|
| Написано: |
2019 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Додав: |
balik2
|
|
| Твір додано: |
18.11.2019 |
|
| Твір змінено: |
18.11.2019 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(1.1 МБ)
|
|
| Опис: |
Зінкевич Т. С. Християнська релігія і церква як чинник державотворення
в Київській Русі. ‒ Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за
спеціальністю 07.00.01 ‒ історія України. ‒ Східноєвропейський
національний університет імені Лесі Українки, Луцьк, 2019.
У дисертаційній роботі на основі міжгалузевого підходу та аналізу
широкого кола історичних першоджерел проведене комплексне дослідження
передумов та джерел формування християнської державницької ідеології,
витоків ідей громадянської релігії у давньоруському християнстві, розкрито
питання участі Церкви в державно-політичних процесах та у розбудові
духовних та культурних підвалин Київської Русі.
Основу джерельної бази дослідження склали давньоруські літописи та
пам’ятки літератури. Головними літописними та літературними
першоджерелами, які акумулюють найбільший інформативний потенціал для
розкриття теми є «Повість минулих літ» літописця Нестора, Київський
літопис та «Слово про закон і благодать» митрополита Іларіона. Як джерела
також були використані окремі актові матеріалами руського та візантійського
походження, серед яких варто виділити княжі устави давньоруської доби,
збірки візантійського та руського церковного права. Як специфічне джерело
використано книги Святого Письма.
Міжгалузевий характер дослідження зумовив потребу застосування як
загальнонаукових, так і спеціальних методів: аналізу та синтезу, індукції та
дедукції, соціологічного, історико-типологічного, історико-генетичного,
ретроспективного, хронологічного та інших, що дає змогу забезпечити
об’єктивність та наукову достовірність отриманих результатів.
У процесі історіографічного аналізу проблеми встановлено, що
комплексного дослідження, у якому християнська віра і Церква розглядалися
б як чинник давньоруського державотворення наразі не існує і лише в
поодиноких працях розкрито окремі аспекти державотворчої діяльності 3
християнської церкви та духовенства, що актуалізує тему даної дисертаційної
роботи.
З’ясовано, що запровадження християнства на Русі було цілком
закономірним кроком, адже у другій половині Х ст. стала очевидною
неспроможність слов’янського язичництва реагувати на суспільні зміни,
викликані розвитком феодальних відносин та початком державотворчого
процесу у східних слов’ян. Формування давньоруської державності
потребувало зміцнення та ідеологічного обґрунтування великокнязівської
влади, етнічної та політичної консолідації суспільства, включення
східнослов’янських земель в орбіту європейської християнської цивілізації.
Прийняття Володимиром Великим християнства та поширення його як
державної релігії насамперед було зумовлене потребами державного
будівництва.
Обґрунтовано положення, що процес формування християнської
державницької ідеології в Київській Русі був детермінований умовами її
соціально-економічного, суспільно-політичного та культурного розвитку. В
основу цієї ідеології було покладено християнське віровчення, а основними
засобами поширення стали церква та давньоруська суспільно-політична
думка. Святе Письмо визначало статус правителя і влади в цілому,
встановлювало основні засади суспільної моралі та правила людського
співжиття. Церква через свою культову та культурно-просвітницьку
діяльність не лише доносила до людей слово боже, а й вчила поважати владу,
піклуватися про свою державу. У творах представників передової суспільно-
політичної думки Київської Русі обґрунтовувалися законність встановлення
князівської влади, необхідність побудови самостійної держави,
рівноправність Русі з іншими державами.
Доведено наявність у давньоруському християнстві ідей та рис
громадянської релігії, серед яких варто виділити наступні: руською землею
одвічно опікувався Бог і сходження на неї Благодаті у вигляді хрещення
свідчить про те, що вона є святою; Руська земля виступає у триєдиній суті як 4
територія, народ і держава; руська державність має сакральний характер;
Київ – головне місто святої Русі, центр православного світу, подібний
Константинополю. Це знайшло відображення у видатних пам’ятках
давньоруського письменства «Слово про закон і благодать» митрополита
Іларіона та «Повість минулих літ» літописця Нестора.
Розкрито основні складові процесу давньоруського державотворення і
встановлено, що християнська церква в Київській Русі була причетною до
нього. Поряд з державною владою Руська Православна Церква виступала
основним провідником християнської державницької ідеології, сприяла
формуванню етнічної та державної ідентичності населення, утвердженню
нових світоглядних засад та моральних норм у повсякденному житті
давньоруського суспільства. Підкреслено роль Церкви у формуванні системи
законодавства та судочинства Київської Русі. Відзначено, що представники
вищого духовенства брали активну роль у суспільно-політичному житті
Давньоруської держави. Наведено приклади участі митрополитів, ігуменів та
єпископів у державно-політичних справах, вказано, що вони взяли на себе
функцію миротворців під час князівських усобиць, послідовно відстоювали
ідею державної єдності Русі.
