Остап Вишня 
 
ДІЛА НЕ НАШІ — ДІЛА МОНАРШІ 
--------------------------------------
 
	Крім бубнового, червового, жирового й винового королів, на світі є ще колишній югославський король Петро, колишні королі Румунії Кароль і Міхай, теперішній король і майбутній некороль Греції Павло. 
	
	Існують іще деякі майбутні колишні королі. 
	
	Як передавало телеграфне агентство Домей-Цусін чи Цуцумей-Досін, королі: бубновий, червовий, жировий і виновий королюють у картярських колодах, а колишній югославський король Петро прибув на постійне прожиття до Бразілії. 
	
	Прибув не сам, а разом з своєю дружиною, колишньою грецькою принцесою Олексапдрою. 
	
	Прибув, кажуть, благополучно, чого ми бажаємо всім колишнім королям. 
	
	У Бразілії, в її столиці Ріо-де-Жанейро, вже чимало часу проживає і колишній король Румунії Кароль. 
	
	От, значить, уже в Ріо-де-Жанейро не один колишній король, а цілих два колишні королі... 
	
	Вже їм не так і сумно. 
	
	Ясна річ, що без держави, без державних справ, без вірнопідданого населення, сказать, трохи ніби не так уже й весело, проте при деяких державно-організаторських здібностях потроху можна вже й закоролювати. 
	
	На сяку-таку віллу, гадаємо, грошенята знайдуться. 
	
	Треба придбати вілли поруч: отак — югославська, а отак — румунська. 
	
	На югославській віллі написати: «Югославія», а на румунській — «Румунія». 
	
	І вже ввечері можна буде налагоджувати державні через перелаз зносини. 
	
	У добрій пригоді стануть в королівському житті ознаки монаршої влади — скіпетри. 
	
	Як уткнути скіпетр на вгороді біля курника, — до чого буде великодержавне зрудію на скіпетрі королевам глечики сушити. 
	
	І корона — здасться. 
	
	Навесні в короні хороше квочку підсипати. 
	
	Одна квочка навіть інтерв'ю в херстівські газети давала. 
	
	— Ніде, — каже, — так курчата не лупляться, як у королівській короні. З вісімнадцяти яєць тільки два й розбовтки. 
	
	А восени коронами добре горобців ловити. 
	
	Короною горобців ловлять так, як у нас підситком... 
	
	Під один край корони підставляється паличка, до палички прив'язується довгесенький мотузок, під корону насипається зерно. Король сидить на троні, держить в руці мотузок і стежить: як тільки горобці під корону наб'ються зерно клювати — король за мотузок — сіп! — корона горобців і накрила. 
	
	Тоді біжить королева до корони й виловлює під короною горобців. 
	
	А як королю треба кудись вийти в державних справах, тоді королева сідає на трон і за мотузок сіпає. 
	
	Так можна, не сумуючи, навіть у чужій державі королювати. 
	
	А там згодом під'їдуть іще монархи. 
	
	А як назбирається в Бразілії чималенько монархів, тоді вже справжня монарша робота піде. 
	
	З ранку до вечора можна буде п «триньки» гратиі 
	
		1950
 
--- КІНЕЦЬ ---
 
 
Оригінальний текст відновлено з резервної копії е-бібліотеки InterNetri: 
http://web.archive.org/web/20020529184559/internetri.net/lib 
 
У *.txt форматував Віталій Стопчанський 
 
 
Файл взято з е-бібліотеки "Чтиво"
www.chtyvo.org.ua