Олексій Вінниченко » Функціонування післясеймових сеймиків у світлі податкових актів сеймів Речі Посполитої (1633–1647)
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Функціонування післясеймових сеймиків у світлі податкових актів сеймів Речі Посполитої (1633–1647)
Стаття
|
|
|
Написано: |
2005 року |
|
Розділ: |
Історична |
|
Твір додано: |
20.12.2017 |
|
Твір змінено: |
20.12.2017 |
|
Завантажити: |
pdf
див.
(512.6 КБ)
|
|
Опис: |
Функціонування післясеймових сеймиків у світлі податкових актів сеймів Речі Посполитої (1633–1647) // Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів, 2005. Вип. 39–40. С. 37–68.
Післясеймові (реляційні) сеймики як елемент парламентської системи Речі
Посполитої утворилися в кінці XVI ст., а на час правління Владислава IV (1632–1648)
були вже сталим інститутом. З огляду на відсутність законів, які регламентували б
діяльність післясеймових сеймиків, цінну інформацію про їх функціонування містять
сеймові податкові акти – поборові універсали та податкові декларації воєводств.
Податкові акти сеймів 1633–1647 років регламентували різні аспекти діяльності
післясеймових сеймиків в окремих воєводствах і землях: встановлювали час і місця
проведення, визначали справи, якими мали займатися учасники зібрань (ухвалення
податків, визначення способу їх збору, обрання збирачів податків, використання
зібраних грошових сум, підтримання публічної безпеки тощо), апробували минулі й
майбутні сеймикові постанови та інше.
Ключові слова: Річ Посполита, Владислав IV, парламентська система, сейм,
післясеймові (реляційні) сеймики. |
|
|
|
|
Відгуки читачів:
|
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
|
|
|