Степан Томашівський » Схід і Захід: Історично-політичний нарис (вступна стаття О.В. Яся)
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Схід і Захід: Історично-політичний нарис (вступна стаття О.В. Яся)
Нарис
|
|
|
| Написано: |
2015 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
28.01.2016 |
|
| Твір змінено: |
19.07.2025 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(311.6 КБ)
|
|
| Опис: |
Український історичний журнал. – 2015. – Вип. 2 (№521). – 240 с.
**Анотація:**
Есе Степана Томашівського "Схід і Захід: Історично-політичний нарис" (з вступною статтею О.В. Яся) пропонує неоромантичну візію Галичини як українського національного "П'ємонту". У ньому розкривається історія України крізь призму тези про українські землі як цивілізаційне та культурне перехрестя. Робота обстоює західне походження політичного українства та української національної ідеї. Автор аналізує символічне відображення історичних фактів та інтелектуальну трансформацію в соціогуманітаристиці. Твір Томашівського, написаний після поразки Української революції 1917-1921 років, відображає його переосмислення минулого та дипломатичний досвід, прагнучи пояснити сучасність і майбутні перспективи. Також обговорюється критика його поглядів з боку інших українських інтелектуалів, які ставили під сумнів його акцент на Галичині за рахунок інших українських регіонів. Есе завершується прогностичними роздумами Томашівського про неминучість нової світової війни та тривалий поділ між "більшовицьким Сходом" і Європою.
**Основні ідеї книги:**
* Есе Степана Томашівського представляє неоромантичну візію Галичини як українського національного "П'ємонту" та цивілізаційного перехрестя.
* Обстоюється думка про західне походження політичного українства та української національної ідеї.
* Символічне мислення використовується для поєднання емпіричного й уявного, розкриття прихованих смислів та ідеалів.
* Томашівський розглядає "трикутник" історичного розвитку України (Степ, Польща, Московщина) як "метафізичний трикутник", що ігнорувався тогочасними українськими інтелектуалами.
* Погляди та світосприйняття Томашівського зазнали змін після Першої світової війни та поразки Української революції 1917-1921 років, що викликало переосмислення минувшини.
* Він критикував "національний максималізм" за поразку у збереженні автономії та державності в Галичині після війни.
* Есе відображає характерні риси Томашівського як історика з широким концептуальним горизонтом та блискучого публіциста.
* У творі чітко намічено контури культурницької та релігійної основи українства як синтезу західних і східних впливів, з особливою роллю церковної унії 1596 року.
* Томашівський висловлює прогностичні припущення про тривалість поділу між "більшовицьким Сходом" та Європою (п'ять і більше десятиліть) та неминучість нової світової війни.
* Есе фіксує тодішні інтелектуальні настрої, що пролягли між неоромантизмом, соціологізацією минувшини, циклічними та цивілізаційними теоріями всесвітньої історії та геополітичними візіями початку ХХ століття. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
