Який мобільний пристрій обрати для читання?

Взятись за написання цієї статті мене спонукав один з українських книголюбів, - Bobua Beans, - який дещо знітив мене своїм запитанням, що звучало приблизно так: "Який мобільний телефон обрати для того, щоб на ньому було зручно читати книги в електронному форматі?"

Отже, даний коротенький огляд буде присвячено основним відмінностям програм для мобільних пристроїв, які спеціально призначені для читання текстів з екрану, а також технічним особливостям самих мобільних пристроїв. Програми для читання електронних текстів зазвичай називають ще читалками (readers). Тут і далі під читалками розуміються такі програми, які дозволяють відкривати найпопулярніші типи файлів у яких найбільше розповсюджують електронні тексти.

Одразу зауважу, що тут не буде розглянуто пристрої, які спеціально призначені для читання книг (напр., lBook® eReader), бо вони малофункціональні й доволі дорогі. Найбільша причина, яка спонукає не заглядатись на подібні пристрої - крім читання книг з ними мало що можна робити. Враховуючи їхню ціну - це марна трата грошей. Так само не розглядатимуться "менші брати" ПК - ноутбуки, субноутбуки (мініноутбуки), tablet PC - ці пристрої досить великі у розмірах і тому не забезпечують можливості читання будь-де (у транспорті, ліжку, на природі та догори ногами, що є підвидом читання в громадському транспорті :).

На даний момент основним критерієм для вибору мобільного пристрою (не лише телефону, але й смартфону, комунікатора чи КПК) є те, які програми для читання книг працюватимуть на ньому і чи буде робота з цими програмами зручною для читача. У даній статті розглядатимуться лише найпопулярніші платформи пристроїв, які буде умовно поділено на операційні системи Windows Mobile (Pocket PC, MS Smartphone), ОС Palm, ОС Symbian та інші ОС.

До розряду інших ОС відносяться мобільні телефони різних виробників, які мають дуже багато суттєвих відмінностей, але які поєднує в одну категорію одна спільна і суттєва для читання книг риса - підтримка мобільної технології Java (J2ME - Java 2 Mobile Edition), що дозволяє використовувати на різних телефонах майже однакові т.зв. Java-читалки. Докладніше про мобільні телефони йтиметься у окремому розділі.

По відношенню до читалок та пристроїв доцільно використовувати такі основні критерії, що роблять читання літератури приємним заняттям:
1. Доступ до файлової системи пристрою.
2. Підтримка кодових сторінок (кодувань) та шрифтів.
3. Екран.
4. Система закладок та збереження цитат.
5. Сумісне використання читалки з ін. функціями пристрою (багатозадачність).
6. Інші корисні ф-ції (поворот екрану, завантаження текстів з е-бібліотек тощо).
 
 

Найпопулярніші читалки

Для Windows Mobile на даний момент є дві потужних програми для читання текстів - це HaaliReader та AlReader (WinMobile 2002+).

Для Symbian (Series 60 або S60) (Nokia 3650, 6600, 7650 та ін.; Siemens SX1) - це QReader та ReadM.

Для ОС Palm - PalmFiction (PalmOS 3.5+).

Для Java (J2ME) - це ReadManiac (для усіх моделей), TequilaCat Book Reader (для усіх моделей), MicroReader (для Siemens).

Для ОС Linux (Motorola ROKR E2, ROKR E6, A780, A1200, E680) радять використовувати ReadManiac.

Існує ще Mobipocket eBook Reader, який має версії під PalmOS, Windows Mobile, Palm, Symbian (Series60, UIQ, Series80, Series90), BlackBerry. На жаль, про нього докладніше нічого невідомо.
 
 

Доступ до файлової системи пристрою

Доступ до файлової системи телефону - це, без жодних перебільшень, ключове питання для книголюба, який читає з екрану мобільного пристрою, бо від цього прямо чи опосередковано залежить те, наскільки легко та зручно Вам буде користуватися своїм пристроєм як "пересувною читальнею".

Доступ до файлової системи повністю присутній у читалках для ОС Windows Mobile, Symbian та Palm. На інших мобільних пристроях, а саме на мобільних телефонах, це дуже болюче питання, оскільки відсутність доступу до файлової системи заставляє витрачати додатковий час на підготовку тексту до читання на телефоні.

Доступ до файлової системи з мідлету (J2ME-програми) дає одну основну перевагу - один раз встановивши мідлет у подальшому Вам доведеться записувати у телефон лише файли з текстами книг (як правило це *.txt).

