Kronika Powiatu Rohatyńskiego - The Rohatyn County Chronicle

Kronika Powiatu Rohatyńskiego – Хроніка Рогатинського повіту

This page is also available in English.

Vol 1 Nr 1 of Kronika Powiatu Rohatyńskiego

Vol 1 Nr 1 «Kronika Powiatu Rohatyńskiego» із Бібліотеки імені Стефаника у Львові.

У бібліотеці Стефаника в Львові зберігається кілька річників квартальника присвяченого історичним дослідженням за назвою «Kronika Powiatu Rohatyńskiego» («Хроніка Рогатинського повіту»). Журнал друковано у Львові, але редаговано та публіковано його було у Рогатині Францішком Бєсядецьким (Franciszek Biesiadecki), Юзефом Ламбертом (Józef Lambert), а пізніше Мєчиславом Опалеком (Mieczysław Opałek) від 1927 р. до принаймні 1933 р., коли закінчується збірка Стефаника; Через брак коштів відбулася принаймні одна перерва в публікації, що відзначили редактори в подяці Рогатинській міській раді за те, що та надала кошти на продовження видання. Основна увага журналу була присвячена історії Рогатинського повіту, його місцям та людям; У результаті журнал став цінним джерелом історичних знань про Рогатин та навколишні містечка і села.

Алекс Феллер (Alex Feller) під час візиту в 2011 році сфотографував журнал в бібліотеці Стефаника (його номер Ж-III-36306). Зміст журналу охоплює широкий спектр історичних тем дотичних Рогатина та околиць, у більшості з яких детально описано польську та римо-католицьку архітектуру та людей, щоб залучити міжвоєнного читача. Але в першій чверті 1933 р. наведено переписи єврейських жителів Рогатинського повіту від 1765 р. до найновішого перепису 1921 р. Роберт Грущинський (Robert Gruszczynski) переклав цю статтю для Rohatyn District Research Group (RDRG) у 2014 р.; Переклад наведено нижче, а потім йдуть кілька додаткових статей та зауваг з огляду Робертом цього журналу.

The Jewish population of Rohatyn county from the count dated 1765

Євреям у Польщі доводилося платити подушний податок. Спосіб його розрахунку, незважаючи на назву, був не на душу населення, а був певним «одноразовим платежем», який визначила та збирала єврейська громада (кагал). Система виявилася неефективною та не була прибутковою для державної скарбниці. Кагали збирали все більше і більше, але надлишки осідали в кишенях рабинів та інших єврейських старійшин. Щоб збільшити доходи від цього джерела, Варшавський конвокаційний сейм у 1764 р. проголосував за нову систему податкових зборів. Було введено індивідуальний податок у розмірі 2 польських злотих на душу населення, а також створені комітети для початку підрахунку платників у всіх округах. Комітети складалися з 4 осіб: трьох євреїв та одного католицького шляхтича. Після того, як всі євреї були підраховані, комітети повинні були прозвітувати про результати в Ратуші та присягати за точність / достовірність переданих даних. Урядові наглядачі були найняті спеціально для цієї мети. Клятви складалися з усією суворістю і ритуальними фразами. Одну з них подаємо нижче дослівно:

Vol 6 Nr 1 of Kronika Powiatu Rohatyńskiego

Vol 6 Nr 1 «Kronika Powiatu Rohatyńskiego» із Бібліотеки імені Стефаника у Львові. Стр. 2 починається зі статті про єврейське населення Рогатинського повіту.

«Ми, рабин і той, хто відповідає за дільницю, громадяни міста … присягаємо Всевишньому Богові, що ми порахували та написали всіх наявних єврейських людей, що перебували вдома чи поза ним під час підрахунку, від найстарішого до наймолодшого. Ми не брали жодних пожертвувань чи обіцянок про отримання прибутку зараз чи в майбутньому. Тож допоможи нам Боже. І якщо ми порахували неточно чи несправедливо, нехай Господь, що створив трави, небо та повітря, покарає нас. Нехай будемо ми розчавлені цим Богом, котрий врятував 8 осіб на кораблі від Потопу, який спалив пекельним вогнем 5 міст, Содом і Гоморру, який говорив із Мойсеєм у вигляді палаючого куща, який Своїм пальцем вказав заповіді, написані на кам’яних таблицях. І якщо ми брехуни і підготували реєстр несправедливо, нехай Бог, який зіштовхнувся із фараоном на Червоному морі і переніс євреїв на землю повну молока та меду, нехай Він розчавить нас.

