Сергій Жадан » Ворошиловград
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного] | ||||||||||||||||||||||||||||||
ВорошиловградРоман
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||
Відгуки читачів:
|
||||||||||||||||||||||||||||||
14.03.2012 •
noone
Як на мене книга неоднозначна: з одного боку вона силоміць затягує читача у сонячне, літнє, степове містечко, автор майстерно передає атмосферу, а з іншого боку - не зникає відчуття, що ти заплутався у цій книзі як комаха у павутинні... Нічого подібного за стилем та манерою, я ще не зустрічав в УкрСучЛіт.
06.02.2012 •
xreader
Книга водночас і романтична і жорстка. Про знедолених мешканців степового міста та їх знедолювачів - сучасну бидлоеліту, януковичів, азарових, добкіних та іншу наволоч, про яких герой роману говорить так: "Вони всі тут народились і тут живуть. Але поводять себе, мов на вокзалі, ти розумієш? Так, наче потяг уже подали і вони тут із усіма прощаються. І вже нікому нічого не винні, і можна все розхуячити і спалити, тому що потяг — ось він, стоїть, чекає. Ось так вони поводяться. І я не розумію — чому? Вони ж, суки, тут живуть. У цих містах. Вони тут виростали. Ходили до школи, пропускали уроки, грали у футбол. Вони тут жили все життя. Так що ж вони випалюють усе за собою? Вся ця підарня, яка пре звідусюди, яка зараз по-справжньому стає на ноги. Уся ця банківська наволоч, мінти, бізнесмени, молоді адвокати, перспективні політики, аналітики, власники, блядь, капіталісти — що вони поводять себе так, ніби їх сюди прислали на канікули? Ніби їм завтра звідси їхати? Вони ж насправді нікуди не поїдуть. Вони залишаться тут, ми з ними закуповуємось у тих самих магазинах. Які вони беззахисні, отче? Які слабкі? В них сталеві щелепи, чувак, вони загризуть тебе, коли їм це буде потрібно. Де ж їхня беззахисність?"
19.12.2011 •
ilitbr
Неймовірно, книга року бібісі нарешті в е-вигляді! Від імені усього українського студенства ВЕЛИКЕ ДЯКУЮ як Жадану, так і тим хто не поленився оцифрувати цей шедевр!!! Книга варта прочитання, хочаб для того, щоб не забути власне повсягденне життя нашої країни в класичні дев'яності.
18.12.2011 •
Loveць
неперевершено, як і все, що виходить з-під пера Сергія. Письменник з найкращим чуттям слова серед сучасних українських авторів. Інколи навіть його прозу сприймаєш, як вірші. І "Ворошиловград" не виняток, бо коли зачитуєшся, коли абсорбуєш ті дивовижні метафори, порівняння й інші фігури, то просто не можеш відірватися від книжки.
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||