Михайло Зан » Політико-партійна репрезентація органів місцевого самоврядування в територіальних громадах Закарпатської області з компактним проживанням угорської та румунської етнічних меншин (за результатами місцевих виборів 2020 року)
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Політико-партійна репрезентація органів місцевого самоврядування в територіальних громадах Закарпатської області з компактним проживанням угорської та румунської етнічних меншин (за результатами місцевих виборів 2020 року)
Стаття
|
|
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
24.06.2023 |
|
| Твір змінено: |
24.06.2023 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(296.5 КБ)
|
|
| Опис: |
Регіональні студії. – №27. – 2021.
У статті розглянуто специфіку політико-партійного представництва органів місцевого самоврядування за результатами місцевих виборів 2020 року тих територіальних громад, де проживають угорська та румунська етнічні меншини Закарпатської області.
Констатовано, що угорці краю найбільш компактно зосереджені в 7-ми з 10-ти об’єднаних територіальних громад Берегівського району, Сюртівській та Великодобронській сільських територіальних громадах Ужгородського району. Частково угорська етнічна спільнота проживає у Виноградівській міській та Королівській селищній територіальних громадах Берегівського району, Чопській міській та Холмківській сільській територіальних громадах в Ужгородському районі, Великолучківській та Горондівській сільських територіальних громадах у Мукачівському районі, містах Тячів і Мукачево, селищах Вишково і Солотвино. Румунська етнічна група Закарпаття компактно зосереджена в Солотвинській селищній територіальній громаді на Тячівщині.
Автор виділяє два формати електоральної участі угорців Закарпаття: 1) етнічне голосування за дві етнополітичні партії угорців – «КМКС» Партію угорців України та Демократичну партію угорців України; 2) самовисування етнічних угорців до селищних і сільських рад новостворених територіальних громад. Етнічне голосування за етнополітичні партії угорців прослідковано на рівні тих територіальних громад, де угорська етнічність є домінуючою (Берегівська міська, Вилоцька селищна, Пийтерфолвівська та Сюртівська сільська територіальні громади) а також представлена окремими анклавами в етнічно різнорідному соціальному середовищі (Чопська, Мукачівська, Виноградівська та Тячівська міські; Вишківська, Солотвинська та Королівська селищні; Холмківська, Великолучківська та Горондівська сільські територіальні громади). Самовисування представників угорської етнічної меншини зафіксовано під час голосування за кандидатів у депутати Батівської селищної, Великоберезької, Косоньської, Великобийганської (Берегівський район) та Великодобронської (Ужгородський район) сільських рад.
Виявлено, що політико-партійна репрезентація Солотвинської селищної ради є різнорідною. Незважаючи на домінування політичної сили «Рідне Закарпаття» й відсутність у селищній раді депутатів від партії «Команда Андрія Балоги», яку представляє новообраний голова Василь Йовдій, усі політичні сили органічно включені в порядок денний організації публічної політики та адміністрування на локальному рівні. Особливістю виборчої кампанії в цій територіальній громаді є високий рейтинг партії «Опозиційна платформа – За життя». Це пояснюється переважно прагматичними ціннісними орієнтаціями місцевого населення, зокрема тривалою практикою заробітчанства в Російській Федерації.
Зроблено висновок про перспективу вивчення механізму взаємодії національно-культурних товариств із виконавчими органами територіальних громад, що покликані захищати культурні права і свободи представників угорської та румунської етнічних громад Закарпатської області. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