І якщо б наш реєстр виявився недостовірним, нехай Бог, той самий, який годував євреїв манною в пустелі, нехай пошле нас прямо в пекло з душею і тілом разом. І якщо б ми були нечесними прямо зараз присягаючи, нехай ми підемо під землю як Датан і Авірон, і будемо прокажені так само, як хвороба перейшла від Наамана до Єссея. І якщо б ми прямо зараз брехали, нехай у нас заберуть право на 10 заповідей, які Бог передав Мойсеєві на горі Синай. Нас слід покарати так само як і всіх, хто порушує присяги, точно так, як описано в П’ятикнижжі. Нехай ми станемо каменями так само, як дружина Лота перетворилася на соляний стовп, нехай хвороба крові ніколи не дозволить нам жити, нехай ми вибухнемо перед очима всіх громадян. Нехай нами оволодіє велика хвороба, нехай ми ніколи не прийдемо до лона Авраама, а наш Бог, нехай назавжди позбавить нас милості та засудить, а дияволи викрадають нас до пекла разом із нашою душею і тілом».

Наймані комісари були зобов’язані писати реєстри та збирати збори. Завдяки цьому ми маємо перші точні підрахунки кількості євреїв, які жили в 1765 р. в кожному маленькому селі Польщі. Громади в межах нинішньої Рогатинської округи у вісімнадцятому столітті належали до Львівського, Галичського та Жидачівського повітів. Публікації результатів підрахунків у цих повітах були підготовлені Бостелом Фердинандом у його книзі «Євреї в округах Львова та Жидачова в 1765», надрукованій у Кракові в 1891 році Академією наук, а також доктором Мар’яном Балабаном у його роботі «Підрахунок євреїв та караїмів в округах Галич, Теребовля і Коломия», надрукована в тому самому видавництві в 1900 р. Кожен, хто хотів би більше дізнатись про конкретні цифри та про всю процедуру, має брати до уваги згадані вище книги.

(Нижче ми подаємо лише цифри, що стосуються нашого округу. Число євреїв, подане у дужках, стосується дітей молодших одного року, які не сплачують подушного податку.)

Рогатин 742 (+55)
Підгороддя 11(+1)
Руда 5(+1)
Кліщівна 8(+1)
Фірлеїв (нині Липівка) 6
Потік 5
Черче 11(+1)
Солонець 5 (+1)
Верболовці 3
Путятінці 6 (+1)
Лучинці 9 (+2)
Бабухів 5
Конюшки 9
Уїзд 2 (+1)
Обельниця 5
Кунашів 4
Зелібови 3 (+1)
Верхня Липиця 3 (+1)
Нижня Липиця 5 (+1)
Свистільники (нині Світанок) 10
Сарникі 7 (+1)
Золочів 12
Данильче 4 (+1)
Чесники 13 (+2)
Лопушня 5
Кутці 4 (+1)
Залип`я 2 (+1)
Псари (нині Приозерне) 2
Долиняни 4
Дегова 4
Підкамінь 117 (+13)
Фрага 4 (+1)
Беньківці 11
Дички 7 (+1)
Заланів 7
Стратин 83 (+12)
Добринів 22 (+4)
Загалом: 1​165 (+104)

Підсумки по іншим кагалам, не розбиті по містах:

Княгиничі 242 (+14)
Стрілища 27 (+2)
Журів 66
Галич 49 (+11)
Тлумач 16 (+1)
Букачівці 327 (+23)
Мартинів 49 (+4)
Рогатин 1165 (+104)
Бурштин 481 (+20)
Більшівці 223 (+12)
Войнилів 5 (+1)
Загальний підсумок 2650 (+ 192)

Отож, у підсумку саме стільки єврейських душ мешкало в районі теперішнього Рогатинського району. Через відсутність будь-якої статистики щодо християнського населення неможливо визначити відсоток євреїв та християн, але у нас є точні дані кінця ХIХ століття, і ось кілька прикладів.

