Дмитро Тась
Дмитро Тась | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | Дмитро Михайлович Могилянський | |||
Псевдонім | Дмитро Тась | |||
Народився |
28 січня 1901 Чернігів, Російська імперія | |||
Помер |
28 лютого 1938 (37 років) Бутовський полігон, Дрожжино, Ленінський район[d], Московська область, РРФСР, СРСР | |||
Громадянство | Російська імперія, УНР, УССР, СССР | |||
Діяльність | поет, прозаїк | |||
Мова творів | українська | |||
Роки активності | 1919–1937 | |||
Жанр | вірш, оповідання | |||
Magnum opus | «Ведмеді танцюють», «Сад», поема «Аглая» | |||
| ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Дмитро́ Та́сь (справжнє ім'я Могиля́нський Дмитро́ Миха́йлович; 28 січня 1901, Чернігів — 28 лютого 1938, Московська область?) — український письменник, поет-неосимволіст, журналіст та перекладач доби розстріляного відродження. Син письменника Михайла Могилянського, брат поетки Ладі Могилянської. Жертва сталінського терору.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився у Чернігові в родині шляхтичів Русобтовських-Могилянських. Закінчив Чернігівську гімназію, потім Чернігівський педагогічний інститут.
Від 1925 року жив у Києві, 1930 року переїхав до Харкова. Працював журналістом у газетах і журналах «Пролетарська правда», «Знання», «Піонерія», «Соціялістична Харківщина».
Заарештований НКВС 28 січня 1938 року. 25 лютого засуджений до розстрілу. Страчений у в'язниці 28 лютого 1938 року, ймовірно в Московській області. Реабілітований 14 березня 1958 року.[1]
Творчість[ред. | ред. код]
Поет, прозаїк. Дебютував 1918 року на сторінках чернігівської земської газети.
Твори вміщено у збірниках «Голод» (Чернігів, 1919), «Квартали» (Харків, 1924). Вірші і оповідання друковано в журналах «Глобус», «Життя і революція», «Нова громада» (усі — Київ), «Всесвіт», «Кіно», «Літературний ярмарок», «Червоний шлях» (усі — Харків), «Селянське життя» (Чернігів), газетах «Література, наука, мистецтво» (Харків), «Кооперація голодаючим», «Чернігівська земська газета», «Чернігівщина», ін.
Перекладав українською мовою твори Антона Чехова.
Підготував збірку віршів «Чорний парус», яка так і не побачила світ.
Лірика Тася відзначається досконалістю форми. Критик Яків Савченко вважав його разом із Дмитром Фальківським представниками неосимволізму в українській літературі.
Видання[ред. | ред. код]
- Ведмеді танцюють: оповідання. — К.: Маса, 1927. [Архівовано 13 листопада 2017 у Wayback Machine.]
- Сад. — К.: Маса, 1930.
Родина[ред. | ред. код]
- Син — Ярема. Народився у Чернігові в 1924 році. У 1941 році загинув у боях під Москвою.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Дмитро Михайлович Тась (Могилянський) (1901–1938) (укр.). ЦДАМЛМ України. 21 жовтня 2022. Процитовано 8 червня 2023.
Література[ред. | ред. код]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Крижанівський Степан. Поет урбаністичних мотивів // Поезія. — 1986. — Вип. 1. — С. 164—165.
- Шевчук Валерій. Могилянські: забута письменницька родина України // Україна. — 1988. — № 27. — С. 8–9.
- П'ядик Юрій. Могилянські // Зона. — 2004. — Вип.18. — С. 187—194.
- Екзотичний експресіонізм Дмитра Тася // Історико-літературний журнал. — 2010. — № 18. — С. 535—540. [Архівовано 22 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Кузнєцова Тетяна. Гідний нащадок славного українського роду (до 115-річчя з дня народження Дмитра Тася) // Чернігівський літературно-меморіальний музей-заповідник М.Коцюбинського [Архівовано 15 листопада 2016 у Wayback Machine.]
Посилання[ред. | ред. код]
- «§ Мажори 20-х років: красиві двадцятилітні» [Архівовано 4 листопада 2019 у Wayback Machine.]. Ярина ЦИМБАЛ. «Хроніки Любарта»
|
- Народились 28 січня
- Народились 1901
- Уродженці Чернігова
- Померли 28 лютого
- Померли 1938
- Розстріляні і поховані на Бутовському полігоні
- Українські поети
- Українські прозаїки
- Розстріляне відродження
- Репресовані українські письменники
- Члени літературного об'єднання «Ланка»-МАРС
- Страчені письменники
- Українські перекладачі
- Українські журналісти
- Журналісти Чернігова
- Поети-символісти