель розвитку. Його відрізняли відсутність станового
підходу під час формування представницьких органів міської влади через
вибори за одночасного існування податкового цензу й обмеження в правах
нехристиянського населення. Городове положення 1892 р. ухвалено в умовах
контрреформи, котру відзначали згортання ліберальних прав і свобод у
Російській імперії, посилення процесів державної централізації з відповідним
зменшенням суспільно-політичної ваги громадського управління в містах.
Загалом інститут громадського управління в царській Росії, попри його
історичні обмеження, сприяв розвиткові громадянського суспільства,
формуванню місцевої політичної еліти, навчав громадян демократичних
практик і процедур формування місцевих представницьких органів влади, що
позитивно впливало на демократизацію й політизацію суспільної свідомості
населення.
Самоврядування у волинських містах під час перебування західних
територій Волині в складі Польської республіки в 1919–1939 рр. наслідувало
традиції магдебурзького права та було організоване на демократичних
засадах, що відповідало республіканському ладу держави. Представницькими
органами були ради, виконавчими – магістрати, які згодом реорганізовано в
міські управління. Попри наявність демократичних принципів і процедур
формування й діяльності органів самоврядування в містах, достатньо широке
коло їхніх повноважень, рівень політичної суб’єктності місцевого
самоврядування на Волині свідомо зведено до мінімуму, а з боку влади
забезпечено пильний контроль для того, щоб не допустити їх зайвої
політизації та перетворення Волині на арену політичної боротьби за
національне визволення. 8

Уходження території Волині до СРСР знаменувалося згортанням
демократичних засад діяльності місцевого самоврядування й перетворенням
їх на державні органи, що діяли під керівництвом комуністичної партії.
Контроль над інститутами самоврядування в містах здійснювався через
систему заходів та процедур, які включали ретельний відбір кандидатів у
депутати, номенклатурний принцип підбору керівного складу міських рад, їх
виконкомів й інших структурних підрозділів, практику проведення спільних
засідань міськкомів партії та виконкомів, систему кооптації представницьких
інститутів місцевого самоврядування замість демократичних виборів, тощо.
Водночас система рад і їх виконавчих структур залишалась інструментом
вирішення багатьох економічних, соціокультурних і господарських питань на
місцях.
Процес демократизації правової бази місцевого самоврядування в
Україні мав позитивну динаміку й передбачав вирішення принципових
питань: відмову від «одержавлення» місцевого самоврядування з відповідним
визначенням конституційного статусу місцевого самоврядування як
політичного інституту, що зафіксовано в положеннях Основного Закону
України в 1996 р. і наступних правових актах; запровадження виборчої
системи на засадах політичного плюралізму, що закріплено в законах про
місцеві вибори та електоральних практиках, починаючи від початку 1990-х
рр.; проведення децентралізації місцевого самоврядування на принципах
субсидіарності та демократії, реальному втіленню якої сприяли зусилля в
напрямі реалізації політичної реформи й прийнятті у квітні 2014 р. Концепції
реформування місцевого самоврядування та організації територіальної влади
в Україні й низки інших нормативно-правових актів.
Вагомий вплив на формування та діяльність інститутів місцевого
самоврядування здійснює характер їх партійно-політичної структуризації, яка
залежить від розстановки політичних сил у державі, типу виборчої системи
тощо. У діяльності Луцької міської ради простежено кореляцію між 9

позитивними змінами в її діяльності й оновленням складу ради і її керівних
органів унаслідок збільшення партійного представництва після запровадження
пропорційної системи на місцевих виборах 2006 р. та її модифікації на
наступних виборах. Процеси децентралізації в Луцькій міській раді
реалізовуються через фінансову децентралізацію, передання із центру на
місця низки управлінських функцій і прав надання послуг, створення
правових й інституційних умов для широкої політичної участі громадськості
міста (прозорість і публічність у здійсненні владних повноважень органів
міської ради, упровадження практик електронного врядування, урахування
місцевих ініціатив громадян, створення громадських рад та ін.) Міська рада
фактично стає локальним центром місцевої демократії, для якого
характерний динамізм демократичних перетворень, висування міста на
провідні позиції в Україні щодо реформування у сфері публічності,
прозорості її дій, наближення соціальних послуг до населення. Найбільш
виразно означені процеси проявляються в організації роботи Луцького
центру надання адміністративних послуг.
Ключові слова: Волинь, місто, магдебурзьке право, місцеве
самоврядування, суспільно-політична традиція, політика, влада, політичний
процес, політичні еліти, демократизація, децентралізація, Луцька міська рада.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.