Тарас Барабаш » Латинське письмо у міських канцеляріях Руського воєводства XVI – XVIІ ст.
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Латинське письмо у міських канцеляріях Руського воєводства XVI – XVIІ ст.

Дисертація
Написано: 2018 року
Розділ: Історична
Додав: balik2
Твір додано: 12.10.2019
Твір змінено: 12.10.2019
Завантажити: pdf див. (16,2 МБ)
Опис: Барабаш Т. М. Латинське письмо у міських канцеляріях Руського воєводства XVI – XVIІ ст. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук (доктора філософії) за спеціальністю 27.00.02 – Документознавство, архівознавство (27 – Соціальні комунікації) – Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського. – Київ, 2018.
Дисертаційне дослідження присвячене комплексному вивченню латинського письма та його графічних особливостей у міських канцеляріях Руського воєводства XVI-XVII ст. Ця тематика ще не була предметом окремого дослідження в українській чи зарубіжній історіографії. Населені пункти, які складали умовну «периферію» воєводства, та разом із тим найбільшу частину його території, мали різний рівень економічного, політичного, культурного розвитку і творили власну, ще не вивчену культуру письма. Її пізнання дасть можливість доповнити та комплексно проаналізувати картину еволюції постготичного, готико-гуманістичного та гуманістичного письма, як графічної системи в цілому, так і на теренах Центрально-Східної Європи зокрема. Палеографічні, дипломатичні та кодикологічні студії дадуть знання про особливості праці місцевих канцелярій як інтелектуального осередку міст, специфіку їх діловодчої продукції та дотичні питання з історіографічними лакунами. До уваги взято як латиномовні, так і польськомовні документи, з латинською графікою в основі.
В межах Руського воєводства було проаналізовано графіку книг вписів міських канцелярій Галицької, Львівської, Перемишльської та Сяноцької земель за 1525-1699 рр. Розвиток латинського письма у міських канцеляріях проходив відповідно до тенденцій розвитку письма у західноєвропейському регіоні та Польському Королівстві. Писарі не були відстороненими від процесів гуманістичної реформи у Європі, а втілювали її у щоденній канцелярській практиці, надаючи індивідуальних рис своєму письму, довгий час суміщаючи з постготичною графічною основою. У І пол. XVI ст. у записах переважав готико-гуманістичний курсив, у ІІ пол. XVI ст. –польський постготичний курсив та італіка з постготичними впливами. У І пол. XVIІ ст. побутує барокова канцеляреска, із вкрапленнями постготичного курсиву, а вже в ІІ пол. XVIІ ст. – барокова бастарда.
Стосовно писарської школи, яка впливала на письмо міських канцелярій Руського воєводства, то протягом усього XVI ст. і першої третини XVII ст. такою була краківська, сформована на базі міської канцелярії, писарі якої втілювали на практиці науку письма провідного польського Краківського університету. Із ІІ пол. XVII ст, орієнтовно з 1640-х рр., канцеляристи Руського воєводства переорієнтовуються на львівську міську канцелярію, звідки беруть зразки письма. Її працівниками стають випускники Львівської катедральної школи, Львівської братської школи, а згодом, із 1661 р. — Львівського єзуїтського університету. Таким чином можна, з одного боку, розширити усталену в історіографії географію впливу Краківського університету та краківських канцелярій не тільки на Львів, а й на периферію Руського воєводства, а з іншого — говорити про самостійну львівську писарську школу в XVII ст.
Також визначено каліграфічні трактати, які були джерелом запозичення/формування характеру письма в досліджуваних канцелярій. Зокрема графеми деяких почерків книг м. Теребовлі у 1560-х рр. та м. Яслиськ у 1590-х рр. тяжіють до зразків курсиву Й. Нойдерффера від 1538 р. У деяких почерках у книгах канцелярії м. Бродів 1580-х рр. помітним є вплив каліграфії бастарди, розробленої В. Амфіарео в 1550-х рр. У самбірських книгах 1580-х рр. є вплив каліграфії Дж. Палатіно від 1540 р. та каліграфії П. Хамона від 1561 р. Впливи каліграфії М. Скальціні у 1599 р. зафіксовані 1630-х рр. у м. Теребовлі. Різні стилі каліграфії Л. Матро від 1608 р. є у письмі книг канцелярії м. Самбора (1650-і рр.), м. Золочева (1670- і рр.) і м. Сянока (1690-і рр.). Імовірний вплив каліграфії Л. Куріоне від 1598 р. та Дж. Ерколані 1574 р. можна побачити у письмі міських книг м. Рогатина 1680-х рр. Це свідчить про обізнаність місцевих писарів не лише у типах, а й у видах і стилях західноєвропейського письма, через освіту, знайомство з друкованими виданнями, запозиченням практики канцелярського діловодства, їхній участі у культурному житті міст.
В ході аналізу книг вписів вдалося виділити індивідуальні почерки писарів, в яких поєдналася самобутня морфологія письма та відображення впливу певного виду і стилю. Фіксується низка почерків, автори яких конструювали власну графічну візію літер у дусі барокової канцелярески чи бастарди. Найбільше графічних варіацій зазнають літери із нижніми та верхніми виносними, зокрема p, графіка якої часто є ідентифікаційною ознакою індивідуальності почерку. Відповідно до гуманістичних тенденцій зменшувалася вага, округлювалися складові літер та поволі уніфіковувався дукт. Барокова природа ускладнювала графіку розчерками, завитками та петлями.
