| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
Історії, випадково підслухані у годинникаря
Дві дівчини всередині мене
Обирай битву, яку програєш, аби виграти
Перше правило клубу щасливих, про яке ми не знали
Якщо впадуть усі мости
Дощ йшов довго, але тепер він нарешті вдома
Ніч темна лише перед світанком
Про деякі втрачені дні, але не назавжди
Dolce Far Niente по-справжньому
Та квіткова крамниця і моя таємниця
За кермом авто для втечі вона
Гримнути дверима, щоб ніхто не чув
Сьомої хвилі не боялася, крила мала і не вагалася
Навстіж вікна відкривати і сидіти на підвіконні
Закрий очі і ти побачиш світ
Лампові вечори і ранні сонні години
Не прагни сказати останнє слово, намагайся зробити зробити нові кроки
Довго йти за горизонти, щоб себе знайти
У жінок – усе серце, навіть голова
Перечепилися, втративши опору, але не розбилися
Волошки з поля
Змінити чіткість зору, аби всередині народилася відповідь
Затишні старі будинки
Моєї сили береги і натхнення глибока ріка
Хай Танцюється. Ніхто Не Дивиться
Зрозумій її нарешті без словників і перекладачів
З вами я у долонях Бога
Якщо минуле з гірким молоком, то майбутнє – зі святою водою
Прощання з сумом. Adieu, хороший та не мій
Вдумливо слухати веселі дитячі голоси
Той, хто розпоряджається нашими снами
Жити сьогоденням, дихати натхненням
Ісабель дивиться на дощ в Макондо і не перестає сподіватися
Душа відмовляється від пунктуації
Ключі від королівства
Тисячі речей можна забути
Волхви, які дарують світло і чари
Подаруй посмішку
Знати хто я, не будучи чиєюсь
Кожному потрібно, щоб хтось тримав його за руку
Роби добро і кидай все у воду
Бути вдячною
Замість усіх моїх P.S.
Ці маленькі вогники від вогнів учительських сердець
Метафізики епізоди
Слова, що їй не належали
Тоді, тепер і завжди
Кінцеві зупинки, вони ведуть додому
Йти на ваші голоси
Епілог. Колиска для кішки
Післямова
|