У випадку, якщо Ваш телефон не дає мідлету доступу до файлової системи телефону, тоді є інший, менш зручний, варіант - створювати у спеціальній програмі мідлети, які містять текст книги у собі. Хоча у такому випадку бувають ще й додаткові обмеження. Наприклад, багато моделей телефонів мають обмеження на розмір мідлету. Наприклад, на Nokia 3105 розмір мідлету (JAR-файлу) не повинен перевищувати 64 КБ. Отже, якщо Ви захочете почитати на цій моделі телефону, тоді доведеться на комп'ютері створити і встановити у телефон мідлет-книгу розміром до 64 КБ, а якщо текст не вміщається у відведені 64 КБ, тоді потрібно буде створити декілька таких мідлетів-книг (оригінальний текст автоматично розділяється на частини по 64 КБ на JAR-файл) і всі їх встановити на телефон. Погодьтеся, це далеко не найкращий варіант, бо вимагає додаткового часу та наявність комп'ютера під рукою.

Доступ до файлової системи дають такі моделі телефонів (список станом на 06.2006 р.):
JSR-75 API є в телефонах:
· Nokia 6230i, 6235, 6235i, 6255, 7270 ,3152, 3155, 3155i, 5140i, 6030, 6101, 6102, 6111, 6152, 6155, 6155i, 6265, 6265i, 6270, 6630, 6280, 6680, 6681, 6682, 6822, 8800, 8801, 9300, 9500, N70, N72, N90;
· SonyErricsson W800i, W800c, K750i, K750c, K600i, K600c, D750i ,Z520i, Z520a, Z520c, S600c, S600c, W600, K608i, V600;
· Siemens S75, SL75, SXG75.
· Benq-Siemens E71, EL71.
· Motorola E398 (ROKR), E790
Siemens (Siemens File API) є в телефонах:
· Siemens SL45i, M50, C55, S55, M55, C60, MC60, CF62, серія x65, серія x75 (практично усі Siemens з підтримкою J2ME).
Motorola FileAccess API є в телефонах:
· Motorola C380, C650, E398 (залежить від прошивки), V620, V635.

Докладніше про особливості доступу до файлової системи можна дізнатись на цій сторінці.

Підтримка кодових сторінок та шрифтів

Для зберігання текстів українцями найчастіше використовуються такі кодові сторінки (кодування): KOI8-U, cp1251 (win1251), UTF-8, Unicode. Найпоширенішим на даний момент кодуванням, звичайно ж, є cp1251 (win1251, Кирилиця Windows).

Підтримка цих кодувань реалізована у всіх програмах для ОС Windows Mobile, Symbian та Palm. Єдине застереження - KOI8-U у деяких програмах може бути представлена в урізаному варіанті - KOI8-R. Підтримка різних кодувань дає суттєву перевагу - перед читанням не потрібно змінювати кодування файлу на комп'ютері. Крім того, Unicode та UTF-8 дозволяють читати тексти у яких одночасно присутні кілька різних мов (напр., українська, німецька та грецька).

У J2ME мідлетах на даний момент представлена підтримка лише найбільш поширених на даний момент кодувань cp1251 та KOI8-U. При тому KOI8-U підтримується лише у ReadManiac. Крім того, є ще одне обмеження, яке пов'язане з кодуваннями у ReadManiac - набір кодувань залежить від мови інтерфейсу мідлета. Підтримку Unicode та UTF-8 у подальших версія обіцяють додати у TequilaCat Book Reader.

З кодуваннями також тісно пов'язані шрифти. Якщо на ОС Windows Mobile, Symbian та Palm проблем зі шрифтами практично немає, бо використовуються шрифти ОС, які містять усі або переважну більшість відомих символів, то на мобільних телефонах шрифти часто псують нерви читачам. Тут проблема полягає у тому, що в шрифтах телефонів часто відсутні деякі літери (напр., українська "Ґґ"). Крім того, шрифти телефонів дуже часто малопридатні для читання. В такому випадку використовують додаткові/власні шрифти (custom fonts), що досить ефективно вирішує проблему.

Екран

Екран - це одна з найважливіших сторін, які слід вивчити при виборі пристрою для читання текстів.

Справа в тому, що найчастіше у специфікаціях мобільних пристроїв (особливо мобільних телефонів) вказують не фізичні розміри екрану (його діагональ), а роздільну здатність (напр., 320х240). Тут варто звернути увагу на те, що роздільна здатність та фізичні розміри екрану можуть дуже сильно відрізнятись на різних пристроях. Так, наприклад, телефон SonyEricsson K790i має роздільну здатність 320х240, а фізичний розмір екрану ~2" (біля двох дюймів), в той же час комунікатор Qtek S200 при такій же роздільній здатності має екран з діагоналлю 2,8". Хитрість полягає у тому, що на Qtek S200 просто більший розмір пікселя (одиниці відображення екрану). Звичайно, на екрані більшої діагоналі читати буде комфортніше.

