| Опис: |
Опубліковано в:
Die polnische Heimatarmee: Geschichte und Mythos der Armia Krajowa seit dem Zweiten Weltkrieg. Ed. by Bernhard Chiari. - Oldenburg: Oldenbourg Wissenschaftsverlag, 2003. - 962 pp. - PP. 549-561.
ISBN-10: 3486567152
ISBN-13: 978-3486567151
Анотація
У статті "Die Heimatarmee aus ukrainischer Perspektive" Тімоті Снайдер досліджує, як Армія Крайова (АК) і її діяльність сприймалася та інтерпретувалася в Україні, особливо після 1991 року. Він аналізує, чому ця тема залишалася маргіналізованою в українській історіографії та публічному дискурсі. Автор пояснює, що це було пов’язано з радянськими міфами та новими національними наративами, які формувалися після здобуття незалежності. Снайдер вказує, що згадки про АК ускладнювали створення позитивного образу УПА як єдиної національної сили, що боролася на два фронти. Однак він зазначає, що завдяки зусиллям окремих науковців та міжнародному діалогу ця тема поступово стає предметом об'єктивного аналізу.
---
### Основні положення
1. **Замовчування та міфологізація:** Історія Армії Крайової була здебільшого відсутня в українському дискурсі, що автор називає "головним міфом". В радянський період АК ігнорувалася, а після 1991 року українські історики та публіцисти уникали цієї теми, щоб не ускладнювати створення позитивного міфу про УПА.
2. **Радянський спадок:** Радянська історіографія зосереджувалася на "Великій Вітчизняній війні", де німецькі нацисти були головним ворогом. Армія Крайова, яка діяла переважно на території Західної України, не вписувалася в цей наратив, тому її замовчували або зображували як "фашистську організацію".
3. **Перешкоди для нової історії:** Коли Україна здобула незалежність, почалася реабілітація УПА. Однак згадка про АК, яка була головним ворогом УПА в 1943-1944 роках, створювала незручності для апологетів УПА. Зокрема, ігнорувалися такі факти, як етнічні чистки польського населення на Волині, які здійснювала УПА.
4. **Фактори, що ускладнювали обговорення:**
* **Етнічні чистки УПА:** Витіснення польського населення УПА на Волині спричинило формування загонів самооборони та дивізії АК, що є незручним фактом для прихильників УПА.
* **Помилковий прогноз:** Українські націоналісти помилково вважали, що після закінчення війни боротьба за західноукраїнські землі буде між українцями та поляками, а не між СРСР і УПА. Ця помилка історії була проігнорована у новому наративі.
* **Конкуруючий національний наратив:** Армія Крайова, як і УПА, вважала себе національною армією, що боролася за свої території. Це створювало конкуренцію для образу УПА як єдиної визвольної сили.
5. **Роль дослідників:** Незважаючи на загальне замовчування, деякі українські історики, як-от Ігор Іллюшин, почали досліджувати АК, спираючись на польські джерела. Це стало першою серйозною спробою подолати міфологізацію та замовчування.
6. **Надії на примирення:** Автор підкреслює, що лише спільні семінари українських і польських істориків наприкінці 1990-х років дозволили почати об'єктивний діалог про ці події, що свідчить про дозрівання української історичної науки. |