Рогатинська округа:

Рік

Загальна кількість населення

Євреї

%

1880

82 765

12 470

15.1

1890

96 542

14 230

14.7

1900

109 607

13 570

12.4

1910

124 985

13 548

10.8

1921

109 534

8 420

7.7

 

Отже, відсоток євреїв зменшувався. Те ж саме спостерігаємо в містах:

Рогатин

1880

1890

1900

1910

1921

Загальний підсумок

5 110

7 188

7 201

7 664

5 735

Євреї

3 035

3 503

3 217

3 254

2 233

%

59.5

48.4

44.7

42.4

38.9

Більшівці

1880 1890 1900 1910 1921

Загальний підсумок

2 932

3 481

3 938

4 629

2 189

Євреї

1 700

2 058

2 256

2 438

825

%

58

59.1

57.3

52.7

37.7

Бурштин

1880 1890 1900 1910 1921

Загальний підсумок

3 953

4 209

4 438

4 896

3 581

Євреї

2 107

2 174

2 209

2 245

1 341

%

53.3

51.7

49.8

45.8

37.4

 

В кінці ми подаємо імена рабинів, які є в списках:
Рогатин: Іцко Аронович (Icko Aronowicz);
Бурштин: Хершко Носинович (Herszko Nosynowicz) (Хірш: Цві син Натана);
Більшівці: Лейба Мендлович (Leyba Mendlowicz).

Написано о. Бєсядецьким

Привілеї рогатинських євреїв

(Написано сумішшю латини та польської)

Оригінал документа знаходиться в Львівському обласному архіві (Archivum Ziemskiem we Lwowie).

сторінка 7 ~ 8 латина, не перекладена

сторінка 8 ~ 9 польська мова:

Владислав IV, Божою милістю Король Польщі, Великий князь Литовський, Руський, Прусський, Мазовецький, Жмудський, Балтський, спадковий король Шведський, Готський, Вандальський, обраний Великим царем в Москві.

Ми заявляємо всім і кожному з тих, хто повинен бути поінформований, наше бажання як воно наведено нижче у листі. Відповідно до законів Речі Посполитої та її міст та всіх законів, підписаних коронаційним парламентом та Королем, у відповідь на смиренне прохання євреїв Рогатина, цим ми підтверджуємо їх права та привілеї: володіти будинками і земельними ділянками, де Вони живуть, встановлювати синагоги та каплиці, відкривати магазини з їжею та напоями, варити пиво, виробляти мед, дистилювати алкогольні напої, торгувати великою рогатою худобою, як окремими головами так і стадами, а робити все це належить на старому / звичному ринку, і все це без жодних винятків, на рівних правах із іншими громадянами відповідно до колись наданих привілеїв та старих звичаїв / узвичаєнь. Вони також повинні платити податки на основі рівних обов’язків з іншими громадянами. Вони не зобов’язані платити інші податки, але повинні жити відповідно до чинного законодавства. Всі права та привілеї, які євреї мають з минулих часів, підтверджуються цим, якщо вони не суперечать загальному законодавству, і кожен зобов’язаний виконувати ці вимоги, тому що наше бажання – це вічна запорука цих привілеїв. Для підтвердження ми підписали цього листа королівською печаткою:
Варшава, XXVIII березня anno Domini MDCXXXIII, перший рік нашого правління на землях Польщі та Швеції Wladislaus rex. Маркус Скібіцький – секретар

сторінка 9. Латина, не перекладена (тут можна побачити підпис іншого польського короля):
Львів, XXI травня anno Domini MDCLXIII, наше правління у Польщі та Швеції XV, Ioannes Casimirus (Ян Казимир) rex. Секретар – Стефан Ганкєвіч.