Інший важливий фактор - властивості екрану. Про банальні речі на кшталт наявності підсвітки екрану тут не йдеться, бо вона зараз є на будь-якому пристрої. З цієї точки зору в екрані можна виділити один важливий фактор - реакція екрану на сонячне світло, а точніше на попадання сонячного проміння на екран.

Монохромні ("чорно-білі") екрани під впливом прямого сонячного проміння (та ін. зовнішнього освітлення) дозволяють читати текст з повністю вимкненою підсвіткою. Натомість, щоб комфортно читати на кольорових екранах, як правило, потрібно збільшити яскравість підсвітки. Погані ж кольорові екрани взагалі роблять "читання під сонцем" справою малоприємною для читацьких очей.

Стосовно геометрії самого екрану, то, мабуть, найвдалішим вибором буте не квадратний, а прямокутний екран ("хмарочос"). На мою думку, такий екран є зручним для роботи з пристроєм і, в той же час, для зручнішого читання текст на екрані можна повернути на 90°.

Мабуть, найкращим вибором був би телефон з стандартним TFT-дисплеєм, що відображає 262144 (262k) кольорів. Роздільна здатність - не менше 132х176. Діагональ - не менше 2" (5 сантиметрів). 

Система закладок та к-сть закладок

Система закладок, власне, є найважливішим фактором, який відрізняє програми для перегляду різноманітних файлів, що містять текст, від читалок, які призначені саме для читання тексту. Хоча система закладок є у будь-якій більш-менш пристойній програмі-читалці для будь-якого пристрою, проте варто окремо зазначити про зручність реалізації закладок у деяких програмах. З цього приводу можна сказати лише три речі. По-перше, хороша програма для читання тексту повинна завжди запам'ятовувати позицію на якій було припинено читання тексту й закрито програму, а також наступного разу програма повинна відкривати текст саме у тому місці, на якому зупинився читач. По-друге та по-третє, зручність системи закладок можна також оцінити за кількістю закладок, які можуть бути додані та за тим, чи можна перейменувати закладку.

Не менш корисною функцією є збереження цитат, коли при читанні тексту можна зберегти цитату певного обсягу в окремий текстовий файл.

Функції безмежної кількості закладок та збереження цитат напряму залежать від доступу до файлової системи телефону та можливості виділення/редагування тексту просто в читалці. Такими можливостями точно володіють AlReader та MicroReader.

Сумісне використання читалки з ін. функціями пристрою (багатозадачність)

Сумісне використання програми-читалки одночасно з іншими функціями та програмами пристрою в першу чергу залежить від можливостей самого пристрою. Це корисно тим, що для, наприклад, здійснення дзвінка не потрібно виходити з читалки, а потім повторно її запускати, що забирає певний час. Так, наприклад, на пристроях Windows Mobile 5 багатозадачність повністю підтримується, достатньо лише встановити програму - менеджер процесів системи. Якщо не помиляюсь, то на Symbian Series 60 також підтримується багатозадачність, але докладніше про це розповісти не маю змоги, оскільки сам ніколи не користувався телефонами на цій ОС. Стосовно інших телефонів, то є досить багато моделей, які підтримують згортання Java-мідлетів у тло. Зокрема SonyEricsson K790i дозволяє запускати одночасно більше десятка мідлетів і перемикатись між ними. На телефонах Siemens x65-x75 (65-75 серії) багатозадачність реалізується встановленням у телефон сторонніх латок (зокрема ElfPack).

Інші корисні функції

До інших корисних функцій функцій можна віднести наступні:

1. Поворот екрану. Повертати текст на екрані на 90°, 180° та 270° дозволяють усі читалки для ОС Windows Mobile, Symbian та Palm. На мобільних телефонах повертати зображення на екрані можна лише якщо телефон підтримує профіль/специфікацію Java MIDP 2.0. Функціональність повороту зображення на екрані дуже зручна для телефонів з неквадратними екранами.

2. Завантаження текстів з е-бібліотек. Тексти з е-бібліотек можна завантажувати різними способами. Наприклад, MicroReader має функціональність, яка дозволяє використовувати сформований спеціальним чином файл-каталог index.txt, за посередництвом якого можна зручно завантажувати тексти просто з сервера е-бібліотеки. ReadManiac натомість дозволяє шукати тексти у е-бібліотеках lib.ru та aldebaran.ru й завантажувати їх у форматі *.txt. AlReader 2 сприймає веб-посилання HTML-файлах і завантажує тексти за допомогою типового оглядача (напр., Internet Explorer Mobile) або, якщо формат підтримується оглядачем, просто відкриває сторінку в оглядачі.
З іншого боку, мідлет-оглядач Opera Mini mod дозволяє завантажувати на пристрій з інтернету будь-які типи файлів.
Але тут, знову ж, важливу роль грає доступ до файлової системи, бо без нього текст неможливо зберегти у пристрої.

