| Опис: |
"Книга, яку я нині публікую,— не історія Революції. Цю історію написано надто блискуче, щоб її переробляти; моя книга — лише етюд про Революцію. 1789 року французи зробили величезне зусилля, найбільше з усіх, що їх будь-коли робили народи, щоб відрізати себе від свого минулого й відокремити безоднею те, чим вони були, від того, чим вони бажали бути надалі. З цією метою вони вжили різних запобіжних заходів, аби не перенести чогось із минулого у своє нове становище; вони всіляко збиткувалися над собою, щоб тільки зробити себе несхожими на своїх батьків; одне слово, вони зробили все, аби стати невпізнанними."
Алексіс де Токвіль
В наш час Франція — чи не єдина безрелігійна країна Заходу. Тільки у Франції Президент не клянеться на Біблії, в Конституції немає згадки про Бога, в армії немає капеланів, а в школах суворо заборонено будь-які ознаки релігійності, такі як натільні хрестики чи мусульманська хустка. Безперечно, це прямий наслідок Великої Французької Революції — події, яка мала величезний вплив на весь хід світової історії. Як не дивно, але у самій Франції ця подія привела лише до надто сумних наслідків: спочатку до тривалої громадянської війни і якобінської диктатури, потім до наполеонівської Імперії, епохи завойовницьких війн, далі — до довгої низки революцій, в результаті яких монархії змінювались республіками і навпаки (їх було так багато, що їх навіть почали нумерувати), і тільки в 1870 р. епоха війн і революцій завершилась з поразкою останньої, самої безглуздої витівки — Паризької Комуни.
Видатний демократ і гуманіст, Алексіс де Токвіль пояснює невдачі й спотворення ідеалів Революції зіпсутістю суспільного духу в момент її здійснення. Держава перебрала на себе всі функції суспільства, і люди відвикли від спільної діяльності, розучились спілкуватись і втратили інтерес один до одного. Ця проблема здається мені особливо актуальною і для сьогоднішньої України. Справді, чому на Заході люди обирають собі всіх посадовців, включаючи шерифа й опікунську раду учбового округу, а у нас навіть управдома не можуть собі обрати? Мені здається, по тій же причині, на яку вказує Алексіс де Токвіль — тому, що довгих 70 років це не було потрібно, про це турбувалась держава, а останні 20 років лише законсервували наявний стан. Тепер же, коли з приводу ОСББ від самого Януковича надійшов височайший едикт "Об'єднуйтесь!", він завис у повітрі, як голос волаючого в пустелі (оце так дивина! Виявляється, він у нас найбільший демократ. Хоча, є підозра, що робиться це не з великої любові до демократії, а для того, щоб зіпхнути фінансові проблеми на плечі мешканців).
Ця книга важка для читання і розуміння. Вона не є популярним чтивом і вимагає напруження уваги й уяви. Прочитавши кожне речення, на хвилину зупиніться, подумайте, що воно означає і подумки знайдіть ілюстрації чи заперечення у царині фактів. Попередньо прочитайте у Вікіпедії статтю про Велику Французьку Революцію (дуже цікава!), щоб знати, про що йде мова. Крім того, автор часом називає лише незнайомі нам прізвища і не розкриває роль дійових осіб, тому попереднє ознайомлення зі статтею у Вікіпедії необхідне.
aetes,
цифрувальник |