сторінка 9. польська мова:

Врешті, іновірці євреї з Рогатина уклінно попросили нас зберегти ярмарку у вівторок, як вона відбувалася з давніх часів. Євреї готові продемонструвати документи на доказ про це. Ми бачимо руйнування та втрати, принесені євреям їх ворогами з інших країн, тому ми прагнемо побачити, як їхня торгівля та їхні прибутки зростають та убезпечуються, ми згодні з тим, щоб зберегти вівторок для ярмаркового дня.

Сторінка 9 ~ 10. Латина, не перекладена (тут можна побачити підпис іншого польського короля):
Краків, XXII листопада anno Domini MCLXIX, Michael rex.

Moses Goldschlag and Salomon Mark

Мойсей Голдшлаг та Соломон Марк

Рогатинські цінні купони

Не так давно, під час Першої світової війни, було надруковано багато паперових ваучерів для заміни реальних грошей та монет. Ми всі їх знаємо. Але навіть у моменти менших історичних переворотів / революцій люди випускали купони. Тут ми подаємо кілька прикладів датованих 1849 р. та випущених у нашому регіоні. Обидва зразки знаходяться у колекції Музею Любомирських у Львові. Менший – з Букачівців, а більший був надрукований в Рогатині. (Купони перекладені з німецької)

Chaim Grauberg

Хаїм Грауберг

3 Kreuzer C.M.III
No III
Нижче підписані заплатять за кожні двадцять таких марок один гульден австрійською банкнотою.
Рогатин, 10 червня 1849 р.
Мойсей Гольдшлаг (Moses Goldschlag) і (власноруч написано) Соломон Марк (Salomon Mark), Сект

Платіжний ордер
Вартість 10 центів монетами
Орендар землі в Букачівцях заплатить за кожні шість цих ордерів один гульден банкнотами Хаїму Граубергу (Chaim Grauberg)

Додаткове резюме до статті

Про заснування міста Рогатин:
Поселення було згадано вперше (1372 ~ 1378), в часи правління Червоною Руссю князя Владислава Опольчика. З невідомих причин поселення було повністю зруйновано, а в 1415 р. воно вдруге було засноване червоноруським землевласником Волочко Пшислужичем (Woloczko Przysluzyc). Він заснував місто на німецькому міському праві на місці, званому Піліповцями, і «пожертвував велику кількість землі». Його син Івашко був переслідуваний за зраду, а в 1432 р. король Владислав Ягайло наказав конфісковувати всю його округу (Рогатин та 14 сіл). Аристократична родина Ходецьких гербу Повала (з Ходеча у Західній Польщі) 24 червня 1433 р. придбала округу (з посеред іншого майна) та розпочала еру розвитку і добробуту, навіть золотих справ майстер відкрив тут свій бізнес (його ім’я Анджей, який мав одного підмайстра на ім’я Станіслав). Район став багатим, а сусіди все більше і більше хотіли володіти ним.

Список інших тем згаданого журналу:
– «трагедія 1509 року», коли молдавський князь Богдан спалив місто та всі села в окрузі
– битва з татарами 1618 року
– битва з більшовиками у 1920 р.
– святкування 10-ї річниці незалежності Другої Польської Республіки
– точні описи католицьких та православних церков, їх архітектура та скарби
– меморіали та пам’ятники в окрузі пов’язані з католицькою релігією
– опис шляхетських родин
– зауваги про інші села в Рогатинській окрузі
– події у польській громаді (пожертви на музей, відвідини важливих осіб)
– святкування Дня Конституції 3 травня

Документи зі Львівської бібліотеки імені Стефаника, отримані доктором Алексом Феллером для Rohatyn District Research Group (RDRG). Переклад з польської на англійську Роберт Грущинський, спеціально для RDRG.

Переклад Вікторія Сергієнко.