Пелех Володимир Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пелех Володимир Григорович
Народився 12 червня 1939(1939-06-12)
Жогатин, Гміна Бірча, Перемишльський повіт, Львівське воєводство, Польська Республіка
Помер 11 грудня 2006(2006-12-11) (67 років)
Чернівці, Україна
Діяльність журналіст
Alma mater ЛНУ ім. І. Франка
Нагороди
Заслужений журналіст України

Пелех Володимир Григорович (нар. 12 червня 1939, Жогатин Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства, Польща — пом. 11 грудня 2006, Чернівці) — Заслужений журналіст України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Володимир Пелех віддав журналістиці майже пів-віку. Народився він на Лемківщині, у Польщі. У 1947 році був депортований на Україну в село Зубів Теребовлянського району Тернопільської області. Фах журналіста здобув у Львівському державному університеті імені Івана Франка. В пресі — з 1962 року. Пройшов шлях від літературного працівника до редактора обласної газети «Радянська Буковина», а згодом став власним кореспондентом Українського Національного інформаційного агентства «Укрінформ» (ТАСС-РАТАУ) у Чернівецькій області.

Публікації[ред. | ред. код]

З-під пера журналіста вийшли сотні матеріалів на теми, актуальні як для нашого регіону, так і загальноукраїнського масштабу. Його інформаційні повідомлення з Буковини протягом десятків років прославляли Чернівці і весь наш край далеко за межами держави. Його політична позиція — на відстоювання української незалежної демократичної держави — була відома багатьом читачам. Лауреат премії імені Ярослава Галана та володар призу «Золоте перо». 1999 року отримав звання «Заслужений журналіст України». Автор публіцистичних книг «Буковина — край космічний» (1998), «Під тягарем подвійної моралі» (2006) та посмертної «Журналістика: Крізь розум і серце» (2009).

Володимир Григорович Пелех — віртуоз українського слова. Він уміє так його взяти в руки, так зважити спершу в серці, пропустити через душу, а потім так до ладу припасувати на папері, що слово його, уже читане людьми, здатне викликати цілу гаму почуттів: і радість, і втіху, і захоплення, і сміх, і сум, і гнів, а чи розчарування. Володимир Пелех — пресовий факір того рівня, котрий здатен формувати саму суспільну думку. Інша річ, що формувати стало важче, не дають. (Леонід Ісаченко, газета «Свобода слова», 2001 рік)

З автобіографії[ред. | ред. код]

Я, Пелех Володимир Григорович, народився 12 червня 1939 року в селі Жогатин, Бірчанського повіту, Перемишлянського воєводства. Восени 1945 року разом з батьками переїхав на постійне проживання в Радянський Союз, в село Зубів, Теребовлянського району Тернопільської області. Після закінчення Різдвянської семирічної школи у 1953 році вступив до Теребовлянського технікуму підготовки культурно-освітніх працівників, закінчив його в 1956 році і за комсомольською путівкою поїхав на будівництво шахти в Донбас. Працював малярем в селищі Черешневому Ворошиловградської області, робітником Ворошиловградського заводу шахтного машинобудування. У січні 1958 року повернувся до батьків, влаштувався лінійним робітником у Тернопільське будівельно-монтажне управління по радіофікації. Згодом виїхав у Казахстан, де працював малярем Кайран-Кульського будуправління. Звідси наприкінці 1958 року був призваний в ряди Радянської Армії і звільнений в запас в листопаді 1961 року. В лютому 1962 року був прийнятий літпрацівником в Микулинецьку районну газету «Ленінський клич», а через чотири місяці, після реорганізації районів переведений в Теребовлянську районну газету За комуністичну працю". Вступив на навчання на факультет журналістики Львівського державного університету. З грудня 1964 по квітень 1965 року працював власним кореспондентом газети ЦК ВЛКСМ «Комсомольське плем'я» по Тернопільській області. Після утворення нових районів у квітні 1965 року був направлений у Козівську районну газету, де працював завідувачем відділу партійного життя. В липні 1967 року за власним бажанням переїхав на Буковину. Працював завідувачем відділу Новоселицької районної газети, заступником редактора Глибоцької районної газети, а в 1970 призначений редактором цієї ж газети. В 1971 році переведений в Чернівецьку обласну газету «Радянська Буковина» на посаду завідувача відділу партійного життя, а з 1973 року працюю заступником редактора і завідувачем відділу ідеології цієї ж газети. За роботу в галузі журналістики відзначений Ленінською ювілейною медаллю і медаллю «За трудову доблесть», удостоєний Республіканської премії ім.. Ярослава Галана… Мої батьки: Пелех Григорій Васильович, 1901 року народження, колгоспник, помер у 1970 році. Мати — Пелех Ганна Михайлівна, 1904 року народження, колгоспна пенсіонерка, сестра — Пелех Ярослава Григорівна 1932 року народження, працює в буряко-сіючій ланці колгоспу «Червоний прапор» села Зубів Теребовлянського району Тернопільської області. Маю дружину — Пелех Марію Максимівну, 1947 року народження та двох синів — Сергія (1968 р.н.) та Вадима (1974 р.н.)…

Джерела[ред. | ред. код]

  • Пелех Володимир Григорович // Засоби масової інформації Чернівецької області: довідник / Чернівецька обласна організація Спілки журналістів України. — Чернівці, 1996. — С. 65.
  • Пелех Володимир Григорович // Інформаційний простір Буковини. — Чернівці: Видавництво «Букрек», 2004. — С. 159. — ISBN 966-8500-17-2.
  • Гусар Ю. Остання сповідь Володимира Пелеха / Юхим Гусар // Буковина. — 2007. — 13 червня (№ 44). — С. 13.
  • Гусар Ю. Чесна сповідь Володимира Пелеха / Юхим Гусар // Вечірні Чернівці. — 2007. — 14 червня (№ 25). — С. 5.
  • Гусар Ю. Двічі володар «Золотого пера» [про Володимира Пелеха] / Юхим Гусар // Буковинське віче (газета)|Буковинське віче]]. — 2014. — 5 червня (№ 23). — С. 2.
  • Гусар Ю. Серцем і розумом любив життя [12 червня виповнилось би 75 років двічі лауреату «Золотого пера», заслуженому журналісту України Володимиру Пелеху] /Юхим Гусар // Свобода слова (газета). — 2014. — 13 червня (ч. 24). — С. 18.
  • Максимець М. Вклонімося його таланту, великому серцю [про Володимира Пелеха] / Микола Максимець // Ва-Банк. — 2007. — 13 грудня (№ 49). — С. 3.
  • Пелехи святкують: до 65-річчя заслуженого журналіста України Володимира Пелеха // Молодий буковинець. — 2004. — 19 червня (№ 67). — С. 3.
  • Шупеня О. Сповідь знаного журналіста [презентація останньої книги В.Пелеха] // Погляд. — 2007. — 15 червня (№ 43). — С. 4.
  • 12 червня — 70 років від дня народження журналіста Володимира Пелеха (1939—2006) // Пам'ятаймо! (Знаменні та пам'ятні дати Буковини в 2009 році: біблографічний покажчик / [авт.-уклад. О. О. Гаврилюк, Ю. В. Боганюк, науковий консультант Ю. С. Гусар, редактор М. М. Довгань]. — Чернівці: Книги-ХХІ, 2008. — С. 154—155. — ISBN 978-966-2147-42-2.
  • Володимир Григорович Пелех — некролог // Буковина. — 2006. — 13 грудня (№ 96). — С. 4;
  • Свобода слова. — 2006. — 14 грудня (ч. 49). — С. 7.