Під час аналізу ступіню каліграфічності письма зафіксовано всі відомі приклади: недбалий, біглий, регуляризований та каліграфічний, а також мішані (біглий із тяжінням до регуляризованого та регуляризований із тяжінням до каліграфічного). Найбільш охайним і вправним письмом відзначались писарі самбірської канцелярії у XVII ст. Антиподом виступала канцелярія Бабичів, із великою кількістю одноразових вписів, слабовироблених почерків, недбалим і біглим письмом. Для нього характерною графічна простота, переважно без ускладнених розчерків і завитків. У решті канцелярій використовували переважно регуляризований курсив. Можна простежити чіткий зв’язок між рівнем економічного розвитку міста і якістю письма книг його канцелярії, фаховим вишколом задіяних писарів. У більших, заможніших містах (наприклад, мм. Самбір, Броди, Мостиська, Лісько) переважало регуляризоване та менш каліграфічнне письмо, натомість у менших і бідніших (Бабичі, Теребовля, Маркопіль) — бігле і невміле.
Стосовно морфологічних параметрів письма, то можна чітко простежити їхню еволюцію та зміну протягом XVI–XVII ст. Як для малих, так і для великих літер характерними є коливання ваги та модульних пропорцій протягом усього досліджуваного періоду. В XVI ст. літери доволі прямі, кут нахилу вправо виражений слабо. У І пол. XVII ст. правобічний кут нахилу стає чітко вираженим. Характерним явищем є також особливо великий, майже діагональний кут нахилу літер із нижніми виносними, переважно в XVII ст. Літери з виносними мали чітко виражений правобічний нахил, без виносних і з меншим кутом нахилу. Фіксується тенденція до видовжування виносних у XVII ст. Система міжлітерних сполучень із часів італіки залишилася слаборозвиненою та маловипрацьованою, попри цілковитий перехід на барокові канцеляреску та бастарду. Переважно не витримана лінія рядка, по мірі написання спадає донизу, піднімається доверху, плавна хвилевидна і т.д. Рідкісним є явище майже однакових міжсловесних, міжрядкових відстаней та довжини виносних. Це характерно передусім для XVI ст. і лише для каліграфічного чи регуляризованого стилю, який тяжіє до каліграфічного. Протягом XVI ст. міжлітерна відстань становить 2–3 мм, між словами та рядками 2–3 корпуси літер. У XVII ст. відстань між буквами усталюється на 2–3 мм, натомість коливається між словами (від 1 до 4 корпусів) та рядками (2–4 корпуси). Збільшення міжрядкової відстані, зменшення відстані між буквами, видовження виносних у XVII ст. відповідало загальноєвропейським тенденціям розвитку барокової бастарди та канцелярески. Це підтверджує тезу про активну інтегрованість писарів Руського воєводства XVI–XVII ст. у морфологічні процеси латинського письма того часу.
У XVI–XVII ст. у письмі міських канцелярій Руського воєводства зафіксовано такі групи скорочень: 1) сігли; 2) суспенсія; 3) контракція; 4) міксція; 5) спеціальні знаки; 6) священні імена. Проаналізовані скорочення XVI ст. відначаються стабільністю форм і типів скорочень. У середньому скорочується кожне 5–7 слово, що дає можливість говорити про систему брахиграфії як часте і поширене явище. Стабільність специфіки скорочень свідчить про отриману писарями професійну освіту і добре засвоєні правила письма. У XVII ст., як і на центральних польських теренах, скорочення слів у письмі канцелярій Руського воєводства використовувалися переважно на початку, в кінці тексту, в заголовках і датаціях. Позначки скорочення — тільда або дуга (доволі часто не математично лінійна) з каплевидним потовщенням угорі (тестеджіатою), значним потовщенням правої частини корпусу; із незавершеним правим чи лівим кінцем; у вигляді одної чи двох скісних вертикалей. — графікою, типовою для центральних польських канцелярій. Кількість скорочень зменшується і може становити до 10 скорочень на документ.
Під час написання цифр у книгах міських канцелярій Руського воєводства XVI–XVII ст. використовували переважно арабську систему. Для письма цифр було притаманним різноманіття графічних форм загалом та в межах окремих канцелярій зокрема. Дукт цифр (пізньоготичний, готико-гуманістичний та гуманістичний) походив із відповідних типів письма, що писарі використовували в документах. За стилем письма можна виокремити типові для європейського регіону синхронного періоду цифри, (наприклад, 7, 0) та взірці, де наявні локальні писарські особливості (деякі форми 1, 3, 6, 5).
Щодо пунктуації, то вона була доволі однаковою, як для XVI, так і для XVII ст.: на означення переносу слів із рядка в рядок, ставили крапку в кінці речення і скошений вправо, діагональний короткий або видовжений штрих, чи лівосторонню дугу на позначення коми. Крапку також використовували в кінці заголовків документів або між цифрами. У кінці XVII ст. (1680–1690-і рр.) почали писати дефіс (-), звичний у сучасних правописних нормах.
Графіка лігатур була доволі схожою в письмі канцелярій Руського воєводства та в письмі центральних і західних польських канцелярій. Натомість графіка польських носових у канцеляріях Руського воєводства має більше розмаїття графічних форм та еволюціонує впродовж ІІ пол. XVI ст., І та ІІ пол. XVII ст.
У ІІ пол. XVI ст. декорованих літер, ілюстрацій, які супроводжують тест, оздобних елементів не виявлено. У XVII ст. подібні речі використовують лише деякі писарі (вензелі та хрестоподібні фігури — Мостиська, 1620-і рр,; рослинний орнамент — Лісько, 1640-і рр., декор в літерах-ініціалах та великих літерах у заголовках документів — Мостиська, 1690-і рр.).
Ключові слова: Руське воєводство, гуманістична (ренесансна) реформа письма, канцелярія, готико-гуманістичний курсив, італіка, польський постготичний курсив, барокова канцеляреска, барокова бастарда, каліграфічні трактати, писар, почерк.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.