Відзначено роль Церкви у розбудові давньоруської культури, особливо в
організації та розвитку шкільної справи. Священики, дяки та ченці
поширювали початкову освіту серед усіх верств населення, тому церкви і
монастирі у ті часи дійсно стали осередками народного виховання і освіти.
Вихідці з духовенства також були науковцями і зробили вагомий внесок у
розвиток філософії, теології, історії, медицини та інших наук. Монастирі
Київської Русі були своєрідними академіями, у яких працювали такі видатні
вчені, як Іларіон, Никон, Нестор, Теодосій та багатьох інших.
Проаналізовано давньоруську літературу, яка розвивалась під впливом
християнства, оскільки перекладне письменництво в ній було представлене
переважно творами релігійного змісту, а саме Євангелією, Апостолом,
Псалтирем, Часословом, Октоїхом, Мінеєю, Тріоддю та ін. В оригінальній 5
літературній творчості виокремлювалися такі жанри як повчання, житія,
паломницькі твори, ораторсько-проповідницька проза тощо. Їхніми творцями
у переважній більшості були церковно-релігійні діячі.
Висвітлено процес формування сакральної культури як наслідок
запровадження християнства як державної релігії в Київській Русі. Він
втілився у зведенні величних мурованих храмів, монастирських комплексів
та інших культових споруд, зародженні таких видів сакрального мистецтва,
як мозаїка, фреска, іконописне малярство, декоративно-ужиткове мистецтво.
Невід’ємними складовими релігійного культу та обряду стали церковна
музика та хоровий спів.
Таким чином, на основі проведеного дослідження, варто зауважити, що
християнська віра і Церква в Київській Русі були важливими і невід’ємними
чинниками давньоруського державотворення. Історичний досвід руського
державотворення та участь у цьому процесі Церкви може бути використаним
у процесі сучасного українського державного будівництва. Християнська
православна церква як повноцінна інституція громадянського суспільства не
повинна перебувати осторонь суспільних процесів. Вона повинна тісно
співпрацювати з державою задля зміцнення державності та незалежності
України, задля миру, добробуту і процвітання нашої держави і народу. Усі
християнські церкви в Україні, незалежно від обряду, повинні об’єднати
українське суспільство на ґрунті громадянської християнської релігії, яка
поєднує у собі загальні християнські цінності з національно-державним
патріотизмом. Церква повинна активніше працювати у напрямі встановлення
миру на Сході України і сприяти об’єднанню «східних» і «західних»
українців на основі християнської віри і моралі, яка пропонує братню любов,
у боротьбі проти зовнішньої агресії. Церква в Україні повинна не лише
підтримувати владу, налаштовувати мирян бути лояльними до неї, а й
сприяти її очищенню, морально і публічно засуджувати такі явища
українського повсякдення як корупція і беззаконня. Вона повинна впливати
на політику держави з метою подолання масового зубожіння населення, піднесення культурного рівня народу, стати духовною опорою для українців
як в Україні, так і за її межами. Щоб скріпити єдність українського
суспільства, Православна церква в Україні має сама подати приклад
об’єднання. На жаль українське православ’я нині розділене і значна його
частина залишається під деструктивним впливом Москви, яка на державному
рівні визнана агресором проти України. Цю об’єднавчу роль на себе може
взяти щойно створена Єдина Помісна Православна Церква в Україні, яка за
своїм статусом є автокефальною.
Ключові слова: Київська Русь, держава, релігія, християнство,
громадянська релігія, Руська Православна Церква, духовенство,
державотворення, суспільно-політичне життя, культурне будівництво. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ВСТУП……………………………………………………………………..15
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ПРОБЛЕМИ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА
МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ…………………………………………21
1.1. Історіографія досліджуваної теми……………………………………21
1.2. Джерельна база дослідження…………………………………………49
1.3. Методологічні принципи та дослідницькі методи………………….57
Висновки до розділу 1……………………………………………….…..68
РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНИЦЬКОЇ ІДЕОЛОГІЇ ТА
РИС ГРОМАДЯНСЬКОЇ РЕЛІГІЇ В ДАВНЬОРУСЬКОМУ
ХРИСТИЯНСТВІ…………………………………………………………….70
2.1. Передумови та джерела формування християнської державницької
ідеології в Київській Русі……………………………………………………....70
2.2. Формування рис громадянської релігії в давньоруському
християнстві………………………………………………………………….....86
2.2.1. «Слово про закон і благодать» митрополита Ілларіона: сакральний
вимір руської державності…………………………………………………….87
2.2.2. Ідеї громадянської релігії у «Повісті минулих літ»……………...101
Висновки до розділу 2………………………………………………..…115
РОЗДІЛ 3. УЧАСТЬ РУСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ У
ПРОЦЕСІ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ……………………………………….117
3.1. Участь Церкви та духовенства в державно-політичному житті
Київської Русі………………………………………………………………..…117
3.2. Руська православна церква в розбудові духовних та культурних
підвалин Давньоруської держави……………………………………………130
Висновки до розділу 3…………………………………………………..164
ВИСНОВКИ…………………………………………………………….167
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………..176
ДОДАТКИ………………………………………………………………...199
|
|
|