3. Зберігання. Для зберігання електронних текстів найкраще мати великий об'єм вмонтованої у пристрій пам'яті або ж підтримку пристроєм карт розширення пам'яті (SD, MMC тощо). Хоч зазвичай тексти займають небагато місця, але більший об'єм вільної пам'яті дозволяє носити в кишені більше текстів, навіть сформувати собі електронну бібліотеку.

4. Комунікаційні можливості. До комунікаційних можливостей я б відніс все, що дозволяє Вашому пристрою з'єднуватись з іншими пристроями/службами для обміну файлами (точніше книгами :) - це інфрачервоний порт (ІЧ, IrDA), Bluetooth, Wi-Fi, кабель (data cabel), GPRS/EDGE та 3G.
Наявність повноцінного ІЧ та Bluetooth дозволяє обмінюватись файлами з мобільними пристроями та комп'ютерами (в т.ч. власним ПК) без будь-яких проблем. Єдине застереження - ІЧ та Bluetooth повинні бути справді повноцінними, бо деякі моделі телефонів мають ці модулі або лише для обміну певними типами даних, або лише для під'єднання бездротової гарнітури, або лише для обміну даними лише з певними моделями телефонів.
Наявність Wi-Fi - це більше перспектива на майбітнє, ніж вимога сучасності, бо Wi-Fi ще не настільки поширений в Україні.
Кабель (data cable) - один з найзручніших способів з'єднання пристрою з ПК. Заразом дозволяє виконувати з телефоном інші операції, не лише обмін файлами. Я б радив обирати модель з входом (гніздом) для кабелів miniUSB (точніше USB-miniUSB) - найуніверсальніший варіант.
GPRS/EDGE та 3G знадобиться тим, хто завантажує книги з Інтернету. Коментарі зайві.

5. Формати. Щодо форматів, які підтримує той чи інший пристрій, то тут майже залежить від конкретної програми-читалки. Хоча велику роль відіграє також потужність пристрою, бо малопотужні (слабкий процесор, мало оперативної пам'яті) пристрої з об'єктивних причин не зможуть повноцінно відображати складні формати на кшталт DOC, RTF, FB2 тощо. Передовсім я б радив звернути увагу на підтримку читалкою/пристроєм таких форматів (в порядку пріоритетності): TXT, ZIP, DOC, RTF, HTML, FB2.

6. Енергоспоживання. Тривалість "життя" мобільного телефону при постійному читанні складає близько 30-40% від тривалості "життя" телефону в стані очікування (бездіяльності). Для КПК це складає близько 12-16 годин. Хоча на енергоспоживання найбільше впливає яскравість підсвітки екрану, тому розбіжності можуть бути доволі значними.

Остаточний вибір

Ваш остаточний вибір найбільше залежатиме від Вашого ж таки бачення того, яким повинен бути пристрій - з великим екраном, маленький розміром, якнайбільший екран і якнайменший розмір, велика "позачитацька" функціональність тощо. Вимогам великого екрану найкраще відповідає КПК (не комунікатори) - екрани у певних моделях трапляються просто величезні. Маленькими розмірами пристрою можуть похвалитись мобільні телефони та смартфони (Symbian, MS Smartphone). Співвідношення якнайбільший екран і якнайменший розмір пристрою найчастіше дотримуються безклавіатурні (немає фізичних цифрових клавіш) комунікатори та КПК. Найбільшу "позачитацьку" функціональність дають, мабуть, комунікатори з модулем GPS, КПК та смартфони.

Трохи менше важить ціна. За 100-200$ можна купити мобільний телефон середнього класу останнього року випуску або ж підстаркуватий (не останньої моделі) КПК з великим і досить добрим екраном.

Про мене, то я б порадив пильніше придивитися до смартфонів, комунікаторів або КПК на базі Windows Mobile. Великий екран і досить невеликий розмір (вміщається у долоні) дозволяє комфортно читати при будь-яких умовах. Додавши до цього ще стрімкий розвиток читалки AlReader в сумі отримаємо найуніверсальніший пристрій для читання, а на додачу матимемо ще багато "побічної" функціональнсоті. Вагання викликає лише одне - ціна таких пристроїв.

Хоча... наразі ще недосліджено питання з читалками під ОС Palm.

Отже, думати є над чим...

Якщо Ви маєте якісь доповнення, зауваження чи запитання стосовно цієї статті - пишіть автору.

© Віталій Стопчанський
Написано: 27.08.2007
Оновлено: 10.09.2007