Леонід Залізняк » Якщо росіяни лехіти, то чи була давньоруська народність
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Якщо росіяни лехіти, то чи була давньоруська народність
Стаття
|
|
|
| Написано: |
2000 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
08.06.2012 |
|
| Твір змінено: |
01.01.2026 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(159.5 КБ)
|
|
| Опис: |
Джерело:
Наукові записки. Том 18, Теорія та історія культури / Національний університет "Києво-Могилянська академія". - 2000.
На основі наданої статті Л. Л. Залізняка, концепція «давньоруської народності» розглядається не як науково обґрунтована теорія, а як ідеологічна конструкція радянської історіографії.
Нижче наведено основні аргументи автора щодо походження росіян та критика теорії єдиного етносу:
## 1. Походження росіян: «Лехітська» та «Іменьківська» версії
Згідно з працями російського археолога В. В. Сєдова, на які посилається автор, формування росіян відбувалося на основі двох різних міграційних потоків:
*
**Північні великороси (новгородці):** Виводяться від західнослов'янських **лехітських племен**, які мігрували з басейнів Нижньої Ельби та Одеру на північний захід Східної Європи у V–VI ст..
*
**Південні великороси:** Походять від носіїв **іменьківської культури** Середнього Поволжя, які під тиском тюрків мігрували на територію сучасної Північно-Східної України (волинцевська культура), а пізніше — у басейн Оки.
Залізняк підкреслює суперечність: якщо предки росіян мають таке різне походження (Польща та Поволжя), це заперечує ідею початкової етнічної єдності зі слов'янами Подніпров'я (українцями).
## 2. Критика концепції «давньоруської народності»
Автор наводить низку доказів того, що єдиного етносу в Київській Русі не існувало:
*
**Політичне та релігійне підґрунтя:** Державна єдність, спільна релігія (християнство) та офіційна мова не є ознаками єдиного етносу. Як приклад наводиться Західна Європа, де латино-католицька культура не завадила збереженню специфіки поляків, німців чи французів.
* **Мовна диференціація:** Вже у X–XI ст. мова Русі не була єдиною. Навіть О. Шахматов визнавав наявність у найдавніших новгородських рукописах діалектних особливостей, чужих київському півдню.
* **Українське коріння метрополії:** Мова Наддніпрянщини XI ст. вже мала яскраві риси сучасної української мови (клична форма, закінчення на **-ові/-еві**, лексика як-от «парубок», «гілля», «багаття»).
*
**Штучність «міського етносу»:** Гіпотеза Сєдова про те, що давньоруський етнос сформувався лише в містах, не узгоджується з європейським досвідом, де урбанізація не нівелювала етнічну специфіку мешканців.
## 3. Генезис українців
На відміну від «екзотичних» версій походження росіян, автор стверджує, що:
* Українці є **автохтонами** на своїй землі.
* Їхнє генетичне коріння безперервно простежується від антів та дулібів V–VII ст. (празька та пеньківська археологічні культури) .
* Київська Русь була імперією, де київська метрополія (давньоукраїнська за суттю) намагалася поширити свою культуру на підкорені північні провінції.
|
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
